Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №521/19861/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/19861/25

Провадження № 2/521/8758/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Папінян В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.11.2025 року звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у сумі 9177,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеса від 30.06.2025р. скасовано судовий наказ по справі 521/7480/25, виданий 21.05.2025 р. за заявою ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі оплату за житлово-комунальні послуги.

ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» реалізуючи своє право на захист звертається до суду в порядку спрощеного провадження.

ОСОБА_1 є споживачем послуг філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 та Договорами № 188178/ЧВ-СДВ-АС з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця від 23.11.2019 р. та Договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 23.11.2019 р. Вказаними Договорами визначено обов`язок Виконавця надавати послуги з водопостачання та вивезення рідких побутових відходів та обов`язок Споживача сплачувати грошові кошти за послуги передбачені Договором.

Нарахування відповідачу за надані послуги водопостачання здійснювалися відповідно до показів приладу обліку та тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 р., № 2499, від 22.12.2021р. № 2841, а відповідач в свою чергу користувався такими послугами. Нарахування за вивезення рідких побутових відходів (в обґрунтованому розрахунку заборгованості зазначено як РПВ) проводилося на підставі Договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 23.11.2019 р. з урахуванням мешкаючих 2 осіб.

Підпунктом 14 п. 34 Договору № 188178/ЧВ-СДВ-АС з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця від 23.11.2019 р. та п. 20 Договору № 188019/ ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 23.11.2019 р. передбачено право споживача у разі ненадання, надання послуг не в повному обсязі викликати представника Виконавця для складання Акту -претензії.

Від Відповідача на адресу ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» заяв щодо не надання, надання не належної якості, не в повному обсязі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, не надходило.

ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.06.2017 р.

ОСОБА_1 плату за надані Водоканалом послуги здійснювала не в повному обсязі внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 9177,23 грн. за період з 01.01.2022 р. по 31.08.2025 р., що підтверджується обґрунтованим розрахунком суми боргу.

Філія «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» надавав відповідачу як споживачу, за адресою проживання послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач такі послуги приймав, від їх отримання не відмовлявся.

Ухвалою суду від 25.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку позовного провадження, з викликом сторін, та призначено розгляд справи на 11.12. 2025 року.

19.01.2026 року представник позивача подала заяву про справи без її участі, підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 08.12.2025 подала через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не згодна, заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим що згідно договору №188178/ЧВ-СДВ-АС з індивідуальним споживачем у будівлі приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця від 23.11.2019 року п. 1 передбачено що Виконавець зобов`язується надати споживачеві послуги з централізованого водопостачання.

Згідно типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний вузлом розподільного обліку централізованого водопостачання зі встановленим лічильником.

Обсяг спожитих у будівлі послуг визначався за показниками засобів вимірювальної техніки вузла розподільного обліку.

3няття показників засобів вимірювальної техніки вузла розподільного обліку води здійснювалось споживачем щомісяця з 01 по 04 число місяця, наступного за звітним.

01-02 числа кожного місяця, наступного за звітним, відповідачем передавались показники лічильника води в телефонному режимі, на автовідповідач колцентру.

За поданими даними лічильника відповідача, ТОВ “ІНФОКС” проводились нарахування за спожитий обсяг водопостачання та абонплата, яка сплачувалась в повному обсязі, що підтверджується наданим розрахунком оплати за спожитий обсяг водопостачання та абонплати, про що надані відповідні квитанції.

Щодо договору № 188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 року відповідач зазначає що Виконавець не узгодив із споживачем графік по наданню послуг з вивезення рідких побутових відходів та жодного разу не надав дані послуги.

З врахуванням факту не надання послуг по вивезенню рідких побутових відходів ОСОБА_1 було направлене та зареєстроване звернення від 19.10.2020 року, в якому остання зазначила що відмовляється від продовження договору в зв`язку з тим що за період з 2019 по 2020 рік виконавцем не було здійснено жодного вивезення рідких побутових відходів.

Представник позивача 24.12.2025 року через підсистему “Електронний суд” подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що ТОВ “ІНФОКС” не погодився з обставинами, які викладені у відзиві на позовну заяву з наступних підстав. Між ТОВ “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” та ОСОБА_1 укладено договір №188178/ЧВ-СДВ-АС з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця від 23.11.2019 року . Відповідно до умов договору відповідач отримує послуги з централізованого водопостачання. Облік зазначених послуг проводився на підставі показань приладу обліку холодної води, встановленому за адресою надання послуг. За показниками приладу обліку води ОСОБА_1 використано:

- у 2020 році-250 м3 (20,83 м3 на місяць);

- у 2023 році-188 м3 (15,66 м3 на місяць);

- у 2024 році-215,33 м3 (20,83 м3 на місяць);

- у 2025 році з січня по вересень -149,67 м3 (18,7 м3 на місяць).

З викладеного вбачається, що послуги з водопостачання відповідачу надаються в повному обсязі, претензій щодо них відповідач не має. Таким чином, з викладеного вбачається значний об`єм водокористування, в той самий час при відсутності централізованої системи водовідведення позивачу не зрозуміло, чому відповідач не викликає представників позивача для надання послуг з вивезення рідких побутових відходів відповідно до Договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 р. Відповідно до п. 2 вказаного договору про вивезення рідких побутових відходів виконавець надає послуги з вивезення рідких побутових відходів. п. 3 Договору передбачено, що послуги з вивезення рідких побутових відходів надаються за графіком, узгодженим із споживачем, в межах обсягів, визначених нормами та кількістю осіб, на яких нараховуються послуги. Споживач попередньо, за 5 днів до запланованої дати вивезення відходів, для підтвердження замовлення дзвонить у Колл-центр. Під час замовлення абонент повідомляє наступну інформацію: ПІБ, адреса, маш код, об`єм машини потрібний для вивезення. Відповідач, отримуючи послуги з водопостачання, в порушення умов договору за послугою з вивезення рідких побутових відходів не звертався. Згідно із п.20 Договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 р. у разі ненадання або ненадання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає представника виконавця для складання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушень кількісних, якісних показників тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписом. У разі не прибуття представника виконавця у строк 5 робочих днів, або його відмови від підпису акт уважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення. Вказаного Акту — претензії не складалося.

Державні санітарні норми та правила утримання територій населених пунктів, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 №145 передбачають, що вигрібна яма (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів Відповідно до п. 2.21. вказаного Наказу Рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється. Згідно рішення Одеської міської ради від 08.11.2017 №2597 VII “Про визначення на конкурсних засадах юридичної особи, для здійснення на території м. Одеси збирання та перевезення рідких побутових відходів” та протоколів засідання конкурсної комісії від 20.02.2018 №1 та №2, Наказу Департаменту міського господарства від 23.02.2018 №22, Філія “Інфоксводоканал” ТОВ “Інфокс” визнана виконавцем послуг з вивезення рідких побутових відходів на території міста Одеси і саме філія займається прийманням та очисткою рідких побутових відходів, що утворюються внаслідок надання сторонніми організаціями послуг з вивезення рідких побутових відходів. Відповідач на підтвердження офіційного вирішення питання з вивезення рідких побутових відходів інформації не надає. Таким чином, при заповнені вигрібної ями відповідач в будь-який час може звернутися за отриманням послуги з вивезення рідких побутових відходів.

Відповідач у судовому засіданні 10.03.2026 року заперечувала проти задоволення позовних вимоги на підставі викладених у відзиві, запереченні на відповідь на відзив та додатковому запереченні на відповідь на відзив на позов аргументів, та наголосила, що в зв`язку з врахуванням відсутності необхідності надання послуг з вивезення рідких побутових відходів, нею було направлено та зареєстроване звернення від 19.10.2019 року, в якому вказала, що вона відмовляється від продовження терміну договору в зв`язку з тим, що за 2019 -2020 роки виконавцем не було здійснено жодного вивезення рідких побутових відходів та нарахування оплати за ненадання послуг та вважає його незаконним.

