Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №404/13835/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/121/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Куценко О. В.

Категорія - 184 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 року. суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та в її інтересах захисника – адвоката Дон В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернцзв`язку апеляційну скаргу захисника – адвоката Дон В.О. на постанову Фортечного районного суду м.Кропивницького від 28 січня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрито.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків стосовно виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що остання 02.12.2025 року о 11 год. 00 хв. в м. Кропивницькому по вул. Героїв Рятувальників, 24, перебуваючи під час освітнього процесу в укритті гімназії «Ерудит», нанесла тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин в ділянці шиї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Дон В.О. просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не враховано, що постанову від 28.01.2026 отримали 31.01.2026. Вказує, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП не доведена, а протокол складений з порушенням процесуального права та є недійсним. Крім того, вказує, що на час події дитина перебувала в навчальному закладі, повинна була перебувати під наглядом вчителя. Натомість, навіть вчитель в своїх поясненнях, не змогла достеменно викласти, хто ж саме почав конфлікт. Ну і як результат, не вбачається взаємозв`язку між подією, що сталася в школі, та начебто ухиленням ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків. Натомість, характеристика ОСОБА_1 містить відомості про належне виконання батьківських обов`язків, жодних інших доказів, які б негативно характеризували ОСОБА_1 та підтверджували невиконання батьківських обов`язків, матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та захисника – адвоката Дон В.О., які підтримала подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, зваживши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню та апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об`єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сімейним кодексом України встановлено обов`язки батьків щодо виховання дітей. Зокрема, ст.150 СК України передбачено такі обов`язки батьків щодо дітей:

1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов`язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та всі зібрані докази у їх сукупності правильно встановив дійсні фактичні обставини справи та дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 575382 від 17.12.2025 року, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків стосовно виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що остання 02.12.2025 року о 11 год. 00 хв. в м. Кропивницькому по вул. Героїв Рятувальників, 24, перебуваючи під час освітнього процесу в укритті гімназії «Ерудит», нанесла тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин в ділянці шиї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Під час розгляду справи як зазначено в постанові суду першої інстанції ОСОБА_1 визнала вину частково, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що її донька ОСОБА_4 навчається в першому класі гімназії «Ерудит». 02.12.2025 року під час тривоги діти перебували в укритті, донька співала пісню, на що ОСОБА_5 зробив їй зауваження. Після цього, між дітьми виник конфлікт, ОСОБА_6 вдарив її доньку олівцем, а остання у відповідь вдарила його олівцем (сторона якого, містила гумку) в область обличчя. Факт нанесення ушкоджень зафіксовано зі слів самих дітей, ні класний керівник ні інші діти, сам конфлікт не бачили. Вчитель помітила подію коли діти почали смикати один одного за верхній одяг. Крім того, вказала, що намагалася поспілкуватися особисто з батьками ОСОБА_7 , однак останні на зустріч не з`явилися, як і не з`явилися до керівника школи. З донькою провела профілактичну бесіду.

Крім того, пояснила, що намагалася поспілкуватися особисто з батьками ОСОБА_7 , однак останні на зустріч не з`явилися, як і не з`явилися до керівника школи.

Проте, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, і зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 575382 від 17.12.2025 року (а.с.1); довідкою з консультативної поліклініки, стосовно ОСОБА_7 від 02.12.2025 (а.с.3); рапортом інспектора Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, за фактом повідомлення лікаря дитячої обласної лікарні на підставі доставлення швидкою допомогою ОСОБА_7 від 02.12.2025 (а.с.5); письмовою заявою та поясненнями ОСОБА_8 (а.с.6); письмовими поясненнями класного керівника ОСОБА_9 (а.с.8); письмовими та наданими в суді поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка підтвердила нанесення її донькою ушкодження ОСОБА_10 , олівцем зі сторони гумки в область обличчя (а.с.9); характеристикою на учня 1-Б класу КЗ «Гімназія «Ерудин», ОСОБА_3 (а.с.11); характеристикою на ученицю 1-Б класу КЗ «Гімназія «Ерудин», ОСОБА_2 (а.с.12); копіями свідоцтва про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.13-15), висновком психолога КЗ «Гімназія «Ерудин» №37 від 25.12.2025 р., стосовно ОСОБА_2 (а.с.20).

Таким, чином вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд допустив неповноту та поверхневість судового розгляду необґрунтованими та безпідставними. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції розглянув справу повно всебічно та неупереджено та надав зібраним по справі доказам належну правову оцінку.

Також, доводи апеляційної скарги стосовно того, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП не доведена, зібрані докази по справі не підтверджують її вину, є безпідставними. Оскільки досліджені судом першої інстанції докази є належними та допустимими, взаємоузгоджуються між собою та повністю підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, який встановлений судом першої інстанції та який знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду. Підстави для визнання зібраних по справі доказів неналежними та недопустимими відсутні.

Крім того, слід зазначити, що згідно характеристики класного керівника ОСОБА_9 на ученицю 1-Б класу КЗ «Гімназія «Ерудин», ОСОБА_2 вбачається, що 26 листопада 2025 року вихователь повідомила, що така сварка сталась з ОСОБА_11 і в цій сварці ОСОБА_4 потрапила олівцем під око ОСОБА_12 , але конфлікт вирішили. Провели розмову з батьками.

30 листопада 2025 року ОСОБА_4 не стримала емоцій і потрапила так само олівцем під око ОСОБА_13 , після чого діти кинулись один одного душити. Але одразу припинили це робити після втручання вихователя.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дослідивши зібрані докази по справі, із дотриманням вимог ст.245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини у справі, надав всім зібраним по справі доказам правильну юридичну оцінку, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно із ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Так, судом першої інстанції правильно враховано, що діяння, вчинене ОСОБА_1 , містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпеці, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна та дійшов до правильного висновку звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю і оголосив їй усне зауваження.

Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування чи зміни по суті правильного винесеного судом рішення апеляційним судом не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі відсутні.

Беручи до уваги вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною обгрунтованою та мотивованою, а тому апеляційна скарга захисника – адвоката Дон В.О. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Дон В.О. в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Фортечного районного суду м.Кропивницького від 28 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрито – залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)