Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №369/12854/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12854/25

Провадження № 2/369/5058/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Хацько Н.О.,

при секретарі судового засідання Погрєбної З.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 06.06.2000 року він, його мати, ОСОБА_2 та спадкодавець ОСОБА_2 приватизували двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , у спільну сумісну власність. Таким чином спадщина відкрилась на 1/3 частку вказаної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_2 його батьки розлучилися, але продовжували проживати однією сім`єю до батькової смерті.

06.09.2007 року позивач придбав квартиру АДРЕСА_2 поруч зі своїми батьками за адресою АДРЕСА_3 та продовжував піклуватися про батьків весь час, оскільки в пенсійному віці вони почали часто хворіти. Також він займався похованням батька, замовляв поминальні обіди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько, ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частки двокімнатної квартири, загальною площею 57,4 кв. м. Мати ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом. Заповіт спадкодавець не складав.

12 липня 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу, Київської області Михальчук Л.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину по закону, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, в зв`язку з тим, що пропущено встановлений Законом строку для прийняття спадщини.

Шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини він пропустив на три з половиною місяці з поважних причин, пов`язаних з наступним: його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 08.05.2012 року є інвалідом 2 групи загального захворіння пов`язаного з онкологією довічно. Після смерті ОСОБА_2 , здоров`я ОСОБА_2 погіршилося. За вказаний період, їй дев`ять разів надавали медичну допомогу, пов`язану з онкологією, гіпертонічною хворобою 2 ст. ризик високий та забиттям. Позивач лікував і доглядав мати. Крім того, позивач з 23.06.2023 року по теперішній час працює водієм автотранспортних засобів Складу 9 магазину ТОВ Еліт – Україна, Київ - 1 і має ненормований час роботи з роботою до 21 год. та в суботу. Від спадщини в шестимісячний строк позивач не відмовлявся, інших спадкоємців не має.

Також ускладнило подачу заяви до нотаріуса ведення воєнного стану на території України та триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України з нічними бомбардуваннями та обстрілами.

Нічні бомбардування та обстріли агресора у сукупності з ненормованим робочім режимом та хворобою мами привели до того, що він з поважних причин на три з половиною місяці пропустив передбачений шестимісячний строк для подачі заяви на прийняття спадщини після смерті батька.

Враховуючи вказані обставини, позивач, просив визначити йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

21.07.2025 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025 року у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку, суддею у даній судовій справі визначено суддю Хацько Н.О.

24.10.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області прийнято справу до провадження призначено підготовче засідання та витребувано у приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Михальчук Лілії Володимирівни копію спадкової справи за № 25/2025 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.11.2024 року до суду надійшов відзив від представника Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Соболєва О.О., відповідно до якого відповідач просить ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та розглянути справу без їх присутності.

24.11.2025 року представником позивача через канцелярію суду зареєстровано клопотання про долучення спадкової справи, а саме долучено: - відповідь від Приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Михальчук Лілії Володимирівни від 19.11.2025 року № Вих.185/01-16 разом з копією спадкової справи № 25/2025, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

01.12.2025 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

03.12.2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 , щодо позовної заяви, в яких вона вважає позов обґрунтованим, просить його задовольнити, та розглядати справу без її участі.

26.01.2026 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представник позивача ОСОБА_3 не з`явилися про день та час слухання справи повідомлені належним чином, надали заяву про слухання справи без їх слухання, позов підтримали.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Надали заяву в якій просили слухати справу без їх участі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, законодавство, яке регулює дані правовідносини суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Чабанівською селищною радою, Фастівського району, Київської області, актовий запис № 62.

Позивач, ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 та трерьої особи ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Хотівською селищною радою Києво-Святошинського району, актовий запис № 68.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/3 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 06.06.2000 року за № 23, виданим органом приватизації Чабанівської селищної ради.

Відповідно до вказаного свідоцтва вказана квартира передана у спільну сумісну власність в результаті приватизації членам сім`ї – ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

22.08.1989 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розлучилися, однак продовжували бути зареєстрованими в вказаній квартирі до дня смерті першого, що підтверджується свідоцтвом про розлучення, видане відділом ЗАГС Києво – Святошинського району, Київської області, актова запис № 395 від 22.08.1989 року та довідкою керівника ЦНАП від 01.07.2025 року № 02-20/541.

Відповідно до копії спадкової справи № 24/2025 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Заповіт спадкодавець не складав, що підтверджується інформацією зі Спадкового реєстру від 12.07.2025 року.

12.07.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку ст. 1261 ЦК України, як син померлого про прийняття спадщини.

12.07.2025 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Михальчук Л.В. складено постанову про відмову позивачу у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно з причини пропущення установленого Законом строку для прийняття спадщини, що підтверджується вказаною постановою Вих. № 105/02-31. Позивачу рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини на три з половиною місяці .

12.07.2025 року ОСОБА_2 подала заяву до приватного нотаріуса, про те, що вона не претендує на частку у спільному сумісному майні подружжя, придбаному під час шлюбу, оскільки майно було особистою приватною власністю спадкодавця ОСОБА_4 . Також в своїх поясненнях від 03.12.2025 року ОСОБА_2 зазначила, що вона не претендує на спадщину, після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги за ст. 1264 ЦК України.

З 06.09.2007 року позивач зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2 , поруч з батьками за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується відомостями з паспорту позивача.

Після смерті спадкодавця, позивач займався похованням свого батька, що підтверджується свідоцтвом про поховання, виданим 23.09.2024 року. Вказане також не оспорює третя особа ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 08.05.2012 року є інвалідом 2 групи загального захворіння пов`язаного з онкологією довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК 0389440, від 08.05.2012 року.

Після смерті спадкодавця, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 дев`ять разів надавали медичну допомогу, пов`язану з онкологією, гіпертонічною хворобою 2 ст. ризик високий та забиттям. Вказане підтверджується Випискою з амбулаторної карти від 14.07.2025 року.

Судом також встановлено, що позивач з 23.06.2023 року по теперішній час працює водієм автотранспортних засобів Складу 9 магазину ТОВ Еліт – Україна, Київ - 1, що підтверджується довідкою товариства від 14.07.2025 року.

Від спадщини в шестимісячний строк позивач не відмовлявся.

Статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

За приписами ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Як роз`яснено Верховним Судом України у п. 26 постанови Пленуму від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Дана позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності, про що наголошено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивач з поважних причин на три з половиною місяці, що є не значним, пропустив передбачений шестимісячний строк для подачі заяви на прийняття спадщини після смерті батька, оскільки він є єдиним піклувальником своєї матері, ОСОБА_2 , інваліда 2 групи загального захворіння пов`язаного з онкологією довічно, якій за шестимісячний строк встановлений для подачі заяви про прийняття спадщини, дев`ять разів, надавали медичну допомогу, пов`язану з онкологією, гіпертонічною хворобою 2 ст. ризик високий та забиттям, що свідчить про здійснення позивачем догляду за хворою ОСОБА_2 .

Також, суд приймає до уваги причини пропуску позивачем строку подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, ведення воєнного стану на території України та триваюча широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України з нічними бомбардуваннями та обстрілами, які негативно впливають на стан людини, що потребує додаткових зусиль для відновлення життя, виконання трудових обов`язків і відвідування нотаріуса.

Так, 24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Указом Президента України було від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-XI (зі змінами) введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб.

Надалі, Указами Президента України, введеними в дію відповідними Законами України, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» неодноразово продовжувалися строки дії воєнного стану в Україні, який діє і до теперішнього часу.

Вимоги позивача про надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд вважає обґрунтованими, а причини пропуску строку на прийняття спадщини, поважними, оскільки, на думку суду, вони пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приймаючи до уваги надання позивачем доказів на підтвердження обставин, які об`єктивно та істотно перешкодили реалізації йому права на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, приходить до висновку, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 15, 16, 1261, 1268-1270, 1272, 1273 ЦК України, керуючись ст. 3-5, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Учасники справи:

Позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_5 .

Відповідача: Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області, ЄДРПОУ 04362160, адреса:08162, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 4 А, Фастівського району, Київської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_6

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.03.2026 року.

Суддя Наталя Хацько