Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №128/1742/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1742/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №319511 від 04.05.2025, водій ОСОБА_1 04.05.2025 приблизно о 00-05 год. в с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області по вул. Придорожній, керував автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Однак, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інспектором ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Свінтаком І.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №319511 від 04.05.2025 відносно ОСОБА_1 ..

В судове засідання особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник – адвокат Літинський М.В. підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у справі та просив його задовольнити.

Так, у вказаному клопотанні викладено наступну позицію.

На той момент, коли працівники поліції під`їхали до автомобіля MERSEDES-BENZ SPRINTER 208D д.н.з. НОМЕР_2 , той стояв на узбіччі автодороги, так як мав технічні несправності. У вказаному автомобілі сидів ОСОБА_1 , який мав намір ночувати у вказаному автомобілі, аби не залишати його без нагляду.

Визначальними для кваліфікації діяння за статтею 130 КУпАП є встановлення спеціального суб`єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій. При цьому основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, отже зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. А тому, обов`язковому з`ясуванню підлягає саме факт керування особою транспортним засобом, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, до матеріалів справи долучено диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №796472, під час перегляду даного відеозапису встановлено, - відеозапис розпочинається 04.05.2025 о 00:06:48, де працівник поліції виходить з службового автомобіля та підходить до автомобіля «MERSEDES-BENZ SPRINTER 208D», д.н.з. НОМЕР_3 , який стоїть на узбіччі, при цьому у працівника поліції вже в руках знаходяться посвідчення водія ОСОБА_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ. В ході спілкування із ОСОБА_1 працівник поліції вказує, що начебто автомобіль під керуванням мого підзахисного зупинено за порушення п.2.9 ПДР, та посилається на проведення перевірки документів, однак коли проводилась перевірка документів не зрозуміло, як і незрозуміло чому не має відеозапису з фіксацією руху автомобіля під керуванням мого підзахисного з порушенням ПДР і яким чином документи (посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) ОСОБА_1 потрапили до працівника поліції. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або в Соціотерапії, демонструючи йому при цьому прилад Драгер та одну трубку для продуву. Однак, в порушення вимог п.7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/753) не роз`яснює що «У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення...». Також аналізуючи відеозапис працівник поліції, користуючись службовим планшетом, раніше створив службове завдання «Перевірка осіб ...» і лише о 00:12:21 ставить службове завдання «Оформлення порушення ПДР», тобто через 17 хв. 57 сек. після начебто виявлення вчиненого ОСОБА_1 порушення ПДР. З відеозапису також вбачається порушення вимог р. ІІ та п. 9 р. III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395), зокрема одночасно відбувається оформлення протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, при цьому одні й ті самі учасники як складання протоколу так і розгляду справи. В такому випадку мав відбутись розгляд справи про начебто вчинення моїм підзахисним ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, за результатами якого виноситься постанова, а вже після цього складатись адміністративний протокол про начебто вчинення моїм підзахисним правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, в ході аналізу відеозапису видно, що з метою тиску на мого підзахисного ОСОБА_1 , а саме підписання всіх матеріалів та визнання вини у начеб то скоєному адміністративному правопорушенні, працівник поліції з певною періодичністю наголошував на тому, що автомобіль яким користувався ОСОБА_1 , заберуть на арештмайданчик за допомогою евакуатора. При цьому, момент керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом на відеозапису відсутній. З огляду на вказане, не можливо взяти до уваги в якості доказу вини ОСОБА_1 відеозапис з нагрудної камери поліцейського, оскільки даним доказом не доводиться факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Тобто, дане відео, не доводить, що ОСОБА_1 , керував автомобілем 04.05.2025 о 00:05 год. в с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області по вул. Дорожня чи Придорожня, з явними ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження в установленому законом порядку огляду відмовився. Адже за диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за існування одночасно двох обставин: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

На підставі викладеного просив провадження у справі закрити за відсутності події складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні інспектор Відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області Свінтак І.С. суду показав, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено за порушення ПДР, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від якого той відмовився, внаслідок чого було складено протокол про адміністративне правопорушення. Щодо безперервної відеофіксації події, то зазначив, що через тривалий час дане відео не збереглося.

Вислухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Літинського М.В., дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому орган (посадова особа) за змістом статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів що, знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.

У пункті 8 розділу ІІ Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 вказано, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ вищевказаної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п. 12 Розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

До матеріалів справи долучено диск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №796472.

Оглядом даного відеозапису встановлено, що відео розпочинається 04.05.2025 о 00:06:48, з моменту, де працівник поліції виходить зі службового автомобіля та підходить до стоячого на узбіччі транспортного засобу. Підійшовши до даного автомобіля, працівник поліції вже тримає в руках прилад «Драгер», роз`язнює комусь причину зупинки та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння.

При цьому, на вказаному відеофайлі відсутній факт руху даного транспортного засобу, його зупинки; протягом усього відео неможливо встановити ні марку автомобіля, ні його номерний знак, ні особу, якій роз`яснюють причину зупинки та пропонують пройти огляд на стан сп`яніння.

Будь-які інші належні та допустимі докази щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.

За вищевказаних обставин, суд не може прийняти як достатній доказ вчинення адміністративного правопорушення наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, зокрема не може вважати встановленими вказані в ньому працівником поліції обставини, а саме, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 04.05.2025 о 00-05 год. в с. Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області по вул. Придорожня, з явними ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження в установленому законом порядку огляду відмовився. Адже за диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за існування одночасно двох обставин: факт керування особою транспортним засобом та факт відмови такої особи від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Варто зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та достатнім доказом вини особи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Інших належних доказів, які підтверджували обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надано не було.

Згідно з статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію прозахист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а усі сумніви щодо керування ОСОБА_1 04.05.2025 о 00-05 год. транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, суд тлумачить на користь останнього відповідно до положень ст. 62 Конституції України.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що Конституцією України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та, керуючись ст. 245 КУпАП, згідно якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, суд приходить до висновку, що суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 256, 276, 278, 283, 284, 287, 289, 294 КпАП України, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Суддя Л.П. Шевчук