Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №595/210/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/210/26

Провадження № 2-а/595/36/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026

м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

В складі

головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №4790 від 10.12.2025, за ч.3 ст.210 КУпАП.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10.12.2025 т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №4790, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що нібито 06.12.2025 о 15 год 00 хв громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звірки персональних даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також під час звірки даних було встановлено, що ОСОБА_1 не оновив свої персональні дані, а саме з 2014 року по теперішній час не проходив медичний огляд з метою визнання ступеня придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Зазначає, що з оскаржуваною постановою він не погоджується, вважає її протиправною та такою, що винесена з порушенням норм права. Зазначає, що 06.12.2025 ніхто не доставляв його до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 та в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаний день він не перебував. Оскаржувану постанову складено 10.12.2025 року без розгляду справи, вона винесена без його участі та пояснень в нього ніхто не відбирав. Копію постанови в ІНФОРМАЦІЯ_4 він не отримував та остання не надсилалася на його поштову адресу. Щодо змісту оскаржуваної постанови то відомості, викладені в ній не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що із з витягу із додатку «Резерв+», вбачається що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) та пройшов НОМЕР_1 12.09.2025 з відміткою «Придатний». Таким чином станом на 06.12.2025 та на дату складення оскаржуваної постанови 10.12.2025 він вже пройшов медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, оскільки пройшов ВЛК ще 12.09.2025. Окрім того, звертає увагу на ту обставину, що 01.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно нього було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУПАП, якою його притягнуто до відповідальності за нез`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлений в повістці час. Вказана постанова набрала законної сили та він сплатив штраф. Таким чином посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 мали змогу перевірити відомості щодо проходження ВЛК ще 01.09.2025, тобто задовго до винесення оскаржуваної постанови. Вказані обставини в сукупності свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки остання є необгрунтованою та відомості, викладені в ній не відповідають фактичним обставинам. Крім того, просить про поновлення строку звернення до суду, як такого, що пропущений з поважних причин. В обґрунтування зазначає, що копія оскаржуваної постанови йому не вручалася та не надсилалася засобами поштового зв`язку. Про існування вказаної постанови він дізнався 13.02.2026 після надходження від Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області постанови про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови він отримав 16.02.2025 після звернення до Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області, що підтверджується супровідним листом відділу ДВС. На підставі наведеного просить поновити строк на оскарження постанови №4790, постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Крім того, просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Позивач в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу без його участі на підставі наявних у матеріалах справи доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про дату та час судового засідання шляхом направлення судової повістки про виклик до суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що 10 грудня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , винесено постанову № 4790 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за наступних обставин. 06 грудня 2025 року о 15 год 00 хв ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Трибухівці був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 не оновив свої персональні дані, а саме з 2014 року по теперішній час не проходив медичний огляд з метою визнання ступеня придатності до військової служби. Враховуючи вище наведене, ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а саме з 2014 року по теперішній час не пройшов медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, на нього накладено штраф у сумі 17000 грн.

Частиною 3 статті 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_4 ), що вбачається із витягу з «Резерв+», в графі Постанова ВЛК зазначено «Придатний» та в графі дата ВЛК зазначено «12.09.2025», дата уточнення даних 06.12.2025.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, та діє по теперішній час.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Положеннями абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: - допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; - призовники - особи, які взяті на військовий облік; - військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; - військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; - резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з п.2,4 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Отже, положеннями вищевказаних нормативно-правових актів встановлено обов`язок військовозобов`язаних громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.

Відповідно до оскаржуваної постанови, позивачу ставиться у вину непроходження з 2014 року медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Згідно даної постанови ОСОБА_1 порушив п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Згідно із Законом України «Про внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон України №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).

Вказані громадяни зобов`язані до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Тобто обов`язковою умовою для того, щоб стверджувати про наявність у громадянина України віком від 25 до 60 років обов`язку щодо повторного проходження ВЛК є наявність у такої особи попереднього висновку ВЛК, яким особу визнано обмежено придатною до військової служби.

Як вбачається із долученого позивачем витягу з «Резерв+», ОСОБА_1 постановою ВЛК від 12.09.2025 визнаний придатним до військової служби.

Доказів того, що до набрання чинності вищевказаним законом ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним та на нього поширювався обов`язок проходити ВЛК до 05.06.2025, згідно п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» до постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не долучено та відповідачем суду не надано.

За відсутності цієї обставини, проходження ВЛК регулюється абз. 2 п. 69 Постанови № 560, відповідно до якого особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

При цьому, порушення ОСОБА_1 обов`язку, передбаченого абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», можливе виключно у разі не проходження ним військово-лікарської комісії у випадку наявності відповідного направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, виданого за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та сформованого відповідно до пункту 74-1 Постанови № 560. Доказів того, що ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію на підставі направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформованого відповідно до пункту 74-1 Постанови № 560 відповідач не надав.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Тим же Положенням передбачено, що у разі мобілізаційних заходів постанова ВЛК дійсна протягом 12 місяців, тобто військовозобов`язаний може бути викликаний для проходження ВЛК через 12 місяців.

Тобто, оскільки ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби постановою ВЛК 12.09.2025, а постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду, суд приходить до висновку, що постанова від 10.12.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за те що він з 2014 року не проходив медичний огляд є необґрунтованою, прийнятою без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Крім того, позивач просить поновити строк на оскарження постанови, обґрунтовуючи тим, що строк на оскарження постанови пропущений із поважних причин, оскільки про існування даної постанови йому не було відомо, копія постанови йому не вручалася та не надсилалася засобами поштового зв`язку. Про існування вказаної постанови він дізнався 13.02.2026 після надходження від Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області постанови про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови отримано 16.02.2025, після звернення до Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області, що підтверджується супровідним листом відділу ДВС. Суд, бере до уваги пояснення позивача, враховує те, що процесуальний строк пропущений із поважних причин, оскільки позивач не знав про існування даної постанови, тому вважає, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню.

Крім того, позивачем сплачений судовий збір в сумі 665,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією 1.537613995.1 від 18.02.2026.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,9,10,20,47,77,90,132,139,210,211,241-246 КАС України, ст.ст.210,280,283,284 КУпАП, ст.19 Конституції України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови №4790 від 10 грудня 2025 року, прийнятої т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 , якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

Скасувати постанову №4790 від 10 грудня 2025 року, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 , якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грнза вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.

Суддя: Р. О. Содомора