Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №592/20237/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/20237/25

Провадження №2/592/673/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Титаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Каплін А.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, ОСОБА_4 , третя особа: Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» СМР про скасування арешту майна,

встановив:

Позивач ОСОБА_3 , через представника ОСОБА_1 , звернулась до суду з вказаною позовною заявою та просить скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.12.2012 у справі №1806/5086/12 серед іншого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні ряду злочинів, та залишено арешт, накладений на майно засуджених, до відшкодування стягнутої з них шкоди та судових витрат. Серед арештованого майна засуджених значиться квартира, зареєстрована під номером АДРЕСА_2 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.10.2022 за об`єктом нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Підставою даного обтяження значиться постанова слідчого СУ УМВС України в Сумській області Бухтіярова А.Г. про накладення арешту на майно від 21.10.2011. Власником вказаного майна зазначено ОСОБА_4 . 21.10.2011 слідчим СУ УМВС України в Сумській області Бухтіяровим А.Г. на підставі постанови про накладення арешту на майно від 21.10.2011 в рамках кримінальної справи за фактом вчинення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ряду злочинів накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , який в подальшому вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.12.2012 у справі №1806/5086/12 залишено, до відшкодування стягнутої шкоди та судових витрат. Право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.04.2002 №3009, при цьому зазначена частка власності 1/1. 09.04.2002 право власності на частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , перейшло від ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , а отже станом на день винесення постанови про арешт майна 21.10.2011 у ОСОБА_4 не було права власності на об`єкт нерухомого майна. Відтак арешт, накладений 21.10.2011 слідчим СУ УМВС України в Сумській області Бухтіяровим А.Г. на підставі постанови про накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , накладено необґрунтовано, а отже він підлягає скасуванню. ОСОБА_3 не була учасником кримінального провадження № 1806/5086/12.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області, Каракуц М.Ю., заперечувала проти позовних вимог до ГУ НП в Сумській області, адже справа № 11291032 була направлена із обвинувальним актом до суду, й судом прийнято рішення у справі, то ГУ НП в Сумській області (як окрема новостворена юридична особа) не може нести відповідальність за іншу юридичну особу, що припинила свою діяльність – УМВС в Сумській області. Крім того, оскільки справа була направлена до суду й відсутні матеріали досудового розслідування в ГУ НП в Сумській області (оскільки такі матеріали не передавалися на баланс ГУ НП в Сумській області), то прослідкувати чи мала відношення до кримінальної справи гр. ОСОБА_3 неможливо.

Відповідач ОСОБА_4 про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився.

Ухвалою від 26.12.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив по справі підготовче судове засідання.

27.01.2026 суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження в цивільній справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 09.04.2002, серія АЕР № 889833, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , що діє від себе особисто та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 , продали, а покупець - ОСОБА_5 купила квартиру номер АДРЕСА_2 . Право власності на квартиру переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору (а.с. 8).

Згідно з довідкою ДЗРП СМР від 14.02.2023 за документами, наявними в інвентаризаційних справах, отриманих станом на 29.12.2012 від КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» СМР, які зберігаються у департаменті, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на праві власності ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 09.04.2002, р. № 3009, виданого приватним нотаріусом Ануфрієвим О.В., частка власності 1/1, та записане у реєстрову книгу № за реєстровим № 775, дата реєстрації 11.04.2002 (а.с. 16).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 18.11.2011, підстава обтяження постанова про накладення арешту на майно від 21.10.2011, СУ УМВС України в Сумській області, слідчий Бухтіаров А.Г., власник Кириченко В.А., обтяжувач СУ УМВС України в Сумській області (а.с. 17).

21.10.2011 старший слідчий СУ УМВС України в Сумській області Бухтіаров А.Г. виніс постанову про накладення арешту на нерухоме майно, а саме наклав арешт на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Постановив внести відомості про накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_4 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 7).

Ковпаківський районний суд м. Суми 04.12.2012 ухвалив вирок (справа № 1806/5086/12) щодо обвинувачених, зокрема ОСОБА_4 за ст. 27 ч. 2, 191 ч. 3, 15 ч. 3, 27 ч. 2, 191 ч. 3 КК України, відповідно до якого арешт, накладений на майно засуджених – залишити до відшкодування стягнутої на користь ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» майнової шкоди та судових витрат у повному обсязі (а.с. 13).

13.07.2019 ОСОБА_9 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини ОСОБА_10 (а.с. 10).

Ухвалою суду від 28.03.2025 у справі № 1806/5086/12 відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Павловського В.А., який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна (а.с. 14).

ОСОБА_3 зверталась із позовом до Господарського суду Сумської області до відповідача АТ «СМНВО» про скасування арешту майна, та рішенням суду від 14.07.2025 в задоволенні позову відмовлено (а.с. 9).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Нормами ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 391 ЦК України).

Крім того, відповідно до пункту дев`ятого розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Дана норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

З огляду на зазначене, на правовідносини, пов`язані з вирішенням питання про припинення арешту майна, поширюються норми КПК України 1960 року.

У пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 сформовано висновок про те, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Також, у п. 21 цієї постанови вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та вказала на таке.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за КПК України 1960 року та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Як установив суд, адвокат Павловського В.А., в інтересах ОСОБА_3 , звертався до суду із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальній справі № 1806/5086/12. Ухвалою суду від 28.03.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Павловського В.А., який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна. Також в ухвалі зазначено, що ОСОБА_3 не була учасником кримінального провадження № 1806/5086/12.

Також суд установив, що право власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , перейшло від ОСОБА_4 до ОСОБА_5 09.04.2002, а отже станом на день винесення постанови про арешт майна 21.10.2011 ця квартира не перебувала у власності ОСОБА_4 .

За таких обставин, суд уважає, що арешт накладений 21.10.2011 слідчим СУ УМВС України в Сумській області Бухтіаровим А.Г. на підставі постанови про накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , безпідставно, та не знятий (не скасований) до цього часу, внаслідок чого позивач позбавлена можливості користуватися своїми правами на належне їй на праві власності майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про скасування арешту нерухомого майна ОСОБА_3 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, суд зауважує таке. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова КЦС ВС від 29.06.2023 у справі № 208/9810/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Належними сторонами у справі є особи, між якими виник спір, який є предметом розгляду та вирішення судом, і які є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин.

Верховний Суд зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові Постанова КЦС ВС від 18.08.2021 у справі № 205/4241/18).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління Національної поліції в Сумській області не є належним відповідачем у цій справі, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Ураховуючи, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задоволено, то з ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141 259, 263, 265, 268, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_3 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в разі оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777.

Відповідач ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, вул. Британська, 21, код ЄДРПОУ 23823253.

Дата складання повного тексту судового рішення 12.03.2026.

Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО