Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №339/380/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Дата: 09 березня 2026 р.

Справа: №339/380/25

Суддя: Кукурудз Б. І.

Справа № 339/380/25

Провадження № 33/4808/198/26

Категорія ст.172-7 ч.2 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Скригун В. В.

Суддя-доповідач Кукурудз

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І. з участю прокурора Ляхович Д.С. захисника Шиян Л.І., в інтересах ОСОБА_1 розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Болехівського міського суду від 03.02.2026 року,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , член Постійної комісії, депутат Болехівської міської ради Івано-Франківської області та одночасно начальник Управління освіти Болехівської міської ради, будучи відповідно до п.п. "б" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб"єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги ст.28 Закону, а саме не вжив заходів щодо недопущення винекнення реального конфлікту інтересів, не повідомив колегіальний орган - сесію Болехівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час голосування на засіданні Постійної комісії, питання №16 порядку денного "Про впорядкування оплати праці міського голови" на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого він знаходиться.

Окрім того, ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги ст.28 Закону, а саме не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив колегіальний орган - сесію Болехівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час голосування на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого він знаходиться.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п.1ч. 1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги ст 28 Закону, а саме вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, взяв участь у голосуванні на засіданні постійної комісії питання №16 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого він знаходиться.

Також ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ч. 1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги ст 28 Закону, а саме вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, взяв участь у голосуванні на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого він знаходиться.

10 листопада 2025 року постановою суду справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Постановою Болехівського міського суду від 03.02.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу:

- за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три чотириста) грн;

- за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення у виглядi штрафу в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (пять тисяч сто) грн.

На підставі ст. 36 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виглядi штрафу в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (пять тисяч сто) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судового збору.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 вважає, що судом не дотримано норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим постанова від 03.02.2026 року підлягає до скасування, а справа до закриття за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,

Просить звернути увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що дозволяють встановити наявність пільг та переваг, які міський голова ОСОБА_2 міг би надати ОСОБА_1 , а також негативні наслідки від яких він міг би його позбавити. Тобто у справі відсутні будь-які докази щодо порядку надання йому премії, а саме рішення яи будь-який документ про те, що міський голова ОСОБА_2 уповноважений преміювати його як начальника управління освіти Болехівської міської ради. Тобто висновок суду щодо його винуватостіу вчиненні зазначених адміністративних правопорушень ґрунтувалися виключно на переконанні суду, без належних та допустимих доказів.

Окрім того вважає, що на час винесення оскаржуваної постанови Болехівського міського суду від 03.02.2026 року та і на час складання протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 07.10.2025 року закінчилися строки притягнення його до адміністративної відповідальності відповідно до ст.38 КУпАП.

Сам факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах як начальника управління освіти Болехівської міської ради, не є достатнім доказом наявності у нього приватного інтересу та виникнення у зв`язку із цим реального конфлікту інтересів при реалізації ним функцій депутата міської ради.

Висновок суду першої інстанції у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень ґрунтується виключно на переконанні суду, без належних допустимих доказів.

Просить скасувати постанову Болехівського міського суду від 03 лютого 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 7 ст.294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.

Так, відповідно до ст.172-7 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, міський суд виходив з того, що ОСОБА_1 незважаючи на наявність у нього суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, в умовах реального конфлікту інтересів, будучи обізнаним із нормами Закону, свідомо проігнорував вимоги щодо заборони приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п.2, п.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Апеляційний суд погоджується із таким висновком міського суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією, це - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачені заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Так суб`єкти відповідальності за корупційні правопорушення зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно із диспозицією ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП).

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 встановленою постановою судді Болехівського міського суду та порушенні ним вимог п.3 п.2, ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст.172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст.172-7 КУпАП, встановлена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Як передбачено п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Встановлено, що згідно рішення Болехівської міської ради №01-01/20 від 26 листопада 2020 року «Про підсумки виборів, визнання повноважень і реєстрацію депутатів Болехівської міської ради та Болехівського міського голови» ОСОБА_1 є депутатом Болехівської міської ради Івано-Франківської області (а.с.12-13).

Згідно рішення Болехівської міської ради Івано-Франківської області за № 07-01/20 від 26 листопада 2020 року «Про утворення постійних комісій Болехівської міської ради та затвердження їх складу» ОСОБА_1 являється членом постійної комісії з питань охорони прав людини, законності, правопорядку, регламенту, депутатської етики, запобіганню корупції та сприянню депутатській етиці (а.с.15).

Розпорядженням міського голови м. Болехова за №254-к від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 призначено з 27 листопада 2020 року начальником управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області (а.с.16).

Відповідно до посадової інструкції начальника управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради безпосереднім керівником ОСОБА_1 , як начальника Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради, є міський голова (а.с.17-18).

Рішенням № 10-12/21 від 21.09.2021 року затверджено Положення про управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківскої області (а.с.19).

Пунктом 4.1 Положенням про управління освіти Болехівської міської ради визначено, що керівником Управління є його начальник. Начальник управління є посадовою особою місцевого самоврядування, приймається на службу шляхом призначення Болехівським міським головою за конкурсом або іншою процедурою, передбаченою законом. Начальник Управління підзвітний і підконтрольний Болехівському міському голові та заступнику голови з питань діяльності виконавчих органів ради (а.с.20-22).

Рішенням Болехівської міської ради № 05-51/20 від 25.02.2020 затверджено Положення про преміювання працівників міської ради, виконавчого комітету, керівників управлінь та відділів виконавчого комітету Болехівської міської ради (а.с.23).

Згідно п.3.2 Положення про преміювання працівників міської ради, виконавчого комітету, керівників управлінь та відділів виконавчого комітету Болехівської міської ради - розмір індивідуальної премії керівників управлінь встановлюється окремим розпорядженням міського голови (а.с.23-24).

Крім того, судом встановлено, що 27 січня 2025 року відбулося засіданні постійної комісії Болехівської міської ради, та відповідно до протоколу № 41 засідання постійної комісії, до порядку денного вказаної комісії включено питання №16 «Про впорядкування оплати праці міського голови».

Відповідно до протоколу № 41 засідання постійної комісії, доповідачем по питанню №16 «Про впорядкування оплати праці міського голови» був член комісії ОСОБА_1 , та відповідно до протоколу засідання постійної комісії останній проголосував «ЗА» та подав пропозицію даний проект рішення міської ради подати на розгляд міської ради (а.с.25-28).

29 січня 2025 року на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради до порядку денного включено питання №17 «Про впорядкування оплати праці міського голови» (а.с.148-151).

За результатами голосування прийнято рішення №17-53/25 від 29 січня 2025 року, відповідно до якого міському голові ОСОБА_3 встановлено у 2025 році щомісячну надбавку у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років та премію у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок та доплат, що виплачуються одночасно з виплатою заробітної плати за місяць у межах затверджених видатків на оплату праці відповідно до абзацу 2 пункту 1, підпункту «в» підпункту 1 пункту 2, підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (а.с.157).

Проаналізувавши протоколи про адміністративні правопорушення, вищевказані документи, суд першої інстанції правильно прийшов до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, вини ОСОБА_1 , які отримані в порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою та є належними і допустимими.

Судом встановлено, що прямим керівником начальника управління освіти Болехівської міської ради ОСОБА_1 є Болехівський міський голова ОСОБА_2 . Саме за розпорядженням останнього начальник управління освіти призначається на посаду і звільняється з посади. Розмір індивідуальної премії ОСОБА_1 встановлюється окремим розпорядженням міського голови, що визначено Положенням про преміювання працівників міської ради, виконавчого комітету, керівників управлінь та відділів виконавчого комітету Болехівської міської ради. Також вказаним Положенням визначено умови збільшення, зменшення або позбавлення розміру щомісячної премії за розпорядженням міського голови. Тобто міський голова має на ОСОБА_1 прямий вплив, в тому числі і фінансовий, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття ОСОБА_1 , як депутатом, рішень або вчинення чи невчинення ним певних дій щодо (в інтересах) міського голови.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП повністю підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами:

- протоколами про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якими встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 те, що суд першої інстанції при розгляді справи не дотримав вимог закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, не заслуговують на увагу, оскільки в суді апеляційної інстанції не знайшли свого об`єктивного підтвердження.

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами, долученими до матеріалів справи, викладеними вище, які апеляційний суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, за ч.1 ст.172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та за ч.1 ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, під час апеляційного розгляду ретельно досліджені доводи апеляційної скарги у співвідношенні із матеріалами справи, які дають підстави зробити висновок проте, що фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції об`єктивно та повнота підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.

Призначаючи ОСОБА_1 стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.33-35 КУпАП, та призначив стягнення вмежах санкцій ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП із застосуванням положень ст. 36 КУпАП у виді штрафу яке, на думку апеляційного суду, буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових правопорушень.

Що стосується апеляційних доводів, що на час винесення оскаржуваної постанови Болехівського міського суду від 03.02.2026 року та і на час складання протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією закінчилися строки для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності до ст.38 КУпАП то вони є безпідставними виходячи з наступного.

Аналіз чинного законодавства вказує на те, що певна інформація про про обставини та факти адміністративного правопорушення можуть бути відомі будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не може важатися встановленням факту адміністраивного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновок про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо.

Висновок про те, що виявлено саме правопорушення як сукупність усіх передбачених законом ознак – обєкт, субєкт, обєктивна сторона) така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у листі від 21.09.2021 №701/0/158-21 висловив свою позицію стосовно дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень ст.38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення. Верховний Суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, повязанного з корупцією, а саме сукупності його обєктивних та субєктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного првопорушення, пов`язанного з корупцією. Така позіція також висловлена в листі від 09.04.2021 року №1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агенства з питань запобігання корупції.

У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, за результатами апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Болехівського міського суду від 03.02.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.1,2 ст.172-7 КУпАП залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: Б.І. Кукурудз

Оригінал: reyestr.court.gov.ua