Таким чином відповідач вважає договір №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 року таким, що непродовжений у зв`язку з наявністю зареєстрованого звернення про відмову про надання послуг.

Щодо заяви про розірвання договору від 19.10.2020 р., то листом від 28.10.2020 р. №4133/13прив ОСОБА_1 надана відповідь стосовно викладеного питання. Вказаних у відповіді дій, відповідачем виконано не було.

Як вбачається з вищевикладеного, філія «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» умов Договору №6003333/20200723/Ч7 не порушувала, Позивач, в свою чергу, користуючись послугою водопостачання та отримуючи воду не надає заявок до філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» щодо вивезення рідких побутових відходів, чим порушує вимоги чинного законодавства.

30.01.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому ОСОБА_1 не погоджується із запереченнями позивача, обґрунтовуючи наступним. У відповіді на відзив ТОВ “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” приводить загальні обсяги водокористування за рік, без розмежування води, яка використовується для поливу і води, яка використовується для побутових потреб, яка безпосередньо потрапляє у вигрібну яму. Тому, відповідач вважає що без врахування поливної води, яка не потрапляє в вигрібну яму, ТОВ “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” значно завищив обсяги води, яку позивач рахує як воду що підлягає викачуванню. Крім того, відповідач зазначає що вигрібна яма, яка наявна у її домоволодінні, не є накопичувальною вигрібною ямою, а є фільтруючою/дренажною спорудою і вимога регулярного викачування технічно та нормативно не обґрунтована. З огляду на зазначене у запереченні на відповідь на відзив відповідач дішла висновку що договір №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 року таким, що непродовжений.

17.02.2026 року відповідач подала через канцелярію суду додаткове заперечення на відповідь на відзив у якому зазначила що влаштування локальної очисної споруди в її домоволодінні відповідають нормам в галузі будівництва

Станом на 10.03.2026 року спірні правовідносини врегульовані не були.

Повне судове рішення виготовлене 11 березня 2026 року.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеса від 30.06.2025 р. скасовано судовий наказ по справі 521/7480/25, виданий 21.05.2025 р. за заявою ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі оплату за житлово-комунальны послуги.

ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» реалізуючи своє право на захист звертається до суду в порядку спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 є споживачем послуг філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 та Договорами № 188178/ЧВ-СДВ-АС з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця від 23.11.2019 р. та Договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 23.11.2019 р. Вказаними Договорами визначено обов`язок Виконавця надавати послуги з водопостачання та вивезення рідких побутових відходів та обов`язок Споживача сплачувати грошові кошти за послуги передбачені Договором.

Нарахування відповідачу за надані послуги водопостачання здійснювалися відповідно до показів приладу обліку та тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020р. № 2499, від 22.12.2021р. № 2841, а відповідач в свою чергу користувався такими послугами. Нарахування за вивезення рідких побутових відходів (в обґрунтованому розрахунку заборгованості зазначено як РПВ) проводилося на підставі Договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 23.11.2019 р. з урахуванням мешкаючих 2 осіб.

Підпунктом 14 п. 34 Договору № 188178/ЧВ-СДВ-АС з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця від 23.11.2019 р. та п. 20 Договору№188019/ ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 23.11.2019 р. передбачено право споживача у разі ненадання, надання послуг не в повному обсязі викликати представника Виконавця для складання Акту -претензії.

Від Відповідача на адресу ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» заяв щодо не надання, надання не належної якості, не в повному обсязі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, не надходило.

ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.06.2017 р.

ОСОБА_1 плату за надані Водоканалом послуги здійснювала не в повному обсязі внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 9177,23 грн. за період з 01.01.2022 р. по 31.08.2025 р., що підтверджується обґрунтованим розрахунком суми боргу.

Філія «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» надавав відповідачу як споживачу, за адресою проживання послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач такі послуги приймав, від їх отримання не відмовлявся.

Ухвалою суду від 25.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, та призначено розгляд справи на 11.12. 2025 року.

