Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №152/1724/25 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1724/25

2/152/43/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 березня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – Войнаровського І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства,

у с т а н о в и в:

23 грудня 2025 року Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 (зі змінами), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Основними завданнями Держекоінспекції України є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 № 199, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (далі Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. В свою чергу, відповідно Положення Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами*/країни, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, г природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах; використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів; експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об`єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів; збереження корисної для лісу фауни. Відповідно до Положення, Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, має право пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховувати розмір шкоди, звертатись до суду з відповідними позовами. Вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачами та відповідачами у судах. Листом від 29 червня 2024 року № 6141/217/03-2024 відділення поліції № 2 Жмеринського РВІТ ГУНП у Вінницькій області на адресу Інспекції було направлено постанову від 28 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024020150000209 від 10 серпня 2024 року для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Слобода-Шаргородська, Жмеринського району, Вінницької області до відповідальності. 16 вересня 2024 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Малайським С.М. відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 015485 за незаконну рубку 4 дерев в кварталі 92 лісового масиву ДП «Шаргородський райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» на території Шаргородської міської територіальної громади Жмеринського району. Згідно постанови про накладено адміністративне стягнення № 06/038 від 16 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Штраф сплачений добровільно. В порушення статей 64, 67, 69 Лісового кодексу України ОСОБА_1 завдав державі шкоду у розмірі 18290 (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто ) грн. 84 когг, яка розрахована у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665. На відому адресу відповідача Інспекцією направлено претензію № 4455/6/24 від 08 жовтня 2024 року щодо можливості досудового врегулювання спору та сплати шкоди у добровільному порядку. З листопада 2024 року ОСОБА_1 розпочав сплачувати шкоду частинами та погасив її у розмірі 9000,00 грн. Станом на 03 грудня 2025 року шкоду не відшкодовано у розмірі 9290 (дев`ять тисяч двісті дев`яносто) грн. 84 коп.

З огляду на вищевикладене представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області матеріальну шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 9290,84 грн та судові витрати. Розгляд справи просить проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.38).

Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, на пропозицію суду відзив на позовну заяву не подав (а.с.43).

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги представника позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії постанови про закриття кримінального провадження, винесеної слідчим СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Оленюка М.О., 10 серпня 2024 року о 18-35 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою Жмеринський район, с. Слобода – Шаргородська за межами села із лісового масиву чути звуки бензопили. Виїздом на місце події в лісі виявлено автомобіль марки ВАЗ 2106 зеленого кольору із деревиною в середині та двох осіб чоловічої статі, які перебували біля нього. За вказаним фактом СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020150000209 від 10 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. В ході опитування особи, яка здійснювала порубку встановлено, що ОСОБА_1 , 10 серпня 2024 року в обідню пору доби на належному йому автомобілі ВАЗ 2106 приїхав у ліс з метою порубки деревини для власних потреб. Факт скоєння кримінального правопорушення не знайшов свого підтвердження, а тому у вказаному правопорушенні відсутній склад злочину, передбачений ст. 246 КК України. Слідчим постановлено кримінальне провадження №12024020150000209 від 10 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України закрити, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та копію постанови направлено начальнику Державної екологічної інспекції у Вінницькій області для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності (а.с.7-9).

Згідно з копією протоколу огляду місця події від 10 серпня 2024 року, слідчим під час огляду вилучено: бензопилу, автомобіль марки ВАЗ 2106, стовбури дерев, комлеві частини дерев (а.с.10-12).

Внаслідок незаконної порубки дерева відповідач наніс державі шкоду в розмірі 18290,84 грн (а.с.21-22). Розрахунок шкоди здійснено у відповідності з додатком № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Відповідачем сплачено частково суму завданої шкоди у розмірі 9000 грн, що підтверджується копіями виписок та копією квитанції (а.с.28).

Відповідно до копії протоколу №015485 про адміністративне правопорушення від 16 вересня 2024 року, складено старшим держінспектором з ОНПС у Вінницькій області, начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 65 КУпАП, а саме за те, що 10 серпня 2024 року здійснив незаконну порубку чотирьох дерев, а саме породи граб, клен категорії сироростучі, та породи берест категорії сухостійний, кварталу 92 ДП «Шаргородський райагроліс» ВОКСХП «Віноблагроліс» на території Шаргородської міської ради Вінницької області. Зазначену рубку дерев здійснив без будь-яких дозвільних документів, що є порушенням ст.ст. 64, 67, 69 Лісового кодексу України (а.с.23).

Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення №06/038 від 16 вересня 2024 року, складеної начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу – старшим держінспектором з ОНПС Вінницької області, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 65 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн (а.с.24).

Відповідно до копії претензії №4455/6/2024 від 08 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 запропоновано добровільно сплатити заподіяну державі шкоду в розмірі 18290,84 грн та надати до 08 листопада 2024 року Державній екологічній інспекції у Вінницькій області копії квитанції (а.с.27).

29 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про розстрочку нарахованої суми штрафу у розмірі 18290,84 грн, що підтверджується копією заяви (а.с.30).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 року роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Частиною 1 ст. 67 Лісового кодексу України встановлено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно п. 132 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток) віднесено до документів дозвільного характеру.

Умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів визначені Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 (далі Порядок).

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягаю збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п.2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку зазначено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону).

Також, згідно зі ст. 142 Конституції України природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; 2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах; 3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; 4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; 5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; 7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; 8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу; 9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; 10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо; 11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів; 12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів; 13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки; 14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах; 15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об`єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів; 16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; 17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення; 18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках; 19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 20) порушенні вимог з охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позов слід задовольнити у повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача завдану матеріальну шкоду в сумі 9290,84 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судові витрати у розмірі 3028 грн (а.с.1).

Керуючись статтями 11, 13, 15, 16, 1166 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області матеріальну шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 9290 (дев`ять тисяч двісті дев`яносто) гривні 84 копійки та 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський