Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №650/409/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/409/26

провадження № 2/650/1642/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого – Сікора О.О.,

за участю секретаря – Завістовської Л.А.,

представника органу опіки – Забавської Ю.Ю.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Борозенської сільської ради до ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення її батьківських прав,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить: відібрати у відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 без позбавлення її батьківських прав. Також позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей відповідно до чинного законодавства.

Обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Родина є внутрішньо переміщеною особою та проживає на території Борозенської сільської ради. Сім`я перебуває на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради та КО «Центр надання соціальних послуг» Борозенської сільської ради як така, що опинилася у складних життєвих обставинах.

24 грудня 2025 року до служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради надійшов лист Бериславського районного відділу ГУНП в Херсонській області № 25617/37-2025 від 24 грудня 2025 року. У цьому листі зазначено, що у провадженні слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12025231090002809 від 24 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155 КК України, за фактом вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

З огляду на те, що сім`я вже перебувала на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, 25 грудня 2025 року службою у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради, КО «Центр надання соціальних послуг» Борозенської сільської ради та за участю працівників поліції було невідкладно проведено оцінку рівня безпеки дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживали разом із матір`ю. За результатами такої оцінки було складено відповідні акти.

Представник позивача вважає, що встановлені під час перевірки обставини свідчили про наявність безпосередньої загрози життю та здоров`ю дітей, у зв`язку з чим орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради прийняв рішення про негайне вилучення дітей із сім`ї матері. З цього приводу були прийняті відповідні розпорядження Борозенської сільської ради № 338 від 25 грудня 2025 року та № 339 від 26 грудня 2025 року.

25 грудня 2025 року за участю начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради, начальника Борозенської сільської військової адміністрації та начальника сектору ювенальної превенції Бериславського РВ ГУНП в Херсонській області було вилучено ОСОБА_2 з умов, що загрожували її життю та здоров`ю.

26 грудня 2025 року за участю начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради, начальника Борозенської сільської військової адміністрації, директора КО «Центр надання соціальних послуг» Борозенської сільської ради та начальника сектору ювенальної превенції Бериславського РВ ГУНП в Херсонській області було вилучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з умов, що загрожували їх життю та здоров`ю, про що складено відповідні акти.

Станом на 29 грудня 2025 року дітей було влаштовано для навчання та перебування до КЗ «Антонівський мистецький ліцей» Миколаївської міської ради.

29 грудня 2025 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради порушив питання про відібрання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від матері без позбавлення її батьківських прав у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини була присутня ОСОБА_1 , яка повідомила, що буде намагатися виправити негативні явища, які склалися в сім`ї.

За результатами розгляду цього питання 29 грудня 2025 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради надав висновок про доцільність відібрання усіх трьох дітей з родини ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.

Представник позивача вважає, що залишення дітей разом із матір`ю на час розгляду справи є небезпечним для їхнього життя, здоров`я та належного морального виховання. Саме тому він вважає за необхідне відібрати у ОСОБА_1 усіх трьох дітей, оскільки небезпечні обставини, які стали підставою для негайного вилучення, стосуються всієї сімейної ситуації, в якій перебували всі діти, а не лише однієї дитини окремо.

На підтвердження правової підстави заявлених вимог представник позивача посилається на статтю 170 Сімейного кодексу України, відповідно до якої суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав, якщо залишення дитини з ними є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. На думку представника позивача, зібрані матеріали, зокрема лист органу поліції, акти оцінки рівня безпеки дітей, акти вилучення, розпорядження про негайне вилучення дітей та висновок органу опіки та піклування, підтверджують наявність саме таких обставин.

У зв`язку з цим представник позивача просить відібрати у ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав, а також вирішити питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей відповідно до вимог чинного законодавства.

Відзив на позов не надійшов.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала та просила його задовольнити. Вона підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, та додатково пояснила, що за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення здійснюється досудове розслідування, у межах якого перевіряються обставини можливого вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_2 . Разом з тим представник позивача зазначила, що сама ОСОБА_6 під час допиту заперечувала факт вчинення щодо неї будь-якого правопорушення. Так само це заперечує і мати дітей. Конкретні відомості, які б достеменно свідчили про вчинення кримінального правопорушення саме щодо ОСОБА_7 , представнику позивача невідомі, що вона пояснила таємницею досудового розслідування.

Щодо інших дітей представник позивача пояснила, що не має даних про вчинення стосовно них будь-яких кримінальних правопорушень. При цьому їй відомо, що складні обставини в сім`ї раніше були пов`язані з тим, що відповідачка проживала зі співмешканцем, вони вживали алкогольні напої, у зв`язку з чим виникали негативні ситуації, а родину було поставлено на облік. Водночас їй невідомо про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності протягом 2025 року.

Також представник позивача зазначила, що, на її думку, відповідачка намагається виправитися та належним чином виконувати батьківські обов`язки. Діти після вилучення були влаштовані до КЗ «Антонівський мистецький ліцей» Миколаївської міської ради. За її поясненнями, ОСОБА_6 адаптувалася добре, почувається добре та знайшла собі друзів. ОСОБА_8 адаптувалася дещо гірше, однак загалом також почувається нормально. ОСОБА_9 , навпаки, не зміг звикнути до нового колективу, дуже сумує за матір`ю та постійно говорить про те, що скоро повернеться до неї.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечила частково. Вона пояснила, що ОСОБА_6 є доволі складною дитиною, між ними постійно виникають конфлікти, при цьому вона намагається виховувати доньку, однак та не реагує на її зауваження.

Щодо обставин можливого вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_7 відповідач зазначила, що їй про це нічого невідомо, оскільки донька жодного разу не скаржилася на такі дії. Після початку кримінального провадження, з її слів, ОСОБА_6 під час допиту так само не повідомила будь-яких обставин, які б свідчили про вчинення щодо неї такого правопорушення. Разом з тим відповідач визнала, що не може належним чином впоратися з вихованням ОСОБА_7 , тому не заперечує проти того, щоб донька протягом одного року проживала у відповідному закладі, де з нею працюватимуть фахівці.

У частині позовних вимог щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідач проти позову заперечила та просила повернути їй дітей. Вона стверджує, що займається ними, піклується про них, постійно доглядає за ними, підтримує житло у належному стані, а під час перевірок у неї виявляли належні умови для проживання дітей. ОСОБА_1 вважає, що діти люблять її, сумують за нею, а вона сама також дуже сумує за ними та хоче з ними бачитися.

Відповідач не заперечувала, що певний час вживала алкогольні напої, однак пояснила, що наразі це трапляється рідко і вона не перебуває у такому стані, який би унеможливлював її здатність опікуватися дітьми. На її думку, відібрання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не відповідатиме їхнім інтересам. Вона запевнила, що зобов`язується належним чином виконувати свої батьківські обов`язки.

Також відповідач зазначила, що навіть ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час конфліктів між нею та ОСОБА_10 підтримують саме її, оскільки, на її переконання, усі розуміють, наскільки складний характер має ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_11 , який є старшим братом дітей, пояснив, що ОСОБА_6 є дуже складною дитиною. Єдиною особою, яка могла хоч якось на неї впливати, є саме він, оскільки вона слухала лише його, тоді як матері з нею дуже важко.

Свідок зазначив, що йому невідомо про вчинення стосовно ОСОБА_7 будь-якого кримінального правопорушення. Йому лише відомо, що ОСОБА_6 зустрічалася з військовослужбовцем, між ними виникали сварки, однак ні від кого він не чув про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. На його думку, ОСОБА_12 доцільно певний час проживати у відповідній установі.

Щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідок вважає, що їх слід повернути матері, оскільки вона дуже любить дітей, опікується ними, а на цей час значних складнощів у їх вихованні немає. Він пояснив, що мати дітей уже не проживає зі співмешканцем, через якого раніше постійно виникали конфлікти, і після припинення спільного проживання ці сварки припинилися. Крім того, зі слів свідка, мати дітей більше не зловживає алкогольними напоями.

Вислухавши представника органу опіки, відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи викладені в позовній заяві суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 150, 180, 170 Сімейного кодексу України, статей 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний та моральний розвиток, готувати їх до самостійного життя, створювати належні умови для розвитку їх здібностей. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання, призвести до настання тяжких наслідків для життя, розвитку, психічного та фізичного здоров`я. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, - або органові опіки та піклування.

Відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини матір`ю, або будуть створені безпечні умови для дитини, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй сина, керуючись найвищими інтересами дитини (частина третя статті 170 СК України).

Відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На території Борозенської сільської ради проживає родина внутрішньо переміщених осіб - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , яка виховує трьох дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Сім`я ОСОБА_1 , перебуває на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради та КО «Центр надання соціальних послуг» Борозенської сільської ради, як родина, що опинилась в складних життєвих обставинах.

24.12.2025 р. до служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради надійшов лист від Бериславського районного відділу ГУНП в Херсонській області №25617/37-2025 від 24.12.2025 р., про те, що у провадженні слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали досудового розслідування №12025231090002809 від 24.12.2025 р., за ознаками злочину, передбаченого ст. 155 ч.1 КК України, за фактом вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, а саме відносно ОСОБА_7 .

Враховуючи, перебування родини на обліку, як такої, що опинилась в складних життєвих обставинах службою у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради, КО «Центр надання соціальних послуг» Борозенської сільської ради та начальником СЮП СПД №1 Бериславського РВП ГУНП у Херсонській області 25.12.2025 р. було невідкладно проведено оцінку рівня безпеки дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають в родині матері ОСОБА_13 . За результатами проведеної оцінки складено відповідні акти.

Відповідно до проведеної оцінки рівня безпеки дитини та враховуючи вище вказані факти органом опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради, було прийнято рішення про негайне вилучення дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з сім`ї матері ОСОБА_1 (розпорядження Борозенської сільської ради №338 від 25.12.2025 р. та №339 від 26.12.2025 р.).

25.12.2025 р. начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради Забавською Ю.Ю., начальником Борозенської сільської військової адміністрації - Охрімовською А.І., начальником СЮП ВП Бериславського РВ ГУНП в Херсонській області Вайдою В.В. було вилучено дитину ОСОБА_2 з умов, що загрожують її життю та здоров`ю та 26.12.2025 р. начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради Забавською Ю.Ю.. начальником Борозенської сільської військової адміністрації - Охрімовською А.1., директором КО «Центр надання соціальних послуг» Борозенської сільської ради - Попач С.М., начальником СЮП ВП Бериславського РВ ГУНП в Херсонській області Вайдою В.В. було вилучено дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з умов, що загрожують їх життю та здоров`ю, про, що складено відповідні акти. Станом на 29.12.2025 р. дітей родини ОСОБА_14 влаштовано на навчання та перебування до КЗ «Антонівський мистецький ліцей» Миколаївської міської ради».

29.12.2025 р. на комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Борозенської сільської ради було порушено питання відібрання дітей ОСОБА_2 , 2010 р. н., ОСОБА_3 , 2012 р. н., ОСОБА_4 , 2013 р. н. з родини матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав, у зв`язку з загрозою їх життю та здоров`ю. На засіданні комісії з питань захисту дитини була присутня гр. ОСОБА_1 , яка повідомила, що буде намагатись виправити негативні явища, які склались в сім`ї.

29.12.2025 р. органом опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради, відповідно до рішення комісії з питань захист дитини від 29.12.2025 р. було надано висновок про доцільність відібрання дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з родини ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.

Оцінивши наведені доводи сторін, показання свідка та письмові докази у їх сукупності, суд виходить з того, що відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав є винятковим тимчасовим заходом захисту прав та інтересів дитини, який може бути застосований лише за умови доведеності того, що залишення дитини з матір`ю є небезпечним для її життя, здоров`я чи морального виховання. При цьому під час вирішення такого спору суд має виходити насамперед із найкращих інтересів кожної дитини окремо, враховуючи її вік, поведінку, сімейне оточення, фактичні умови проживання, емоційний зв`язок з матір`ю та наявність або відсутність реальної небезпеки для неї.

Із встановлених у справі обставин вбачається, що сім`я відповідача перебуває на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, а підставою для негайного втручання органу опіки та піклування стало надходження повідомлення про здійснення досудового розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення стосовно старшої доньки ОСОБА_7 . Разом з цим у судовому засіданні представник позивача підтвердила, що конкретних відомостей, які б достеменно свідчили про вчинення кримінального правопорушення саме щодо ОСОБА_7 , їй невідомо, сама ОСОБА_6 під час допиту такі обставини заперечувала, мати дітей також їх заперечує. Отже, сам по собі факт наявності досудового розслідування не може бути безумовною та самостійною підставою для відібрання усіх трьох дітей, однак підлягає оцінці судом у сукупності з іншими встановленими обставинами.

Щодо ОСОБА_2 суд бере до уваги, що як представник позивача, так і відповідач, а також свідок ОСОБА_11 , який є старшим братом дітей, фактично підтвердили наявність тривалих та істотних труднощів у її вихованні. Із їх пояснень вбачається, що між матір`ю та ОСОБА_10 постійно виникають конфлікти, відповідач не має з донькою належного контакту, не може ефективно впливати на її поведінку, а спроби виховання не дають результату. Такий стан взаємин негативно позначається не лише на самій ОСОБА_12 , а й на загальному психологічному кліматі в сім`ї та на вихованні інших дітей.

Суд вважає, що наведені обставини свідчать про наявність ознак неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків саме щодо ОСОБА_7 , оскільки мати об`єктивно не справляється з її вихованням, не може забезпечити належний виховний вплив та безпечне сімейне середовище, необхідне для гармонійного розвитку дитини. Така ситуація не може залишатися без належного реагування, оскільки її подальше невирішення може призвести до поглиблення конфлікту, погіршення поведінки дитини та інших негативних наслідків для її розвитку.

Крім того, суд враховує, що на цей час здійснюється досудове розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_7 , а тому тимчасове перебування дитини поза сімейним середовищем матері у поєднанні з навчанням та перебуванням у відповідному закладі є виправданим також з міркувань її безпеки, стабільності та необхідності створення для неї спокійних умов. При цьому суд бере до уваги пояснення представника позивача про те, що ОСОБА_6 у КЗ «Антонівський мистецький ліцей» Миколаївської міської ради адаптувалася добре, почувається добре, знайшла друзів та перебуває у сприятливій атмосфері.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов у частині вимог про відібрання ОСОБА_2 без позбавлення відповідача батьківських прав є обґрунтованим та відповідає найкращим інтересам дитини. Такий захід у цьому випадку має тимчасовий характер, спрямований не на покарання матері, а на захист прав та інтересів ОСОБА_7 та створення умов для її належного виховання і розвитку.

Водночас щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд не вбачає достатніх правових підстав для застосування такого ж заходу. Із пояснень представника позивача вбачається, що будь-яких даних про вчинення стосовно цих дітей кримінальних правопорушень немає. Так само відсутні належні та допустимі докази того, що залишення саме цих дітей з матір`ю на час розгляду справи становить для них реальну та безпосередню небезпеку для життя, здоров`я чи морального виховання такого ступеня, який виправдовував би їх відібрання.

Суд бере до уваги, що відповідач у судовому засіданні наполягала на поверненні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , пояснила, що займається їх вихованням, піклується про них, підтримує належні умови проживання, а діти люблять її та сумують за нею. Ці пояснення узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що мати любить дітей, опікується ними, а істотних труднощів саме у вихованні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на цей час немає.

Також суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про притягнення відповідача протягом 2025 року до адміністративної відповідальності у зв`язку з невиконанням батьківських обов`язків, вчиненням домашнього насильства чи появою у стані сп`яніння у таких обставинах, які б свідчили про стійку асоціальну поведінку. Наявні у справі відомості про те, що відповідач певний час вживала алкогольні напої, самі по собі не є достатніми для висновку про неможливість виконання нею батьківських обов`язків щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки відсутні дані про зловживання алкоголем у такій формі та з такими наслідками, які б фактично позбавляли її здатності піклуватися про дітей.

Окремо суд бере до уваги, що, зі слів відповідача та свідка, на цей час вона вже не проживає зі співмешканцем, з яким раніше виникали постійні конфлікти, а припинення таких стосунків позитивно вплинуло на обстановку в сім`ї. Суд також враховує, що старший син, який має авторитет у сім`ї та впливає на поведінку ОСОБА_7 , може надавати матері допомогу у вихованні дітей. Ці обставини свідчать про наявність передумов для стабілізації сімейної ситуації без застосування крайнього заходу у вигляді відібрання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Оцінюючи співмірність такого втручання, суд виходить із найкращих інтересів дітей. Із пояснень учасників справи вбачається, що, на відміну від ОСОБА_7 , інші діти не змогли повною мірою адаптуватися до перебування у закладі, а молодший син ОСОБА_9 особливо гостро переживає розлуку з матір`ю, сумує за нею та потребує материнської турботи й емоційної близькості. За відсутності достатніх доказів реальної небезпеки для цих дітей їх подальше відокремлення від матері не відповідатиме принципу пропорційності та не узгоджуватиметься з їх найкращими інтересами.

Суд також враховує, що у матеріалах справи відсутні дані про те, що можливе кримінальне правопорушення стосовно ОСОБА_7 , факт якого ще перевіряється у межах досудового розслідування, перебуває у прямому причинному зв`язку саме з поведінкою матері або стало наслідком такого неналежного виконання нею батьківських обов`язків, яке саме по собі створює небезпеку для ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Оцінюючи окремо зміст наданих позивачем письмових доказів, зокрема розпорядження Борозенської сільської ради № 339 від 26 грудня 2025 року про негайне вилучення малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наказ служби у справах дітей № 37 про взяття ОСОБА_3 на облік як дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, а також висновок про доцільність відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, суд дійшов висновку, що фактично єдиною конкретно зазначеною у цих документах підставою для вжиття такого заходу стало надходження листа органу поліції та наявність досудового розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155 КК України, стосовно ОСОБА_7 .

При цьому самі по собі вказані документи не містять інших конкретних та індивідуалізованих відомостей, які б свідчили про наявність безпосередньої небезпеки для життя, здоров`я чи морального виховання саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також не містять опису фактичних обставин, які б давали суду підстави дійти висновку про існування такого рівня загрози, що обумовлював би необхідність їх відібрання від матері. Отже, зміст зазначених документів сам по собі не підтверджує наявності достатніх і конкретних підстав для застосування щодо цих двох дітей такого виняткового заходу, як відібрання без позбавлення батьківських прав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: у частині відібрання ОСОБА_2 без позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав позов є обґрунтованим, а в частині вимог про відібрання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задоволенню не підлягає.

Що стосується підстав для стягнення з відповідача аліментів, то суд виходить із того, що відповідно до частини четвертої статті 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. За змістом статті 181 СК України кошти на утримання дитини за рішенням суду можуть присуджуватися у частці від доходу матері або батька чи у твердій грошовій сумі, а відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, матеріальне та сімейне становище платника аліментів, у тому числі наявність у нього інших дітей. Аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відібрання від відповідача лише ОСОБА_2 , саме щодо неї підлягає вирішенню питання про стягнення аліментів. Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що на утриманні відповідача залишаються ще двоє дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких мати також зобов`язана забезпечувати. За таких обставин суд вважає співмірним і доцільним визначити аліменти на утримання ОСОБА_7 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у цій справі не здійснюється, оскільки у задоволенні позовних вимог про їх відібрання суд відмовляє, а відтак ці діти залишаються проживати разом із матір`ю, яка безпосередньо здійснює їх утримання. За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на цих дітей у межах даної справи відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 209, 259, 263 – 265, 280 - 289 ЦПК України та вищенаведеними положеннями законодавства, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Борозенської сільської ради до ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення її батьківських прав – задовольнити частково.

Відібрати у відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь КЗ «Антонівський мистецький ліцей» Миколаївської міської ради» аліменти на утримання дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до повноліття дитини.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11 березня 2026 року.

Суддя: О.О. Сікора