Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №587/693/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/693/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І. Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сумським РВ 14 лютого 2001 року, пенсіонера, РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 154 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

26 лютого 2026 року до Сумського районного суду Сумської області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково, зазначив, що домашня птиця (кури) сусідки перебували на дворі без нагляду.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона складу правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Згідно з протоколом серії ВАД № 775339 від 15 лютого 2026 року – 15 лютого 2026 року близько 12 год. 00 хв. порушив правила утримання домашніх тварин, внаслідок чого належний йому собака породи лайка проникла на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та загризла одну домашню курку, чим заподіяв матеріальної шкоди та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 КУПАП відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.

Частиною 1 статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за дії особи щодо утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях.

Діяння особи кваліфіковано саме за ч. 2. ст. 154 КУпАП, однак в протоколі не зазначено, що вказані дії вчинено повторно, а також суду не надано жодних доказів, які б підтверджували повторність вчиненого інкримінованого правопорушення.

Враховуючи наведене, при складанні протоколу невірно кваліфіковано дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вказані дії, у разі їх настання, мають ознаки правопорушення, передбачено ч. 3 статті 154 КУпАП, а саме дії, передбачені частиною першої цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Суд не вправі змінювати кваліфікацію наданих на розгляд матеріалів, оскільки таке не передбачено Законом, тим більше у бік збільшення обсягу відповідальності.

Враховуючи наведене, доходжу висновку щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, оскільки зібраними у справі доказами вина останнього у скоєнні правопорушення, яке ставиться у провину останньому, не доведена. При цьому, має місце неправильна кваліфікація вчиненого правопорушення особами, що здійснювали оформлення матеріалів щодо дій ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно з приписами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 154, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя І. Г. Вортоломей