Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №953/3934/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №953/3934/25 Головуючий 1 інстанції: Лисиченко С.М.

Провадження №33/818/76/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.172-6 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

- захисника Максименко Я.В.,

- прокурора Мельничук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Максименко Я.В. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 17 червня 2025 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, за несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Також провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП, за несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік,закрито, у зв`язку ізвідсутністю події і складу адміністративного правопорушення в порядку п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , займаючи посаду інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, являючись відповідно до п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п.27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 28 березня 2024 року о 22-39 годині, подав без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік. Вказані дії містять ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Також судом першої інстанції за несвоєчасне подання ОСОБА_1 без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, закрито провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Максименко Я.В. просить скасувати постанову суду, закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП або закрити провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Вказала, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції - 02 червня 2022 року, а поновлений на службі в поліції – 22 липня 2024 року. Зазначила, що ОСОБА_1 , будучи звільненим, мав право подати щорічну декларацію за 2021 рік до останнього дня третього місяця після скасування воєнного стану, а після поновлення на службі – в розумний строк після поновлення на посаді. Вважає, що справа про адміністративне правопорушення була підсудна Індустріальному районному суду м.Харкова, оскільки місцем вчинення інкримінованого правопорушення є місце проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Максименко Я.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції встановив, що фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №156/25 від 23 квітня 2025 року, захисником Шайхісламовою Я.В. не оскаржуються.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №157/25 від 23 квітня 2025 року;

-наказу ГНПУ №1522 о/с від 29 жовтня 2021 року про присвоєння спеціального звання ОСОБА_1 ;

-пам`ятки-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства;

-рекомендації для поліцейських, державних службовців, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при прийнятті на службу/роботу;

-форми інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції».

-наказу УПП в Харківській області ДПП №814 о/с від 01 червня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби поліції.

З довідки ВКЗ УПП в Харківській області ДПП вбачається, що ОСОБА_1 прийнятий на службу до Національної поліції України з 23 жовтня 2017 року, призначений на посаду інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Харківській області ДПП з 07 грудня 2020 року (т.1 а.с.54).

Відповідно до рекомендації для поліцейських, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» та форми інструктажу з основних положень Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 був ознайомлений з процедурою подання щорічної декларації (т.1 а.с.75, 76).

Наказом УПП в Харківській області ДПП №814 о/с від 01 червня 2022 року інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 звільнено зі служби поліції з 02 червня 2022 року (т.1 а.с.61).

Відповідно до п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є поліцейські.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

З урахуванням положень п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» та ч.2 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 як інспектор взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Харківській області, був суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Частиною першою ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п.1 ч.2 розділу ІІ «Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції» від 23.07.2021 № 449/21, щорічна декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Підпунктом першим п.1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Враховуючи викладене, у період дії воєнного стану або стану війни в осіб, зазначених у п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», немає обов`язку, передбаченого ст.45 цього Закону, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, зазначений обов`язок поновлено.

Зокрема, згідно з п.2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги захисника Шайхісламової Я.В. про те, що ОСОБА_1 , будучи звільненим зі служби в поліції, мав право подати щорічну декларацію за 2021 рік до останнього дня третього місяця після скасування воєнного стану, а після поновлення на службі – в розумний строк після поновлення на посаді, є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті стороною захисту законодавства.

Приписами ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачена адміністратвина відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2021 рік - 28 березня 2024 року о 22-39 годині, тобто несвоєчасно.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно п.22 «Порядку складення протоколів про адміністративні правопорушення в Національному агентстві з питань запобігання корупції», затвердженого Національним агентством з питань запобігання корупції, у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначається місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи, трудові/договірні відносини з якими свідчать про приналежність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суб`єктів вчинення адміністративного правопорушення.

Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, де працював ОСОБА_1 інспектором взводу №2 роти тактико-оперативного реагування, розташовано за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, 315А, що є територією Київського району м.Харкова та знаходиться в межах територіальної юрисдикції Київського районного суду м.Харкова.

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі сторони захисту на те, що справа про адміністративне правопорушення розглянута Київським районним судом м.Харкова з порушенням правил підсудності, є невмотивованими.

Прохання апеляційної скарги захисника Максименко Я.В. скасувати постанову та закрити провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, є необґрунтованим.

Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП в редакції від 14 жовтня 2023 року адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно до роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією складений 23 квітня 2025 року, події правопорушення мали місце 28 березня 2024 року, а тому на момент розгляду справи судом строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.4 ст.38 КУпАП, не закінчився.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Максименко Я.В. залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Харкова від 17 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня