Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №721/236/26 — Путильський районний суд Чернівецької області

11.03.2026

Справа № 721/236/26

Провадження № 3/721/365/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.184 КУпАП, які надійшли з ВП №1 (смт. Путила) Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

У С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 655830 від 06.02.2026, ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків передбачених ст. 150 СКУкраїни щодо забезпечення належних умов навчання та проживання своїх дітей, а саме ОСОБА_2 2013 р.н., ОСОБА_3 2014 р.н. ОСОБА_4 2015 р.н., ОСОБА_5 2019 р.н., ОСОБА_6 2020 р.н., ОСОБА_7 2017 р.н, ОСОБА_8 2023 р.н., оскільки в будинку були погані санітарно-гігієнічні умови, липка підлога, розкидані речі, брудний посуд.

Дії ОСОБА_1 особою, яку уповноважено на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про день, місце та час розгляду справи повідомлялась, але причин неявки суду не повідомила, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надала. Однак слід урахувати, що вказана особа була належним чином повідомленою, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України. При цьому, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов`язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Ці висновки дають підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 ураховуючи введення воєнного стану на території України.

Також слід урахувати, що ОСОБА_1 була повідомлена судом, шляхом надсилання повідомлення через систему документообігу суду «Д3» за номером телефону, який добровільно наданий ОСОБА_1 працівникам поліції при складані протоколу про адміністративне правопорушення (пункти 4, 12), задля її виклику в судове засідання при роз`ясненні дати та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Дослідивши надані із протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що у відношенні ОСОБА_1 складено адміністративний протокол ВАД № 655830 за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 06.02.2026, відповідно до якого, ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків передбачених ст. 150 СК України щодо забезпечення належних умов навчання та проживання своїх дітей, а саме ОСОБА_2 2013 р.н., ОСОБА_3 2014 р.н. ОСОБА_4 2015 р.н., ОСОБА_5 2019 р.н., ОСОБА_6 2020 р.н., ОСОБА_7 2017 р.н, ОСОБА_8 2023 р.н., оскільки в будинку були погані санітарно-гігієнічні умови, липка підлога, розкидані речі, брудний посуд.

При цьому, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, якою регулюються підстави притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Отже, неналежне виховання, виходячи з положень ст. 12 закону, може мати місце при умисних чи не умисних діях, які визначені Законом України «Про охорону дитинства» як порушення прав, обов`язків батьків та визначення меж відповідальності батьків за виховання та розвиток дитини.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 убачається, що своїх малолітніх дітей дітей, четверо з яких дошкільного віку, вона забезпечує та виховує самостійно, тому не встигла у будинку прибрати. В подальшому зобов`язалася підтримувати чистоту і порядок у будинку.

При цьому, із долучених до матеріалів справи фотографічних зображень приміщень будинку, де мешкає ОСОБА_1 убачається, що дійсно певні речі розкидані, однак інших ознак, які наведені уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення виявлено не було.

Слід зауважити, що особою, яка вповноважена на складання адміністративного протоколу, до матеріалів справи надані свідоцтва про народження дітей, акт обстеження умов проживання, фотознімки, однак інших матеріалів, які б підтверджували обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, зокрема пояснення дітей, за обов`язковою участю законного представника, психолога, а за необхідністю лікаря. Такі матеріали, на думку суду, не є достатніми для того, аби суд зробив висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Так, пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення установлено відсутність дій з боку ОСОБА_1 які свідчили б про її безпосереднє ухилення від виховання дитини.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи пояснення ОСОБА_1 та ст. 247 КУпАП суд вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не ухиляється від виконання своїх обов`язків.

Слід зауважити, що особою, яка вповноважена на складання адміністративного протоколу, до матеріалів справи надано лише рапорт про обставини події, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, акт обстеження умов проживання, характеристики на дітей, а також письмові пояснення ОСОБА_1 . Такі матеріали, на думку суду, не є достатніми для того, аби суд зробив висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме ухилення від виконання обов`язків від виховання дитини.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Суд також наголошує на тому, що він не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи, змінювати кваліфікацію правопорушення тощо.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Ураховуючи викладене, що суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по адміністративній справі відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 9, 33, 40-1, 184, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Уляна СТЕФАНКО