Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №722/2458/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року

м. Чернівці

справа №722/2458/25

провадження 822/400/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянда М.І.,

суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Унгурян С.В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 14 липня 2024 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг А-Банку, відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил, Клієнт погоджується, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

Однак, відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, у зв`язку з чим, станом на 27 жовтня 2025 року має заборгованість – 44469 гривень 93 копійки, яка складається з наступного: 28342 гривень 29 копійок - заборгованість за кредитом, 15377 гривень 64 копійки - заборгованість за відсотками, 750 гривень - пеня.

Просив суд, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 14 липня 2024 року в розмірі 44469 гривень 93 копійки, станом на 27 жовтня 2025 року та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 14 липня 2024 року у розмірі 43719 гривень 93 копійки.

В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалюючи рішення у справі про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач свої зобов`язання за договором від 14 липня 2014 року виконав, надавши відповідачу кредит. Однак відповідач не виконала умови договору та станом на 27 жовтня 2025 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 43719 гривень 93 копійки.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 14 липня 2024 року, так і на час ухвалення рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позичальник звільняється від сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення..

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

На вказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення відсотків скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав правової оцінки долученій до матеріалів справи досудовій переписці в Telegram (офіційні канали Банку). Дана переписка підтверджує добросовісну поведінку апелянта та готовність до врегулювання спору. Суд першої інстанції не надав належної оцінки розрахунку заборгованості.

Заперечення інших учасників

Представник АТ «Акцент-Банк» подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 . Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Посилається на те, що аргументи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

14 липня 2024 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, у якій наявні особисті дані відповідачки.

У заяві-анкеті зазначено, що ОСОБА_1 згідна із тим, що дана анкета-заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між ними договір про надання банківських послуг.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки А-банку встановлено, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та надано картки № НОМЕР_2 , строк дії до грудня місяця 2031 року та № НОМЕР_3 , строк дії до грудня місяця 2031 року.

Згідно з довідкою за лімітами, відповідачці 14 липня 2024 року був встановлений кредитний ліміт у розмірі 0,00 гривень. У подальшому, 18 серпня 2024 року, кредитний ліміт збільшився до 10 000 гривень та того ж дня до 28 400 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 44469 гривень 93 копійки, яка складається з наступного: 28342 гривні 29 копійок - заборгованість за кредитом, 15 377 гривень 64 копійки - заборгованість за відсотками, 750 гривень - пеня

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з положеннями статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію анкети-заяви від 14 липня 2024 року, яка підписана ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості за договором б/н від 27 жовтня 2025 року; копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк»; копію Витягу з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» «Універсальна GOLD» «Зелена»; довідку за кредитними лімітами, довідку за картками, виписки по рахунку по картці за період.

Довідкою АТ «Акцент-Банк» підтверджується, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видані кредитні картки.

Згідно довідки розрахунку заборгованості станом на 27 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 28342 гривень 29 копійок, отже вимога про стягнення відсотків за користування кредитними коштами є обґрунтованою.

Разом з тим, до суду представником позивача надано детальний розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 27 жовтня 2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 по відсотках за користування кредитом, розрахованим за відсотковою ставкою 40,80% річних, становить 15377 гривень 64 коп.

При цьому, ОСОБА_1 не оспорювала укладення ним кредитного договору, отримання ним кредиту, а також не надала доказів на спростування наданих банком розрахунків.

Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. Та не наведений власний розрахунок заборгованості.

Отже доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки розрахунку заборгованості є безпідставними.

Також слід зазначити, що як убачається з апеляційної скарги ОСОБА_1 визнає заборгованість перед АТ «Акцент Банк».

Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на те що її майновий стан не дозволяє погасити заборгованість, однак за наявності на те підстав, відповідач може порушити питання про розстрочення виконання рішення суду у загальному порядку.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову АТ «Акцент Банк» про стягнення з відповідача заборгованості.

Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови – 11 березня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: Н.К. Височанська

О.О. Одинак