Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №521/2010/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/2010/26

1-кп/521/1363/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026164470000022 від 14.01.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполь Донецької області, не одруженого, з середньою освітою, зі слів зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Одеська виправна колонія №14», за адресою: м.Одеса, вул. Краснова, 2-А, раніше судимого:

- 25.09.2019 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений по відбуттю строку покарання 02.08.2023 року;

- 29.05.2025 року Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.ч.1, 2 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 у невстановлений під час судового розгляду час, але не пізніше 09.01.2026, ОСОБА_4 перебуваючи в камерному приміщенні дільниці ресоціалізації № 7 відділення СПС № 2, секції № 3, ДУ «ОВК №14», що розташована за адресою: м.Одеса, вул.Краснова, 2-А, будучи обізнаним про встановлені правила режиму тримання, а саме Переліку продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув`язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі, який є Додатком № 1 до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 14.06.2019 № 1769/5, згідно якого до заборонених предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких ув`язненими і засудженими заборонено належать радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв`язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них, та нехтуючи ними, почав зберігати при собі мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S8» в корпусі темно сірого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ІМЕІ(2) НОМЕР_2 з сім картою оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером № НОМЕР_3 .

В подальшому, в невстановлений під час судового розгляду час, у ОСОБА_4 раптово виник корисливий злочинний умисел, спрямований на отримання незаконних прибутків шляхом заволодіння коштами довірливих громадян шляхом обману, з використанням мобільного телефону, у якому було установлено мобільні додатки, зокрема «ОЛХ» з доступом до всесвітньої мережі Інтернет.

В подальшому, 09.01.2026 ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, заздалегідь визначивши об`єктом своїх злочинних дій грошові кошти довірливих громадян, використовуючи при цьому всесвітню мережу Інтернет, розмістив оголошення на сайті «OLX» про продаж інфрачервоного обігрівача UFO марки «Onix» виробництва Турції, потужністю 2000 Вт зі світлинами та характеристиками, не маючи фактичного наміру на реалізацію вказаного товару, тобто створив штучне оголошення з метою пошуку потенційних потерпілих для своїх кримінальних правопорушень. З метою реалізації злочинних дій, в оголошенні ОСОБА_4 для зв`язку вказав свій контактний номер телефону НОМЕР_3 , що перебував у нього в користуванні, а для заволодіння та безперешкодним розпорядженням на власний розсуд грошовими коштами, надавав потерпілим дані банківської платіжної карти АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 , відкритої на ім`я ОСОБА_5 , яка була необізнана з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, однак виконувала вказівки останнього стосовно конвертації безготівкових коштів у готівку.

В подальшому, 09.01.2026 о 14.40 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «ОВК №14», діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, з використанням інтернет-ресурсів та раніше створеного штучного оголошення на сайті «OLX» про продаж інфрачервоного обігрівача UFO марки «Onix» виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, з вказаним контактом оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером № НОМЕР_3 , знайшов потенційну потерпілу ОСОБА_6 , яку можливо вести в оману, пропонуючи продати неіснуючий товар. Надалі, у листуванні в месенджері «WhatsApp» з потерпілою ОСОБА_6 , ОСОБА_4 надав заздалегідь неправдиві відомості щодо продажу інфрачервоного обігрівача UFO виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, який ОСОБА_4 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілій, що для оформлення замовлення необхідно здійснити передплату за товар в сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 , яка відкрита на особу ОСОБА_5 , після чого, здійснить відправлення за послугами ТОВ «Нова Пошта» на будь-яке відділення, яке зможе прийняти габаритну посилку, на що потерпіла ОСОБА_6 , погодилась. При цьому ОСОБА_6 будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_4 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу обігрівача, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 09.01.2026 о 14 годині 54 хвилині через термінал самообслуговування ТОВ ФК «Контрактовий дім», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Євгена Танцюри, 51, переказала власні грошові кошти у сумі 4200 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 .

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи необізнаною з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, конвертувала безготівкові грошові кошти потерпілої ОСОБА_6 у готівку, з яких 3500 гривень витратила на покупки продуктів та одяг для подальшої передачі посилки до ДУ «ОВК №14», на ім`я ОСОБА_4 залишок залишала собі, як оплату за користування банківською карткою, тим самим обернувши грошові кошти потерпілої ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , чим надала змогу останньому розпорядитися коштами, які належать потерпілій, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 на зв`язок з потерпілою більше не виходив, домовленість стосовно продажу обігрівача не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 4200 гривень.

Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.190 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Надалі, 09.01.2026, о 15.20. год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «ОВК №14», впевнившись, що його шахрайські дії залишаються не викритими, та існує реальна можливість вчинити нові злочинні умисні дії, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, з використанням інтернет-ресурсів та раніше створеного штучного оголошення на сайті «OLX» про продаж інфрачервоного обігрівача UFO марки «Onix» виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, з вказаним контактом оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером № НОМЕР_3 , знайшов потенційну потерпілу ОСОБА_7 , яку можливо вести в оману, пропонуючи продати неіснуючий товар. Надалі, у листуванні в месенджері «WhatsApp» з потерпілою ОСОБА_7 , ОСОБА_4 надав заздалегідь неправдиві відомості щодо продажу інфрачервоного обігрівача UFO виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, який ОСОБА_4 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілій, що для оформлення замовлення необхідно здійснити передплату за товар в сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 , яка відкрита на особу ОСОБА_5 , після чого, здійснить відправлення за послугами ТОВ «Нова Пошта» на будь-яке відділення, яке зможе прийняти габаритну посилку, на що потерпіла ОСОБА_7 , погодилась. При цьому ОСОБА_7 , будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_4 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу обігрівача, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 09.01.2026 о 16 годині 15 хвилині через термінал самообслуговування АТ КБ «Приват Банк», що розташований за адресою: м Одеса, вул. Академіка Філатова, 29, переказала власні грошові кошти у сумі 4008 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 .

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи необізнаною з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, конвертувала безготівкові грошові кошти потерпілої ОСОБА_7 у готівку, з яких 3500 гривень витратила на покупки продуктів та одяг для подальшої передачі посилки до ДУ «ОВК №14», на ім`я ОСОБА_4 , залишок залишала собі, як оплату за користування банківською карткою, тим самим обернувши грошові кошти потерпілої ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 , чим надала змогу останньому. розпорядитися коштами, які належать потерпілій, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 на зв`язок з потерпілою більше не виходив, домовленість стосовно продажу обігрівача не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_7 на загальну суму 4008 гривень.

Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.190 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Надалі, 11.01.2026, о 13.20. год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «ОВК №14», впевнившись, що його шахрайські дії залишаються не викритими, та існує реальна можливість вчинити нові злочинні умисні дії, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, з використанням інтернет-ресурсів та раніше створеного штучного оголошення на сайті «OLX» про продаж інфрачервоного обігрівача UFO марки «Onix» виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, з вказаним контактом оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером № НОМЕР_3 , знайшов потенційного потерпілого ОСОБА_9 , якого можливо вести в оману, пропонуючи продати неіснуючий товар. Надалі, у листуванні в месенджері «WhatsApp» з потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_4 надав заздалегідь неправдиві відомості щодо продажу інфрачервоного обігрівача UFO виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, який ОСОБА_4 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілому, що для оформлення замовлення необхідно здійснити передплату за товар в сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 , яка відкрита на особу ОСОБА_5 , після чого, здійснить відправлення за послугами ТОВ «Нова Пошта» на будь-яке відділення, яке зможе прийняти габаритну посилку, на що потерпілий ОСОБА_9 погодився. При цьому ОСОБА_9 , будучи впевненим в порядності намірів ОСОБА_4 , тобто особи, що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу обігрівача, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 11.01.2026 о 13 годині 46 хвилині через термінал самообслуговування, ТОВ ФК «Контрактовий дім», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 84/2, переказав власні грошові кошти у сумі 4200 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 .

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи необізнаною з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, конвертувала безготівкові грошові кошти потерпілого ОСОБА_9 у готівку, з яких 3500 гривень витратила на покупки продуктів для подальшої передачі посилки до ДУ «ОВК №14», на ім`я ОСОБА_4 залишок залишала собі, як оплату за користування банківською карткою, тим самим обернувши грошові кошти потерпілого ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 , чим надала змогу останньому розпорядитися коштами, які належать потерпілому, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 на зв`язок з потерпілим більше не виходив, домовленість стосовно продажу обігрівача не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_9 на загальну суму 4200 гривень.

Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.190 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Надалі, 11.01.2026, о 14.40. год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «ОВК №14», впевнившись, що його шахрайські дії залишаються не викритими, та існує реальна можливість вчинити нові злочинні умисні дії, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, з використанням інтернет-ресурсів та раніше створеного штучного оголошення на сайті «OLX» про продаж інфрачервоного обігрівача UFO марки «Onix» виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, з вказаним контактом оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером № НОМЕР_3 , знайшов потенційного потерпілого ОСОБА_10 , якого можливо ввести в оману, пропонуючи продати неіснуючий товар. Надалі, у листуванні в месенджері «WhatsApp» з потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_4 надав заздалегідь неправдиві відомості щодо продажу інфрачервоного обігрівача UFO виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, які ОСОБА_4 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілому, що для оформлення замовлення необхідно здійснити передплату за товар в сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 , яка відкрита на особу ОСОБА_5 , після чого, здійснить відправлення за послугами ТОВ «Нова Пошта» на будь-яке відділення, яке зможе прийняти габаритну посилку, на що потерпілий ОСОБА_10 , погодився. При цьому ОСОБА_10 , будучи впевненим в порядності намірів ОСОБА_4 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу обігрівача, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 11.01.2026 о 15 годині 17 хвилини через термінал самообслуговування, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Крут, 15, переказав власні грошові кошти у сумі 4100 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 .

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи необізнаною з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, конвертувала безготівкові грошові кошти потерпілого ОСОБА_10 у готівку, з яких 3500 гривень витратила на покупки продуктів для подальшої передачі посилки до ДУ «ОВК №14», на ім`я ОСОБА_4 залишок залишала собі, як оплату за користування банківською карткою, тим самим обернувши грошові кошти потерпілого ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 , чим надала змогу останньому розпорядитися коштами, які належать потерпілому, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 на зв`язок з потерпілим більше не виходив, домовленість стосовно продажу обігрівача не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_10 на загальну суму 4100 гривень.

Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.190 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Надалі, 12.01.2026, о 19.00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ДУ «ОВК №14», впевнившись, що його шахрайські дії залишаються не викритими, та існує реальна можливість вчинити нові злочинні умисні дії, з корисливих мотивів, повторно, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, з використанням інтернет-ресурсів та раніше створеного штучного оголошення на сайті «OLX» про продаж інфрачервоного обігрівача UFO марки «Onix» виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, з вказаним контактом оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером № НОМЕР_3 , знайшов потенційного потерпілу ОСОБА_11 , яку можливо вести в оману, пропонуючи продати неіснуючий товар. Надалі, у листуванні в месенджері «WhatsApp» з потерпілою ОСОБА_11 , ОСОБА_4 надав заздалегідь неправдиві відомості щодо продажу інфрачервоного обігрівача UFO виробництва Турції, потужністю 2000 Вт, які ОСОБА_4 фактично не мав у власності і розпорядженні, та повідомив потерпілій, що для оформлення замовлення необхідно здійснити передплату за товар в сумі 4000 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 , яка відкрита на особу ОСОБА_5 , після чого, здійснить відправлення за послугами ТОВ «Нова Пошта» на будь-яке відділення, яке зможе прийняти габаритну посилку, на що потерпіла ОСОБА_11 , погодилась. При цьому ОСОБА_11 , будучи впевненою в порядності намірів ОСОБА_4 , тобто особи що розмістила оголошення та надала всю інформацію стосовно продажу обігрівача, не підозрюючи дійсних злочинних намірів останнього, на виконання вище вказаних домовленостей 12.01.2026 о 19 годині 18 хвилині через термінал самообслуговування ТОВ ФК «Контрактовий дім»», що розташований за адресою: м.Одеса, вул. Якова Бреуса, 26, переказала власні грошові кошти у сумі 4200 гривень на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 .

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи необізнаною з протиправними намірами ОСОБА_4 та незаконним джерелом надходження грошових коштів, діючи за його вказівками, конвертувала безготівкові грошові кошти потерпілої ОСОБА_11 у готівку, з яких 3000 гривень витратила на покупки продуктів та одягу для подальшої передачі посилки до ДУ «ОВК №14», на ім`я ОСОБА_4 залишок залишала собі, як оплату за користування банківською карткою, тим самим обернувши грошові кошти потерпілої ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4 , чим надала змогу останньому. розпорядитися коштами, які належать потерпілому, на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4 на зв`язок з потерпілим більше не виходив, домовленість стосовно продажу обігрівача не виконав, спричинивши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ОСОБА_11 на загальну суму 4200 гривень.

Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.190 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердив та пояснив, що він дійсно за вказаних обставин та у зазначений час, відбуваючи покарання у ОАК № 14 розмістив на платформі «OLX» оголошення про продаж обігрівача. За оголошенням йому телефонували потерпілі, яким він обіцяв вислати обігрівач через Нову Пошту, гроші потерпілі перераховували на картку, яка належить його родичці. Номер картки він вказував потерпілим за телефоном. Родичка нічого не знала про його шахрайські дії. Наміру щось продавати потерпілим не мав, надурив їх, гроші хотів на свої потерби витратити. В подальшому грошові кошти усім потерпілим було повернуто, матераільну шкоду відшкодовано. Телефон, яким користувався, зберігав в колонії без дозволу, отримав його у наслідок перекиду до колонії. У вчиненому щиро кається, зробив для себе відповідні висновки.

Потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 надали до суду заяви про судовий розгляд за їх відсутності. Крім того, зазначили, що матеріальна шкода їм відшкодована, цивільні позови останніми не заявлено, міру покарання просили призначити на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо вчиненого злочину, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними. Тому суд, за згодою учасників судового провадження вважає доцільним обмежитись дослідженням доказів, а саме допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу та обставин, що мають значення для визначення міри покарання та стосовно речових доказів.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, стосовно характеристики особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що події кримінальних правопорушень мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України за кожним епізодом, як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, свою вину визнав, за місцем відбування покарання характеризується негативно, має стягнення.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є його щире каяття під час судового розгляду.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є рецидив злочинів.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України є нетяжким злочином.

Згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику призначення судами кримінального покарання" №7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Таким чином, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, позиції сторони обвинувачення, захисту, потерпілих суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.190 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 був засуджений вироком Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області від 29.05.2025 року за ч.ч.1,2 ст.307 КК України до остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією усього майна, яке є його власністю. Строк відбування покарання ОСОБА_4 визначено обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 29 травня 2025 року. На підставі ч.5 ст.72КК України обвинуваченому ОСОБА_4 зараховано у строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення - з 04 квітня 2025 року до 28 травня 2025 року включно, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання за сукупністю вироків відповідно до ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком, а саме до призначеного за цим вироком покарання слід частково приєднати невідбуту частину остаточного покарання, визначеного вироком Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області від 29.05.2025 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Під час досудового розслідування будь-який запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, у зв`язку із відбуванням покарання за іншим вироком.

Цивільний позов не заявлено. Витрати на залучення експерта відсутні.

Відповідно до вимог ст.100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно до вимог ч.1 ст.96-1 КК України. Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 за допомогою мобільного телефону, який перебував у його володінні, вчиняв шахрайські дії для заволодінні чужим майном шляхом обману, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про застосування спеціальної конфіскації до мобільного телефону, як засобу вчинення кримінального правопорушення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України .

Керуючись ст. ст. 100, 373,374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі вимог ч.1 ст.71 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання, призначеного вироком Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.05.2025 року, до покарання за цим вироком, у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Застосувати до ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У строк призначеного покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув`язнення відповідно до вимог ст.72 КК України із розрахунку день за день з 12.03.2026 року до набрання вироком законної сили.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- компакт диск марки «Axent» формату CD-R 700MB, який містить відеозаписи - залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження.

До мобільного телефону марки «Samsung Galaxy S8» в корпусі темно сірого кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім карткою мобільного оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером НОМЕР_3 , який зберігається у централізованій камері схову відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, квитанція №008672, застосувати спеціальну конфіскацію на підставі ст. 96-1, п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України у власність держави як засіб вчинення злочину.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м.Одеси протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1