Суд: Переяславський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил адміністративного нагляду
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №373/769/26
Суддя: Опанасюк І. О.
Справа № 373/769/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2026 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого
ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу серії ВАД №970946 від 11 березня 2026 року, ОСОБА_1 09 березня 2026 року о 22 год. 36 хв., був відсутній за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , чи порушив встановлене обмеження Ухвали Полтавського районного суду Полтавської області, а саме заборону виходу з будинку (квартири) з 21-00 годю до 05-00 год. наступного дня.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Вказав що він не порушував правил адміннагляду, що встановлений судовим рішенням та пояснив що 09 березня 2026 року о 22 год. 36 хв. він був у себе вдома за адресою АДРЕСА_1 . Працівники поліції до нього не приходили. Він проживає у приватному будинку на другому поверсі. На першому поверсі живуть його батьки. Вхідна хвіртка не зачинена. Якщо б працівники поліції зайшли у двір та постукали у вікно на першому поверсі, батьки б відчинили двері, або покликали б ОСОБА_1 . Дотого ж у ОСОБА_2 є мобільний телефон, номер якого він повідомляв працівникам поліції, та можна було зателефонувати до нього на мобільний. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що по вулиці є домоволодіння, які огороджені таким же парканом як у нього, тому працівники поліції могли помилитись, під`їхавши не до того будинку
Відповідальність за статтею 187 КУпАП настає, за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд.
Надаючи оцінку письмовим доказам суд зазначає наступне.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2025 року було задоволено подання адміністрації ДУ “Божковської виправної колонії” та звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Ухвалою суду було встановлено адміністративний нагляд щодо засудженого ОСОБА_1 терміном на 1 рік. Зокрема було встановлено заборону виходу з будинку (квартири) з 21-00 год. до 05-00 год. наступного дня.
В підтвердження цих обставин до протоколу додана копія ухвали суду від 11.09.2025.
ОСОБА_1 обізнаний про порядок виконання адміннагляду та наслідками уц випадку порушення ним умов такого адміністративного нагляду у підтвердження чого суду надано заяву ОСОБА_1 від 24.09.2025.
В підтвердження вчинення адміністративного правопорушення суду надано рапорт інспектора чергового ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області щодо фіксації адміністративного правопорушення та СД-диск із бодікамер працівників поліції на яких містяться 2 відеофайли.
Рапорт поліцейського не є самостійним доказом винуватості особи в адміністративній справі. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що рапорт є лише внутрішнім документом інформаційного характеру складеним працівником поліції, а не доказом правопорушення.
З перегляду вказаних відеофайлів також не вбачається підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушення правил адміністративного нагляду. Працівники поліції під час фіксації постійно перебувають в автомобілі, не виходячи з нього. Працівник поліції натискає на звуковий сигнал автомобіля (клаксон), та після хвилини очікування працівик поліції телефонує на лінію "102" та повідомляє про порушення адміністративного нагляду ОСОБА_1 . При цьому не зрозуміло, де саме (за якою адресою) перебувають поліцейські в ході фіксації даної події.
Протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності, також не може бути беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення в силу ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 284 КУпАП, умовою визнання винуватості та накладення адміністративного стягнення, є визначення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, тобто, наявність в діях особи його складу.
В разі відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення, або ж відсутності події адміністративного правопорушення, застосовуються норми ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви, щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У практиці Європейського Суду з прав людини також існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії»), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.
В даній ситуації, надані суду докази не доводять наявності винних протиправних дій з боку ОСОБА_1 , вчинених ним з умислом, чи з необережності та взвгалі складу в його діях адміністративного правопорушення передбаченого ст. 187 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, з урахуванням не доведеності самого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає, а судові витрати у справі суд відносить на рахунок держави.
Керуючись ст. 24, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 252, 280, 283,284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП – закрити з підстав визначених п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Переяславського міськрайонного суду Київської області.
Суддя І.О. Опанасюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua