Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №175/9717/25 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 175/9717/25

Номер провадження 2-о/243/1/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Агеєвої О.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гур`єв Владислав Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

З Дніпровського районного суду Донецької області до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гур`єв Владислав Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства.

В заяві представник заявника адвокат Гур`єв В.М. зазначає, що у 2000 році ОСОБА_3 , познайомилась с ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони покохали один одного та почали зустрічатися. На той час обидва у шлюбі не перебували. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - заявник по справі ОСОБА_1 . Оскільки на час народження сина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в шлюбі не перебували, то прізвище та по батькові у свідоцтво про народження дитини було вказано зі слів матері. З 2000 року і по 06.09.2024 року вони проживали разом, однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет, виховували сина. Мешкали разом спочатку в орендованому житлі, а з 2014 року в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 вважала ОСОБА_4 своїм чоловіком, а він її свою дружиною. Їх пов`язували теплі родинні стосунки. ОСОБА_4 дуже любив свого сина ОСОБА_5 , був йому гарним батьком, приділяв багато уваги його вихованню та турбувався про нього. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув внаслідок множинних осколкових поранень голови, тулубу та нижніх кінцівок внаслідок бойових дій. На підставі викладеного, просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідним батьком ОСОБА_1 .

Встановлення даного факту заявнику необхідно для внесення змін в свідоцтво про народження дитини та оформлення спадщини.

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися. Надали суду заяви в яких просили розглянути справу у їх відсутність. Просили винести рішення яким задовільнити заяву.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

11.03.2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява, в якій вона зазначає про те, що її племінник ОСОБА_1 є сином її загиблого брата ОСОБА_4

11.03.2026 року від заінтересованої особи ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, в якій вона не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства. Зазначає про те, що ОСОБА_4 дійсно є батьком її сина ОСОБА_1 .

Справа розглядається за правилами окремого провадження.

Дослідивши заяву та письмові докази по справі суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Крім того, дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 81 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не зазначена батьком дитини (запис про батька відсутній або здійснено за вказівкою матері), і можуть бути подані матір`ю, опікуном, піклувальником дитини чи нею самою після досягнення повноліття.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Райгородок Слов`янського району Донецької області, про що було складено відповідний актовий запис за № 37 від 12.11.2021 року, батьками вказані: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_3 .

Відповідно до наданої представником заявника копії актового запису про народження № 37 від 12.11.2001 року вбачається, що відомості про батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесені на підставі заяви матері № 6 від 12.11.2001 року. Батьком зазначений ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Донецькій області Східного- міжрегіонального управління Міністерства юстиції, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , Актовий запис № 51.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 10 ч. 7 СК України регламентовано, що кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав, відповідно до ч. 2 ст. 18 СК України є встановлення правовідношення.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Змістом статті 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Водночас частиною першою статті 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно за ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу. До таких осіб належать матір, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, як досягла повноліття.

Таким чином, заява може бути подана певним колом осіб, зазвичай встановлення факту батьківства проводитися в порядку окремого провадження, а не позовного, проте, якщо встановлення факту батьківства зачіпає інтереси спадкоємців померлого, справа має бути розглянута в порядку позовного провадження.

Комплексний аналіз змісту статті 130 СК України свідчить, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері, а також смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення такої особи померлим, що, в свою чергу, узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року в справі № 361/2653/15 (провадження № 61-2239св21), від 06 червня 2024 року в справі № 672/915/23 (провадження № 61-3583св24), від 09 квітня 2025 року в справі № 213/1448/24 (провадження № 61-12171св24).

В абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

До матеріалів цивільної справи заявником додано копію Акту про фактичне сумісне проживання № 44, виданий старостою Райгородоцького старостинського округу Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області ОСОБА_7 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 дійсно фактично мешкала та вела сумісне господарства з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 2014 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Слід зазначити, що висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року, у справі № 205/5698/21.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Зважаючи на вищевикладене, незалежно від мети та учасників процесу, при розгляді питань щодо визнання батьківства обов`язковим є проведення судово-генетичної експертизи, яка і встановлює спорідненість та батьківства.

На виконання ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про призначення у справі судово-генетичної експертизи медико-генетичним центром Мама-Папа був наданий висновок молекулярно-генетичної експертизи № 51197 від 29.12.2025 року, яким встановлено, що за результатами проведеного генетичного дослідження не виключається, що ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ) може бути біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 становить 99.86%. Ця ймовірність у порівнянні з гіпотезою відсутності біологічного зв`язку між ними, за умови, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідною (повною) сестрою ОСОБА_4 ( по обох батьках).

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Пунктом 2.16.4. Розділу II вищевказаних Правил визначено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Таким чином враховуючи наявні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця селища Райгородок, Слов`янського району Донецької області.

Керуючись ст.ст.125, 128, 135 СК України, ст. ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гур`єв Владислав Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства- задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця селища Райгородок, Слов`янського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11 березня 2026 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва