Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №591/476/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/476/26

Провадження № 2/591/145/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді – Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання – Волкової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми цивільну справу № 591/476/26 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2026 року ОСОБА_1 , інтересах якої діє представник – адвокат Кондратенко С.Ю., звернулася до суду з даним позовом та свої вимоги мотивує тим, що з 25 червня 1984 року по 23 червня 2025 року вона перебувала в трудових відносинах з АТ «Сумихімпром». Наказом № 225 від 23 червня 2025 року її було звільнено з роботи з посади апаратника підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції 4-го розряду за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Зазначає, що відповідач в установлений законом строк не провів з нею розрахунку та не виплатив їй нараховану заробітну плату в день звільнення з роботи. Так, у період з грудня 2023 року по день її звільнення з роботи утворилася заборгованість по заробітній платі в сумі 40915 грн 01 коп., яка не виплачена їй відповідачем і до цього часу. Зазначає, що 19 січня 2026 року вона звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на день звільнення в розмірі 40915 грн 01 коп., проте, ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2026 року відмовлено їй у видачі судового наказу з підстав пропуску 3-місячного строку після звільнення з роботи для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу. Крім того, зауважує, що 12 січня 2026 року відповідач видав їй довідку про розмір заборгованості по заробітній платі, що свідчило про визнання ним цього боргу.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить поновити строк звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин, та стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену суму заробітної плати на день звільнення з роботи станом на 23 червня 2025 року в сумі 40915 грн 01 коп. (без подальшого утримання податків та інших платежів).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до судового розгляду по суті.

10 лютого 2026 року відповідач АТ «Сумихімпром» через систему «Електронний суд» подав відзив, у якому просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строків на звернення з позовною заявою. Зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати поза межами тримісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 233 КзПП України, зокрема 21 січня 2026 року при звільненні у роботодавця 23 червня 2025 року (тобто, майже через 7 місяців після звільнення).

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. У позовній заяві позивачка просить розглянути справу без її участі. У призначений до судового розгляду час представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25 червня 1984 року по 23 червня 2025 року працювала в АТ «Сумихімпром» на різних посадах, а з 01 грудня 2014 року апаратником підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції 4-го розряду. Наказом № 225 від 23 червня 2025 року вона звільнена з підприємства за власним бажанням за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 4-6).

Згідно з довідки про доходи АТ «Сумихімпром» від 12 січня 2026 року № 28 ОСОБА_1 працювала у АТ «Сумихімпром» апаратником підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції. Заробітна плата, що підлягає до сплати станом на 30 червня 2025 року становить 40 915 грн 01 коп. (а.с. 7).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з АТ «Сумихімпром» на її користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з підстави пропуску строку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу (а.с. 11).

Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно вимог статей 94, 97, 115 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як передбачено ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

З наведеної норми вбачається, що визначений ч. 2 ст. 233 строк звернення до суду із позовом повинен обраховуватися з дня отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані йому при звільненні.

Водночас, відповідач не надав, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження факту того, коли саме відповідач вручив позивачці письмове повідомлення про суми, нараховані їй при звільненні. Так, до позовної заяви позивачка додала довідку про доходи АТ «Сумихімпром» від 12 січня 2026 року № 28 про суму заробітної плати, що підлягає до сплати станом на 30 червня 2025 року. Інших доказів на підтвердження факту того, що позивачка була повідомлена під підпис про суми, нараховані їй при звільненні, раніше до дня видачі цієї довідки, тобто до 12 січня 2026 року, відповідач не надав, а матеріали справи не містять.

Відтак, ураховуючи вимоги ч. 2 ст. 233 КЗпП України щодо порядку обчислення строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з даним позовом розпочався у позивачки з 12 січня 2026 року, тобто з дня видачі АТ «Сумихімпром» довідки про доходи від 12 січня 2026 року № 28.

За таких обставин, звернувшись 21 січня 2026 року до суду з даним позовом, позивачка не пропустила встановлений ч. 2 ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Таким чином, ураховуючи обставини того, що станом на день звільнення ОСОБА_1 з роботи заробітна плата у розмірі 40915 грн 01 коп. їй виплачена не була, а також вказана сума заборгованості не виплачена позивачу і станом на день розгляду даної справи в суді, протилежного відповідач не довів, а матеріали справи вказаних доказів не містять, тому вказана сума заборгованості із заробітної плати підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1064 грн 96 коп. (3328 грн * 0,4 * 0,8), ураховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при подачі позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76-82, 141, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму заборгованості із заробітної плати на день звільнення з роботи станом на 23 червня 2025 року в сумі 40915 грн 01 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь держави судовий збір в сумі 1064 грн 96 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Сумихімпром», адреса: м. Суми вул. Харківська, п/в 12, ЄДРПОУ 05766356.

Повне судове рішення складено 12 березня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова