Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №567/1882/25 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1882/25

Провадження №1-кп/567/47/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12025181170000175 від 26.09.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Новомалин Острозького району Рівненської області, офіційно ніде не зареєстрованої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

встановив:

25 серпня 2025 року, в період з 23 год. 14 хв. до 23 год. 26 хв., ОСОБА_4 , знаходячись на вулиці Бельмаж у м.Острог Рівненської області, під час складання щодо її співмешканця ОСОБА_6 працівниками відділення поліції №3 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, та постанов про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст., 122-4, ст. 124 КУпАП, з метою уникнення відповідальності за вчинення названих правопорушень, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підкуп працівників правоохоронного органу, шляхом висловлювання пропозиції надання неправомірної вигоди, усвідомлюючи те, що відносно ОСОБА_6 проводяться процесуальні дії працівниками поліції, усно неодноразово висловила пропозицію та в подальшому надала неправомірну вигоду в сумі 200 євро, що становить 9731 грн. 46 коп. з метою уникнення відповідальності за вчинення вказаних адміністративних правопорушень, ОСОБА_7 , який проходить службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, котрий склав Присягу поліцейського і якому присвоєне спеціальне звання поліції, тим самим надавши вказаному працівникові поліції вищезазначену суму в якості неправомірної вигоди, в інтересах ОСОБА_6 , для сприяння невчинення останнім будь-яких дій, з використанням наданого йому службового становища, пов`язаного із складанням протоколу про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, та постанов про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала та пояснила, що дійсно 25 серпня 2025 року, в період з 23 год. 14 хв. до 23 год. 26 хв., знаходячись на вулиці Бельмаж у м.Острог Рівненської області, під час складання щодо її співмешканця ОСОБА_6 працівниками ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП з метою уникнення відповідальності останього, висловила пропозицію та в подальшому надала неправомірну вигоду в сумі 200 євро, поліцейському ОСОБА_7 , тим самим надавши вищезазначену суму в якості неправомірної вигоди, в інтересах ОСОБА_6 .

Вину у вчиненні злочину визнала повністю, щиро розкаюється у скоєному.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_4 , слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 369 КК України, тобто у надані службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченою вчинено нетяжкий злочин, за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.

Беручи до уваги особу обвинуваченої, суд враховує, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштована, згідно довідки КНБ "Острозька БЛ" від 30.09.2025 не перебуває на «Д» обліку лікаря-психіатра та лікаря- нарколога, раніше не судима.

Відповідно до досудової доповіді, складеної інспектором Рівненського районного сектору №4 філії ДУ «Центр пробації», вбачається, ОСОБА_4 на даний час знаходиться в здоровому соціальному оточенні, стосунки з рідними та членами сім`ї хороші. Беручи до уваги характеризуючі дані, спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.

Відповідно до ст. 66 КК України, як пом`якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відтак, судом враховується характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, а також досудову доповідь органу пробації, згідно з якою оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення визначена як середня, та вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства та вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу.

Одночасно, суд вважає за необхідне застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію.

Відповідно до ч.1ст.96-1КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п.1, 3, 4 ч.1ст.96-2КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, було предметом кримінального правопорушення, або було використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.96-2, 100, 124, 374, 475 КПК України,-

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати відносно ОСОБА_4 спеціальну конфіскацію шляхом примусового безоплатного вилучення у власність держави грошових коштів в сумі грошові кошти: 4 купюри номіналом по 50 євро (RE 2819357183, РВ 236273989, WA 8801675245, RB 0154665298), які поміщені до конверту НПУ СУ і зберігаються у Рівненському відділенні АТ КБ «Приватбанк», що розташоване по вул. Грушевського, 42, м.Рівне.

Речові докази у справі :

-оптичний диск для лазерних систем зчитування, який містить запис спостереження чергового наряду СРПП ВП№3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за 25.09.2025 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_1