Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №756/7724/25 — Оболонський районний суд міста Києва

24.02.2026 Справа № 756/7724/25

Унікальний № 756/7724/25

Провадження № 1-кп/756/793/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року м.Київ

Оболонський районним суд м. Києва у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретарі: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

представиника потерпілого: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Оболонського районного суду м.Києва кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно працевлаштованого, з середньою-спеціальною освітою, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.04.2025 року, приблизно о 01 годині 50 хвилин, інспектор управління патрульної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , разом з напарником, виковуючи свої службові обов`язки, прибули на виклик за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 4-Б, під`їзд №4. Зайшовши до під`їзду №4, ОСОБА_4 з напарником виявили ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 , які перебували у стані сильного алкогольного сп`яніння. Працівники поліції, підійшовши до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , попросили документи, що підтверджують їх особу для перевірки, але останні не мали документів при собі. У зв`язку із відсутністю документів у ОСОБА_6 та ОСОБА_8 працівники поліції повідомили їх про те, що для встановлення їх осіб необхідно проїхати до управління поліції. Перебуваючи за вказаною вище адресою, у приміщенні під`їзду №4, того ж дня, у той самий час, у ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, будучи достовірно обізнаним, що перед ним перебуває працівник поліції, виник умисел, спрямований на вчинення опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків. Реалізуючи свій умисел, спрямований на вчинення опору ОСОБА_4 , який являється працівником правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, дістав із нагрудної сумки, яку мав при собі, газовий балончик з вмістом сльозогінного газу дратівливої дії, та розпилив газ у напрямку обличчя працівника поліції ОСОБА_4 , спричинивши останньому фізичного болю. В подальшому, ОСОБА_4 , відповідно до ст. 44 Закону України про Національну поліцію, застосував захід примусу, а саме: фізичну силу для затримання ОСОБА_6 . В ході затримання працівником патрульної поліції громадянина ОСОБА_6 , останній продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення опору працівнику правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, ОСОБА_6 , намагався вирватись та хапав працівника поліції за руки, внаслідок чого наніс останньому тілесні ушкодження у вигляді синця на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, садно на задній поверхні правого передпліччя в середній третині, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_6 , своїми умисними діями вчинив опір працівнику правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

Між потерпілим та обвинуваченим в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.342 КК України, щодо узгодженого покарання у виді 2 років пробаційного нагляду, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України, наслідків невиконання угоди, передбаченихст.476 КПК України та щодо наслідків умисного невиконання угоди про примирення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо затвердження даної угоди.

Потерпілий та представник потерпілого в судовому засіданні просили затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання.

ОСОБА_6 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, в повному обсязі, погодився на застосування до нього узгодженого виду і розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення і що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Зобов`язання взяті на себе обвинуваченим за угодою про примирення можливі для виконання.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.342 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином і відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України, ОСОБА_6 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджена міра покарання - у виді апробаційного нагляду, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого.

При цьому, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз.

Речовими доказами слід розпорядитись відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 24 лютого 2026 року про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

Відповідно до вимог ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 4011 грн. 30 коп.

Речовий доказ по справі: газовий балончик із написом «Терен 4» - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Суддя ОСОБА_1