Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №240/25111/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25111/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

11 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції про визнання протиправною та скасування довідки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції про визнання протиправною та скасування довідки.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року закрито провадження в адміністративній справі №240/25111/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції про визнання протиправною та скасування довідки.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.12.2025 на адресу суду першої інстанції від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про закриття провадження. В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі представник відповідача вказав, що у вказаному випадку у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для оскарження в порядку адміністративного судочинства складеної відповідачем Довідки від 17.10.2025 №791/25 про результати проведення повної перевірки поданої позивачем декларації та затвердженого відносно позивача Обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення. Зазначає, що приписами ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. З огляду на зміст позовної заяви ОСОБА_1 в межах даного судового спору оскаржує Довідку №791/25, в якій відповідачем викладено встановлені в ході проведення повної перевірки поданої ним декларації обставини. Зокрема, зі змісту Довідки №791/25 вбачається, що позивач вказав у декларації недостовірні відомості на загальну суму 7145859,53 грн, що перевищує розмір від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, відтак у діях суб`єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України. При цьому, згідно примітки до ст.45 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-2 Кримінального кодексу України, належить до пов`язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.7 ст.12 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції. Враховуючи, що за результатами проведення повної перевірки декларації позивача уповноваженою особою відповідача виявлено ознаки пов`язаного з корупцією кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-2 Кримінального кодексу України, відповідачем на виконання вимог ч.7 ст.12 Закону, складено та затверджено обґрунтований висновок, який листом від 24.11.2025 №14-01-02-89736/2025 приєднаний до матеріалів кримінального провадження №62024240020001074 від 22.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.410 та ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України (за фактом внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).

Отже, матеріали повної перевірки декларації позивача є частиною матеріалів вищевказаного кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу.

У зв`язку із вищенаведеним відповідач зауважує, що законодавцем у п.2 ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено застереження в частині того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для оскарження позивачем в порядку адміністративного судочинства складеної відповідачем Довідки від 17.10.2025 №791/25 про результати проведення повної перевірки поданої ним декларації та затвердженого відносно нього Обґрунтованого висновку, а тому провадження в адміністративній справі №240/25111/25 підлягає закриттю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п.2, 7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

З аналізу викладеного вище слідує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції №791/25 від 17.10.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої начальником відділу супроводження ремонту військової техніки та забезпечення військово-технічним майном іноземного виробництва управління забезпечення військовою технікою Центрального управління забезпечення військовою технікою озброєння Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що листом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому від 24.11.2025 №14-01-02-89736/2025 повідомлено, що обґрунтований висновок Національного агентства щодо відображення недостовірних відомостей щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_1 приєднаний до матеріалів кримінального провадження №62024240020001074 від 22.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.410 та ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України (за фактом внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).

Отже, матеріали повної перевірки декларації позивача є частиною матеріалів вищевказаного кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 20.06.2025 уповноваженою особою Національного агентства проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу супроводження ремонту військової техніки та забезпечення військово-технічним майном іноземного виробництва управління забезпечення військовою технікою Центрального управління забезпечення військовою технікою Озброєння військової частини НОМЕР_1 , до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), 01.03.2024.

Вказана перевірка проводилась Національним агентством на підставі абз.4 ч.1 ст.513 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та п.п.3 п.1 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 №26/21 (у редакції наказу Національного агентства від 13.11.2023 №256/23), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2023 за №1983/41039 (зі змінами).

За результатами проведення вищезазначеної перевірки Національне агентство склало Довідку від 17.10.2025 №791/25, в якій виклало встановленні в ході її проведення обставини. Так, зі змісту Довідки №791/25 вбачається, що ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст.46 Закону при поданні щорічної декларації за 2023 рік вказав недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 7145859,53 грн, що становить розмір від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим порушив пп.2, 21, 3, 81 ч.1 ч.1 ст.46 Закону.

У діях суб`єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України.

Листом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому від 24.11.2025 №14-01-02-89736/2025 повідомлено, що обґрунтований висновок Національного агентства щодо відображення недостовірних відомостей щорічної декларації за 2023 рік ОСОБА_1 приєднаний до матеріалів кримінального провадження №62024240020001074 від 22.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.410 та ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України (за фактом внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).

Так, суд вважає за необхідне вказати, що у постанові від 23.11.2023 в адміністративній справі №520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження (у порядку адміністративного судочинства) лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб`єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, що стосується позовних вимог у цій справі, то проведення повної перевірки щорічної декларації позивача за 2023 рік, є частиною матеріалів кримінального провадження №62024240020001074 від 22.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.410 та ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що вказана перевірка щорічної декларації позивача за 2023 рік є частиною кримінального провадження №62024240020001074 від 22.03.2024, за фактом декларування недостовірної інформації ОСОБА_1 , то це виключає розгляд цієї справи в рамках адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції та закриття провадження у справі №240/25111/25.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.