Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №348/705/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №348/705/25

Суддя: Томин О. О.

Справа № 348/705/25

Провадження № 22-ц/4808/507/26

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої Томин О.О.,

суддів: Луганської В.М., Пнівчук О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 січня 2026 року, постановлену в складі судді Бородовського С.О. в м. Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Прикарпатенерготрейд» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовом до ТОВ «Прикарпатенерготрейд» про стягнення заборгованості.

Зазначив, що згідно укладеного між сторонами Договору № 2021/681-з/29042006 від 28.12.2021 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом визначено право позивача продавати ТОВ «Прикарпатенерготрейд» електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання, а ТОВ «Прикарпатенерготрейд» - зобов`язання купувати електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені Договором.

Однак, ТОВ «Прикарпатенерготрейд» не забезпечено здійснення своєчасного та повного розрахунку за придбану електроенергію, чим порушено передбачені вищевказаним Договором та законодавством України терміни оплати.

З урахуванням заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог від 18.07.2025 просив суд стягнути з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» на його користь заборгованість, зумовлену невиконанням договірного зобов`язання (про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом), в сумі 114 752,95 грн, з яких: 77 006,60 грн – основний борг, 25 934,95 грн – пеня, 2 554,16 грн – 3% річних, 9 257,24 грн – інфляційні втрати, а також судові витрати у розмірі 30 000,00 грн.

Представник відповідача 14.01.2026 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 18.12.2025 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 320/5589/23 щодо визначення правомірності пунктів 11.3.1, 11.3.5, 11.3.13, 11.3.23, 11.3.24 підпункти 2, 6, 12, 13 пункту 8 та абзац 9 пункту 1.1.2 глави 1.1 першого розділу Змін, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1272 від 05.10.2022 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312.

У цій справі сторони керуються (здійснюють нарахування за вироблену електричну енергію) вищевказаними нормами права. Тому рішення Верховного Суду матиме відповідні правові наслідки та безпосереднє значення для вирішення цього спору, у зв`язку з чим існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 320/5589/23.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15 січня 2026 року клопотання про зупинення провадження по справі задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі № 348/705/25 до завершення розгляду справи № 320/5589/23 Верховним Судом.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що судом зупинено провадження у цивільній справі № 348/705/25 на підставі розгляду Верховним Судом України справи № 320/5589/23, що є помилковим, оскільки Верховним Судом не прийнято до розгляду справу № 320/5589/23 та не винесено окремого процесуального рішення про прийняття її до розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.01.2026 повернуто вказану справу відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Відтак, були відсутніми правові підстави для зупинення провадження у справі № 348/705/25.

Окрім того, справам № 348/705/25 та № 320/5589/23 притаманні різні правовідносини. Правовідносини різняться як за об`єктом, предметом і підставами позову, так і за умовами застосування правових норм та суб`єктним складом.

Також вважає, що суд зупинив провадження у справі всупереч принципу розумності строків розгляду справи, направленому на недопущення затягування розгляду.

Просить ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 січня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

09.03.2026 року представник відповідача подав до апеляційного суду клопотання, в якому зазначив, що 09.02.2026 апелянт подав до суду першої інстанції клопотання про поновлення провадження у справі. Ухвалою від 16.02.2026 суд поновив провадження у справі та призначив її до судового розгляду. Таким чином, на даний час відсутні підстави для апеляційного провадження щодо оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду від 15 січня 2026 року.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14 (щодо зупинення провадження у справі), 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що апелянтом оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі, розгляд апеляційної скарги в цій справі підлягає проведенню в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (письмове провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання представника відповідача обґрунтоване правовими підставами та підлягає до задоволення. Провадження у справі необхідно зупинити до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Верховним Судом.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком, з огляду на наступне.

Так, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Підстави для зупинення провадження у справи визначені статтями 251, 252 ЦПК України.

Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 504/2453/15-ц (провадження № 61-17850св18), визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку, вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що переглядається.

Судом встановлено, що у справі № 320/5589/23 підставами для відкриття касаційного провадження слугували такі доводи касаційної скарги: відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування пунктів 1, 8 Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії в частині внесених змін до пунктів 11.3.1, 11.3.23, 11.3.24 вказаних Правил у контексті гарантій недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав, встановлених статтею 22 Конституції України.

У справі, що переглядається, позивач просив суд стягнути з ТОВ «Прикарпатенерготрейд» на його користь заборгованість, зумовлену невиконанням договірного зобов`язання (про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом). При цьому, сторони керуються (здійснюють нарахування за вироблену електричну енергію) пунктами 11.3.1., 11.3.5., 11.3.13., 11.3.23, 11.3.24 підпункти 2, 6, 12, 13 пункту 8 та абзац дев`ятий пункту 1.1.2. глави 1.1. першого розділу Змін, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1272 від 05.10.2022 до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

За таких обставин, у справі № 320/5589/23 заявник посилається на такі ж обставини, що і у справі № 348/705/25, а саме: здійснення нарахування по купівлі/продажу електроенергії, генерованої домогосподарствами.

А доводи апелянта про те, що справам притаманні різні правовідносини за суб`єктним, об`єктним і змістовним критеріями, висновків суду не спростовують, оскільки, як зазначалося, процесуальний закон не вимагає такої тотожності правовідносин, а вказує на необхідність встановити лише їх подібність.

Щодо доводів апелянта про те, що Верховним Судом не прийнято до розгляду справу № 320/5589/23 та не винесено окремого процесуального рішення про прийняття її до розгляду, навпаки, ухвалою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.01.2026 повернуто вказану справу відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, у справі № 320/5589/23 Верховний Суд відкрив касаційне провадження (ухвала від 02 червня 2025 року) та призначив її до розгляду в касаційному порядку в письмовому провадженні з 18 грудня 2025 року (ухвала від 17 грудня 2025 року). Розглядаючи касаційну скаргу по суті наведених у ній доводів та вимог, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді постановила ухвалу від 18 грудня 2025 року, якою ухвалила передати цю справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За результатом проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, оформленого протоколом від 19 грудня 2025 року, визначено склад колегії суддів об`єднаної палати.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20 січня 2026 року.

І розглядаючи справу в касаційному порядку, об`єднана палата в ухвалі від 20 січня 2026 року прийшла до висновку справу повернути відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

При цьому, така ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 320/5589/23 постановлена вже після винесення оскаржуваної ухвали Івано-Франківського міського суду від 15 січня 2026 року у цій справі, і, відповідно, не могла бути врахована судом першої інстанції. Ухвалою від 16.02.2026 суд поновив провадження у справі та призначив її до судового розгляду на 30 квітня 2026 року 0 10 год 15 хв.

Відповідно до вимог п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

А сам факт того, що місцевий суд помилково зазначив в оскаржуваній ухвалі зупинити провадження у справі до завершення розгляду справи № 320/5589/23 Верховним Судом України, не свідчить про незаконність такої ухвали.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: В.М. Луганська

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 11 березня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua