Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №686/7439/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №686/7439/26

Суддя: Стефанишин С. Л.

Справа № 686/7439/26

Провадження № 2-а/686/154/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання – Демяновій О.В.,

за участю: представника позивача – Мельничук О.Я.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Баєвої Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Молдова, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про затримання відповідачки, громадянки Республіки Молдова, для забезпечення примусового видворення строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Обґрунтовує позов тим, що відповідачка перебуває на території України, не маючи законних підстав для тимчасового перебування, а також чинних документів, що дають право на виїзд з України.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.03.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечили проти позову, просили надати відповідачу можливість залишитись на території України та відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2025 року працівниками ГУНП в Хмельницькій області було доставлено до УДМС України в Хмельницькій області громадянку Республіки Молдова ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на території України з порушенням міграційного законодавства, без документів, та у якої відсутні законні підстави для перебування на території України.

За результатами перевірки відділом з питань паспортизації, реєстрації та еміграції, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС встановлено, що відповідачка за обліками щодо наявності паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, процедури встановлення особи або визнання паспортів громадянина України недійсними, не значиться.

Як вбачається з матеріалів справи, у ОСОБА_3 наявний паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 11.10.2017, термін дії 11.10.2024. Тобто, станом на даний час, у зазначеного паспорту закінчився термін дії.

Крім того, відповідачка посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документована, із заявами про продовження строку перебування, оформлення дозволу на імміграцію, визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, а також набуття громадянства України не зверталася, за офіційним місцем проживання на території України не зареєстрована та офіційно не працевлаштована, а також відсутній діючий документ, який би давав право на виїзд за межі території України.

Відповідно до даних інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» відповідачка востаннє в`їхала на територію України 12.01.2019.

05.03.2026 року у відповідь на лист т.в.о. голови Державної прикордонної служби України від 25.02.2026 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України відповідачці не було надано дозвіл на перетин кордону за наявним у неї документом у зв`язку із закінченням строку його дії.

Таким чином, судом встановлено, що громадянка Республіки Молдова ОСОБА_3 порушила правила міграційного законодавства та перебуває на території України без законних підстав.

За вище вказане порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства на території України відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.03.2026 року.

10.03.2026 на підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» позивачем щодо відповідача було прийнято рішення про примусове видворення з України.

У відповідачки відсутні дійсні документи, що посвідчують її особу та дають право на виїзд з України. Термін дії паспорта ОСОБА_3 як громадянки Республіки Молдова закінчився.

Згідно із частиною 3 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 статті 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Відповідно ч. 1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісіївідповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Підставами вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду є:

- відсутність законних підстав для перебування іноземця на території України,

- відсутність документів, які б надавали право на перетин кордону для виїзду з території України;

- відсутність підтвердженого фінансового забезпечення для перебування на території України та виїзду за її межі.

Також відповідачка за продовженням строку перебування на території України та наданням їй статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту,оформленням дозволу на імміграцію не зверталася, не ініціювала набуття громадянства України.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено виключні підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Абзацом 1 статті 21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що в`їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд вважає, що відповідачка перебуває на території України нелегально, не має законного джерела доходів, крім того у неї відсутній дійсний паспортний документ, який давав би право виїхати за межі території України.

Зважаючи на те, що у громадянки Республіки Молдова ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) відсутні передбачені законодавством підстави для перебування на території України, у тривале нелегальне проживання на території України, невиконання рішення про примусове повернення, що свідчить про порушення останньою міграційного законодавства України, суд вважає, що відповідачка проживала на території України незаконно та не вживала належних заходів для легалізації свого становища.

Порушення відповідачем законодавства України про перебування на території держави, відсутність документів, що підтверджують його особу, невжиття заходів щодо вчинення будь-яких дій щодо легалізації перебування на території іноземної для відповідача держави, дає достатні підстави для затримання відповідача з метою його видворення за межі України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 189, 242-246, 288-289, 371 КАС України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд

У Х В А Л И В:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Молдова, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства – задовольнити.

Затримати з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 (шість) місяців з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянки Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11.03.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua