Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №521/3387/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/3387/26

1-кп/521/1449/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з секретарем – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026167470000028 від 26.01.2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сахарове Березівського району Одеської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, відомості про сімейний стан відсутні, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, а саме:

- вироком Малиновського (нині – Хаджибейський) районного суду м. Одеси від 31.07.2024 року за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки 1 місяць;

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст.389 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 вироком Малиновського (нині – Хаджибейський) районного суду м. Одеси від 31.07.2024 року по справі №521/12008/24 (провадженні №1-кп/521/1623/24) визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 1 місяць та покладено протягом строку пробаційного нагляду такі обов?язки: 1) періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У подальшому вирок суду набрав законної сили та 02.09.2024 року вирок направлений для виконання до Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

18.12.2024 року та 30.12.2024 року ОСОБА_3 за місцем його мешканням були направлені виклики до уповноваженого органу з питань пробації, за викликами ОСОБА_3 не прибув до Хаджибейського відділу пробації.

09.01.2025 року фахівцем Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, було проведено перевірку за місцем мешканням ОСОБА_3 , за вказаною адресою ОСОБА_3 не було знайдено.

29.10.2025 року фахівцем Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, було проведено перевірку за місцем мешканням ОСОБА_3 , за вказаною адресою ОСОБА_3 не було знайдено, залишено виклик на 07.11.2025 року.

03.12.2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, був належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, де останньому роз?яснено, що ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов?язків, передбачених статтею 49-1, 49-3 КВК України, а також попереджений про кримінальну відповідальність у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Того ж дня, працівниками Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 , ознайомлено з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, а саме: 1-ий понеділок кожного місяця.

05.01.2026 року ОСОБА_3 , не з?явився на планову реєстрацію до Хаджибейського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області та причини неявки не повідомив.

22.01.2026 року фахівцем Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, було проведено перевірку за місцем мешканням ОСОБА_3 , за вказаною адресою ОСОБА_3 не було знайдено.

02.02.2026 року ОСОБА_3 , не з?явився на планову реєстрацію до Хаджибейського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області та причини неявки не повідомив.

04.02.2026 року співробітниками відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 було доставлено до Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, де останній повторно попереджений про кримінальну відповідальність у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

02.03.2026 року ОСОБА_3 , не з?явився на планову реєстрацію до Хаджибейського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області та причини неявки не повідомив.

03.03.2026 року співробітниками відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНІ в Одеській області ОСОБА_3 повторно було доставлено до Хаджибейського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації в Одеській області, де останній повторно попереджений про кримінальну відповідальність у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Тож, засуджений ОСОБА_3 не виконав обов?язки, покладені на нього щодо відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, умисно порушив порядок та умови їх відбуття, з метою ухилення від покарання.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що підозрюваний (обвинувачений) беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, тому прокурор просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано:

- письмову заяву обвинуваченого (підозрюваного) ОСОБА_3 від 06.03.2026 року, з якої вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, тобто в ухиленні від відбування покарання у виді пробаційного нагляду та він згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зміст яких йому роз`яснено, а також повідомлений про те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини. З урахуванням викладеного, згідно вказаної вище заяви, ОСОБА_3 надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Захисником – адвокатом ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим (підозрюваним) та його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами, та згоду на розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Положеннями ч. 2, ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачена особа не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, тобто без дослідження доказів обставин кримінального проступку, оскільки учасники кримінального провадження не оспорювали встановлені під час дізнання обставини.

Обвинувачений (підозрюваний) ОСОБА_3 , захист якого здійснює адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, не оспорює та вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі та беззаперечно.

Отже, дослідивши обставини правопорушення, які встановлені органом досудового розслідування та повністю визнаються та не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_3 відповідає пред`явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 та мотиви призначення йому покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у даному провадженні, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків; особу ОСОБА_3 , його вік (58 років), стан здоров`я (відомості про наявність інвалідності, тяжких захворювань чи перебуванні на обліку у лікарів психіатра та нарколога, відсутні), соціальне положення (відомості про офіційний шлюб, наявності на утриманні непрацездатних (неповнолітніх) осіб відсутні, разом з цим вбачається, що особа має постійне місця мешкання та реєстрації на території України); те, що особа осудна, раніше судима та вчинила кримінальне правопорушення у даному провадженні після постановлення попереднього вироку Малиновського (нині – Хаджибейський) районного суду м. Одеси від 31.07.2024 року за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України; те, що особа у даному провадженні повністю та беззаперечно визнає вину у вчиненому; наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 389 КК України, а саме у виді обмеження волі та визначити йому остаточне покарання з врахуванням положень ч. 1 ст. 71, п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України.

З наданих матеріалів досудового розслідування, обмежень визначених ч. 3 ст. 61 КК України, судом не встановлено. Підстав для застосування ст. 69, ст. 75 КК України суд не знаходить.

Суд переконаний в тому, що визначена міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).

Процесуальні витрати у даному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення у виді арешту майна не застосовувались.

Речові докази відсутні.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , в рамках даного кримінального провадження, не обирався та підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Малиновського (нині – Хаджибейський) районного суду м. Одеси від 31.07.2024 року по справі №521/12008/24 (провадженні №1-кп/521/1623/24), та, за сукупністю вироків з дотриманням правил складання покарань, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 2 (два) місяці.

Початок строку відбуття покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, обчислювати з моменту прибуття і постановки засудженого на облік у відповідній установі виконання покарань (виправному центрі).

До набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1