Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №944/5755/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5755/25

Провадження №3/944/3090/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Карпин І.М. з участю захисника Худоби Г.М., представника потерпілих Зозулі А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , особу з інвалідністю ІІІ групи

за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №022929 від 17.10.2025 ОСОБА_1 26.09.2025 о 10 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_3 умисно висловлював погрози ( образи нецензурну лайку) в сторону своєї сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим їй завдав шкоди психічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №022930 від 17.10.2025 ОСОБА_1 26.09.2025 о 10 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_3 умисно висловлював погрози ( образи нецензурну лайку) в сторону своєї племінниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим їй завдав шкоди психічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав та пояснив, що домашнього насильства по відношенню до своєї сестри та племінниці не вчиняв, не ображав їх нецензурною лайкою, не погрожував. Того дня, 26.09.2025, прийшов із дружиною ОСОБА_4 за місцем проживання матері на її прохання, оскільки вона перебувала в лікарні в м.Новояворівську та просила вдома погодувати її кури. Коли прийшли до будинку матері, то родичі - сестра та племінниця почали з ними конфлікт, ображали нецензурною лайкою та проганяли їх із будинку. Його дружині пошкодили палець на руці, у зв`язку з чим вона змушена була звертатись за медичною допомогою. Весь конфлікт він та з протилежної сторони племінниця знімали на мобільні телефони. Відеозапис із свого мобільного телефону долучив до матеріалів справи.

В судове засідання потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися, хоч належним чином повідомлялися про час та місце проведення судового засідання. В судовому засіданні 04.02.2026 потерпіла ОСОБА_3 ствердила, що на відеозаписі, який долучений ОСОБА_1 до матеріалів справи, зафіксовані події, які відбувались 26.09.2025. Відеозапису про події 26.09.2025 з мобільного телефону не долучила.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Зі змісту Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вбачається, що під домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого, або можливість її заподіяння.

При цьому слід вказати, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить. Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

Важливими елементами складу правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, є саме вчинення насильства у будь-якій формі його прояву та наслідки його застосування, які виражаються у заподіянні шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що психологічне насильство в частині висловлювання словесних образ, буде мати місце тоді, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З огляду на наведене, сам лише факт висловлювання, зокрема, словесних образ не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону.

У протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 умисно висловлював погрози ( образи нецензурну лайку) в сторону своєї сестри ОСОБА_2 та племінниці ОСОБА_3 , чим їм завдав шкоди психічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

З письмових пояснень ОСОБА_3 від 26.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 26.09.2025 близько 10:30 год за місцем її проживання вчинив відносно неї психологічне насильство, яке виражалось нецензурною лексикою та ображанням.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 26.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 26.09.2025 близько 10:30 год за місцем її проживання вчинив відносно неї та її дочок психологічне та фізичне насильство, а саме: почав погрожувати фізичною розправою та ображати нецензурними словами.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 ствердила, що 26.09.2025 разом з чоловіком ОСОБА_1 на прохання його матері прийшли до її будинку, де стався конфлікт із сестрою чоловіка та її дочками. Сестра ОСОБА_2 із своїми дочками виганяла їх з будинку матері чоловіка, при цьому вони вживали нецензурну лайку та ображали їх. ОСОБА_1 не ображав їх та нецензурно не висловлювався.

З долученого стороною захисту відеозапису конфлікту, що мав місце 26.09.2025, який був оглянутий судом з участю учасників судового процесу, не встановлено вчинення ОСОБА_1 по відношенню до сестри ОСОБА_2 та племінниці ОСОБА_3 дій, які б містили ознаки заподіяння психологічного насильства. З відеозапису не вбачається, що конфліктна ситуація викликала у потерпілих побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити або завдала шкоду психічному здоров`ю.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису, не надано і не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.

Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено існування належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно сестри ОСОБА_2 та племінниці ОСОБА_3 зазначеного у протоколах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому відповідно до п.1 ст.247 КУпАП справа про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративних правопорушень на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя І.М.Карпин