Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №490/1511/21 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 11 березня 2026 р.

Справа: №490/1511/21

Суддя: Локтіонова О. В.

12.03.26

22-ц/812/706/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року м. Миколаїв

справа №490/1511/21

провадження №22-ц/812/706/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Шаронової Н. О. у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком – Лізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого володіння та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком – Лізинг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Назарова Оксана Сергіївна, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

В березні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагара Г. Й. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56598918 від 12.02.2021 та відповідний запис про іпотеку: 40534904.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про зміну предмета та підстав позову, вказавши, що позовними вимогами є витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «Олком-Лізинг» на користь ОСОБА_1 505/1000 частин нежитлових приміщень кафе загальною площею 510,60 кв. м, розташованих по АДРЕСА_1 .

В квітні 2021 року ТОВ «Олком-Лізинг» подало до суду зустрічний позов, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25268831 від 14.10.2015 і визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25269089 від 14.10.2015.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2026 року клопотання представника ТОВ «Олком-Лізинг» про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Олком – Лізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого володіння та за зустрічним позовом ТОВ «Олком – Лізинг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Назарова О. С., про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що від результату вирішення Верховним Судом справи №490/963/24 залежить, зокрема, висновок щодо правомірності набуття позивачем ОСОБА_1 нерухомого майна, з приводу порушення прав на яке, він звернувся з позовом до Миколаївського районного суду Миколаївської області у справі №490/1511/21.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_1 вказував, що висновок суду про зупинення провадження у справі є помилковим та не відповідає обставинам справи, оскільки результат вирішення справи №490/963/24 не впливає на розгляд справи №490/1511/21. У справі №490/963/24 не міститься висновку щодо правомірності набуття ним права власності на нерухоме майно. Тим більше, у справі №490/1511/21 предметом спору є правомірність набуття права власності на нерухоме майно ТОВ «Олком-Лізинг», а не його.

Крім того, ОСОБА_1 звертав увагу на те, що представник ТОВ «Олком – Лізинг» просив зупинити провадження лише за первісним позовом і суд зупинив провадження за первісним позовом. При цьому питання зупинення провадження за зустрічним позовом не вирішено і розгляд справи не призначено.

Також він вказував, що суд першої інстанції не аргументував об`єктивної неможливості розгляду справи №490/1511/21 до розгляду справи №490/963/24 Верховним Судом. На думку позивача зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметами як первісного, так і зустрічного позову.

Фактичні обставини справи

В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагара Г. Й. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 лютого 2021 року (індексний номер: 56598918); визнати протиправним і скасувати відповідний запис про іпотеку №40534904; визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області Білик Н. С. про державну реєстрацію права власності від 22 березня 2021 року (індексний номер: 57220089); визнати протиправним і скасувати відповідний запис № 41108072 про право власності відповідача на 830/1000 частин нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

24 лютого 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва ухвалив рішення, яким позов задовольнив (справа №490/963/24).

12 травня 2025 року Миколаївський апеляційний суд прийняв постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

04 серпня та 03 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвали, якими відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (щодо останнього відкрито з підстави, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, повернуто з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

03 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про призначення справи №490/963/24 до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

У частині першій статті 251 ЦПК України визначені випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України та пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Тлумачення наведених норм процесуального права в їх сукупності приводить до висновку, що на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі підлягає зупиненню у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, у разі якщо рішення у цій справі ще не набрало законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша і друга статті 273 ЦПК України).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення (стаття 384 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №761/33089/20 вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 року у справі №761/9837/22 вказано, що касаційний перегляд Верховним Судом рішення суду в іншій справі, яке набрало законної сили, не може бути підставою для зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Суд першої інстанції зазначив, що існує необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у цивільній справі №490/963/24.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи, вимогам законодавства та правовим висновкам Верховного Суду.

Касаційний перегляд Верховним Судом рішення суду в іншій справі, яке набрало законної сили, не може бути підставою для зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

Судове рішення у справі №490/963/24 набрало законної сили 12 травня 2025 року, оскільки у цей день була прийнята постанова суду апеляційної інстанції, яка згідно з нормами цивільного процесуального законодавства набрала законної сили у день її ухвалення.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, а тому припустився помилки при постановленні оскаржуваної ухвали.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі, яка переглядається, порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2026 року скасувати, а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком – Лізинг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області, виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого володіння та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком – Лізинг» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Миколаїівсього міського нотаріального округу Назарова Оксана Сергіївна, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, направити до Миколаївського районного суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повне судове рішення складено 12 березня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua