Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №127/6967/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6967/26

Провадження № 3/127/1437/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Курбатова І.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.02.2026 року о 00 год. 05 хв. вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, а саме виражався нецензурною лайкою та здійснював фізичні поштовхи.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 11.03.2026 року, він вину у вчинені правопорушення визнає в повному обсязі та просив проводити розгляд справи без його участі.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 218518 від 25.02.2026 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, письмовими поясненнями та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 218518 від 25.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 25.02.2026 року о 00 год. 05 хв. вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, а саме виражався нецензурною лайкою та здійснював фізичні поштовхи.

Вказане узгоджується з позицією ОСОБА_1 щодо повного визнання останнім своєї вини у вчиненні правопорушення, про що він зазначив у заяві від 11.03.2026 року.

Із заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 від 25.02.2026 року вбачається, що о 00:05 год. вона разом із чоловіком ОСОБА_1 прибули до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього вони зайшли до її місця проживання, де чоловік забрав її речі, почав хапати її за шию і волосся та видирати у неї з рук ключі від автомобіля. При цьому чоловік постійно її ображає. Вказані дії вчинив у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 25.02.2026 року, він разом із своєю дружиною ОСОБА_2 24.02.2026 року близько 23:00 год. приїхали до місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Під час спілкування виник конфлікт, після якого його дружина зібрала його речі та почала виганяти із квартири. Протягом останніх двох місяців між ними відбуваються конфлікти, так як його дружина забрала його кошти, їздить до інших чоловіків та проводить із ними час, поки він перебуває на службі.

З форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства вбачається, що працівниками поліції встановлено низький рівень небезпеки ОСОБА_1 .

Таким чином, із досліджених доказів та заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 25.02.2026 року о 00 год. 05 хв. вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою та штовхав.

Сукупність вказаних доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_1 вчинено домашнє насильство, оскільки ним вчинено дії психологічного та фізичного характеру, що полягають у висловлюваннях нецензурною лайкою та штовханнях відносно дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, а саме умисне вчинення дій психологічного характеру (образи) та фізичного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень), внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. Таким чином, суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаного правопорушення.

При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги обставини справи та особу порушника, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: