Суд: Воловецький районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №936/237/26
Суддя: Павлюк С. С.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 936/237/26
Провадження № 3/936/149/2026
11 березня 2026 року селище Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарапатської області Павлюк С.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, мешканку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.2 ст.184 КУпАП, –
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 будучи раніше притягнутою до адмінвідповідальності постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 09.12.2025 за ч.1 ст.184 КУпАП, повторно протягом року ухилилась від належного виконання батьківських обов`язків та вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.
Так, як вбачається із протоколу про адміністративного правопорушення серії ВАД №769582 від 13.02.2026 та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 утрималась від виконання передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України батьківських обов?язків щодо виховання своїх неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яких з 12.02.2026 близько 19:40 год залишила вдома без нагляду, а саме перебувала в стані алкогольного сп?яніння в продовольчому магазині в с. Канора Мукачівського району.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, її представник адвокат Повідайчик В.І. подав до суду клопотання про закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, зазначивши, що матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували вчинення нею адміністративного правопорушення, в протоколі за №769582, який складений наступного дня - 13.02.2026 зазначено, що свідком вчиненого адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 є ОСОБА_5 , з пояснення якої вбачається, що 12.02.2026 близько 20:00 год вона йшла по вулиці села Канора, пройшовши біля магазину побачила гр. ОСОБА_6 і ще одну на вид знайому їй людину, які на її думку конфліктували. Після того ОСОБА_5 зателефонувала працівникам соціальної служби та повідомила, що ОСОБА_6 залишила вдома без нагляду трьох неповнолітніх дітей. В наступному поясненні від 13.02.2026 ОСОБА_5 пояснила, що проживає по сусідству із ОСОБА_1 та її дітьми. Вказує, що ОСОБА_7 часто ввечері кудись йде, коли повертається, вона не знає. Відтак протокол про адміністративне правопорушення, який складений 13.02.2026 та два пояснення суперечливі між собою гр. ОСОБА_5 містять суперечливі відомості та різний час, що вже викликає сумнів у його об`єктивності. Поряд з цим свідок ОСОБА_5 так і не вказала в чому полягає суть адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 . Поряд з цим, факт перебування в продовольчому магазині (чи біля магазину) батька чи матері не утворює складу адміністративного правопорушення та не є доказом ухилення від виконання батьківських обов`язків.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2) (матеріальний склад); 3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).
Суб`єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).
Разом з тим, в протоколі про адміністративного правопорушення серії ВАД №769582 від 13.02.2026, який складений наступного дня 13.02.2026 зазначено, що свідком вчиненого адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 є ОСОБА_5 , з пояснення якої від 12.02.2026, яке долучено до адмінматеріалів вбачається, що 12.02.2026 близько 20.00 год вона йшла по вулиці села Канора, пройшовши біля магазину побачила гр. ОСОБА_6 і ще одну на вид знайому їй людину, які на її думку конфліктували. Після того ОСОБА_5 зателефонувала працівникам соціальної служби та повідомила, що ОСОБА_6 залишила вдома без нагляду трьох неповнолітніх дітей і після цього зателефонувала до поліції. В наступному поясненні від 13.02.2026 ОСОБА_5 пояснила, що проживає по сусідству із ОСОБА_1 та її дітьми та зазначає, що ОСОБА_7 часто ввечері кудись йде, коли повертається, вона не знає.
Відтак протокол про адміністративне правопорушення, який складений 13.02.2026 та два пояснення суперечливі між собою гр. ОСОБА_5 містять суперечливі відомості та різний час, що вже викликає сумнів у його об`єктивності. Поряд з цим свідок ОСОБА_5 так і не вказала в чому полягає суть адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 .
Наведене свідчить про невідображення у протоколі про адміністративне правопорушення об`єктивної сторони складу правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , що у свою чергу унеможливлює притягнення її до адміністративної відповідальності з ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Таким чином, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не стверджені доказами в передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, у суду відсутні підстави зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та ОдрейЕдвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), в якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов`язковому закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 173, 278, 283, 284 КУпАП, суд,-
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.С. Павлюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua