Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №512/128/26 — Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/128/26

Провадження №1-кп/512/30/26

с-ще Саврань

"10" березня 2026 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області матеріали кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2026 за № 12026162360000035, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон, Гайворонського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, депутатом не являється, який має на утриманні малолітню дитину, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 до ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт інспектора з реагування патрульної поліції СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , про те, що 02.02.2026 о 18 годині 23 хвилини по вулиці Соборній селища Саврань Подільського району Одеської області був зупинений автомобіль марки «ВАЗ 21063» номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , під керуванням ОСОБА_4 за порушення правил дорожнього руху, а саме п.п. 2.9 «в» (Керування водієм Транспортним засобом з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим). При складанні постанови за частиною 1 статті 121-3 КУПАП (Порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних знаків), та при перевірці останнього за базою ІПНП «Цунамі» стало відомо, що водій ОСОБА_4 , позбавлений права керування транспортним засобом відповідно до рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області.

Відповідно до вимог частини 1 статті 214 КПК України внесено відомості відносно даного факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026162360000035 від 03.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України.

28.10.2025 постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області у справі №385/1699/25 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, яка набрала законної сили 17.11.2025 та ОСОБА_4 не оскаржувалась.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

В подальшому, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, будучи ознайомлений із нею 04.11.2025, з метою невиконання постанови суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням судом його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 5 років, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини 1 статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч постанови Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.10.2025 у справі №385/1699/25, 02.02.2026 о 18 годині 23 хвилини керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21063» номерний знак НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 і рухався по вулиці Соборній селища Саврань Подільського району Одеської області, де був зупинений працівниками реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вручено ОСОБА_4 23.02.2026.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення йому обвинувачення вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України визнав повністю. Пояснив, що обставини викладені у його обвинуваченні та встановлені органами досудового розслідування, ним визнаються та не оспорюються, погоджується з кваліфікацією вчинених діянь. Додатково зазначив, що автомобіль марки «ВАЗ 21063» номерний знак НОМЕР_1 наразі знаходиться у нього.

Прокурор просив визнати обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого діяння та призначити йому покарання в межах санкції частини 1 статті 382 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік та звільнити від покарання з випробувальним строком на 1 рік відповідно до положень статей 75, 76 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленому йому обвинуваченні, а також враховуючи те, що він та інші учасники судового провадження вважають, що обставини даного кримінального провадження доведені наявними у ньому доказами і не потребують дослідження у ході судового розгляду, на підставі частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в іншим спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.

Це узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Роз`яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Отже, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 , як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду.

Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Підстав, у відповідності до частини 3 статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.

При призначенні міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує наступне: відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення);

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке в силу частини 4 статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів;

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, відповідно до довідки-характеристики виданої Відділом "Центр надання адміністративних послуг" Голованівського району Кіровоградської області Заваллівської селищної ради - компрометуючими матеріалами на ОСОБА_4 селищна рада не володіє, громадський порядок не порушує, скарг не надходило; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП "Голованівська лікарня" не перебуває. Відповідно до досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 66 КК України, суд відносить щире каяття, яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утримання малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення вперше.

Водночас, суд дійшов висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, який виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого статті 69 КК України - призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом.

Обставини, передбачені статтею 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, враховуючи те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини 1 статті 382 КК України у виді одного (1) року позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частинами 1, 3 статті 76 цього Кодексу, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень

Підстав для застосування статті 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні – не заявлявся.

Матеріальна шкода у кримінальному провадженні – відсутня.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 66, частиною 1 статті 382 КК України, частиною 3 статті 349, статтею 368, частиною 1 статті 369, статтями 370, 371, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон, Гайворонського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, депутатом не являється, який має на утриманні малолітню дитину, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один (1) рік.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один (1) рік.

Відповідно до частин 1, 3 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази, а саме:

- копії адміністративної справи № 385/3/25 (3/385/1/25); копію постанови Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20.03.2025 по справі №385/3/25 (3/385/1/25); копію конверту про невручення постанови суду; 4 DVD-R диски вилучені з матеріалами адміністративного правопорушення; носій інформації оптичний диск DVD-R диск з відеозаписом з цифрової нагрудної камери «NC-M6B»; носій інформації оптичний диск DVD-R диск з відеозаписом з цифрової нагрудної камери «NC-M6В»; носій інформації оптичний диск DVD-R диск з відеозаписом з камери службового автомобіля марки «RENAULT DUSTER» номерний знак НОМЕР_3 ; інформація на ОСОБА_4 з ІПНП «ЦУНАМІ»; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №?6605288; біографічна довідка на працівника ОСОБА_5 ; копія службового посвідчення ОДП №034590; копія посадової інструкції працівника ОСОБА_5 ; біографічна довідка на працівника ОСОБА_7 ; копія службового посвідчення ОДП №036699; копія посвідчення водія НОМЕР_4 ; копія медичної довідки на працівника ОСОБА_7 ; копія посадової інструкції на працівника ОСОБА_7 ; дислокація сил та засобів особового складу СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області на 02.02.2026; розрахунок сил та засобів СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області в період з 02.02.2026 по 08.02.2026; копія дозволу на встановлення та використання спец сигналів; страховий поліс №231131475; паспорт на персональний нагрудний відеореєстратор «NC-M6B» серійний номер NC212790; паспорт на персональний нагрудний відеореєстратор номер «NC-M6В» серійний номер НОМЕР_5 ; паспорт на відеореєстратор «Dual Lens Vehicle BlackBOX DVR»; копія книги видачі й приймання озброєння СПД N?2 ВП N?1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/1ДСК від 01.01.2026; копія журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/11 від 01.01.2026; копія журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/4 від 01.01.2026; копія журналу обліку перевірки рівня знань під час проведення цільового інструктажу СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/5 від 01.01.2026; копія книги нарядів СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області N?66.3.2/2 ДСК від 01.01.2026; копія журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора, карт пам?яті, копіювання цифрової інформації №66.3.2/13 від 01.01.2026; копія журналу обліку видачі, приймання майна (планшетні пристрої, термопринтери), які видаються поліцейським, або уповноваженою особою СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/15 від 01.01.2026; копія журналу обліку інструктажів водіїв СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/7 від 01.01.2026; копія журналу видачі та повернення ключів СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/6 від 01.01.2026; копія журналу реєстрації дорожніх листів СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/9 від 01.01.2026; копія журналу виїзду та повернення транспортних засобів СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66.3.2/8 від 01.01.2026, визначити речовим доказом та приєднати до матеріалів кримінального провадження №12026162360000035 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні – не заявлявся.

Матеріальна шкода у кримінальному провадженні – відсутня.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим або його захисником в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, а також прокурором в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а) шляхом подання апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку (п.п.1, 6, 7, 8, 9 ч.1 ст.393, п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст.395 КПК України).

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України (ч.2 ст.394 цього Кодексу).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (ч.ч.1, 2 ст.532 КПК України).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1