19.01.2026 року представник позивача подала заяву про справи без її участі, підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 08.12.2025 подала через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовними вимогами не згодна, заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим що згідно договору №188178/ЧВ-СДВ-АС з індивідуальним споживачем у будівлі приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця від 23.11.2019 року п. 1 передбачено що Виконавець зобовязується надати споживачеві послуги з централізованого водопостачання.

Згідно типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний вузлом розподільного обліку централізованого водопостачання зі встановленим лічильником.

Обсяг спожитих у будівлі послуг визначався за показниками засобів вимірювальної техніки вузла розподільного обліку.

3няття показників засобів вимірювальної техніки вузла розподільного обліку води здійснювалось споживачем щомісяця з 01 по 04 число місяця, наступного за звітним.

01-02 числа кожного місяця, наступного за звітним, відповідачем передавались показники лічильника води в телефонному режимі, на автовідповідач колцентру.

За поданими даними лічильника відповідачем, ТОВ “ІНФОКС” проводились нарахування за спожитий обсяг водопостачання та абонплата, яка сплачувалась в повному обсязі, що підтверджується наданим розрахунком оплати за спожитий обсяг водопостачання та абонплати, про що надані відповідні квитанції.

Щодо договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 року відповідач зазначає що Виконавець не узгодив із споживачем графік по наданню послуг з вивезення рідких побутових відходів та жодного разу не надав дані послуги.

З врахуванням факту не надання послуг по вивезенню рідких побутових відходів ОСОБА_1 було направлене та зареєстроване звернення від 19.10.2020 року, в якому остання зазначила що відмовляється від продовження договору в зв`язку з тим що за період з 2019 по 2020 рік виконавцем не було здійснено жодного вивезення рідких побутових відходів.

Представник позивача 24.12.2025 року через підсистему “Електронний суд” подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що ТОВ “ІНФОКС” не погоджується з обставинами, які викладені у відзиві на позовну заяву з наступних підстав. Між ТОВ “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” та ОСОБА_1 укладено договір №188178/ЧВ-СДВ-АС з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця від 23.11.2019 року. Відповідно до умов договору відповідач отримує послуги з централізованого водопостачання. Облік зазначених послуг проводився на підставі показань приладу обліку холодної води, встановленому за адресою надання послуг. За показниками приладу обліку води ОСОБА_1 використано:

- у 2020 році-250 м3 (20,83 м3 на місяць);

- у 2023 році-188 м3 (15,66 м3 на місяць);

- у 2024 році-215,33 м3 (20,83 м3 на місяць);

- у 2025 році з січня по вересень -149,67 м3 (18,7 м3 на місяць).

З викладеного вбачається, що послуги з водопостачання відповідачу надаються в повному обсязі, претензій щодо них відповідач не має. Таким чином, з викладеного вбачається значний об`єм водокористування, в той самий час при відсутності централізованої системи водовідведення позивачу не зрозуміло чому відповідач не викликає представників позивача для надання послуг з вивезення рідких побутових відходів відповідно до Договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 р. Відповідно до п. 2 вказаного договору про вивезення рідких побутових відходів виконавець надає послуги з вивезення рідких побутових відходів. п. 3 Договору передбачено, що послуги з вивезення рідких побутових відходів надаються за графіком, узгодженим із споживачем, в межах обсягів, визначених нормами та кількістю осіб, на яких нараховуються послуги. Споживач попередньо, за 5 днів до запланованої дати вивезення відходів, для підтвердження замовлення дзвонить у Колл-центр. Під час замовлення абонент повідомляє наступну інформацію: ПІБ, адреса, маш код, об`єм машини, потрібний для вивезення. Відповідач, отримуючи послуги з водопостачання, в порушення умов договору за послугою з вивезення рідких побутових відходів не звертався. Згідно із п.20 Договору №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 р. у разі ненадання або ненадання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає представника виконавця для складання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушень кількісних, якісних показників тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписом. У разі не прибуття представника виконавця у строк 5 робочих днів, або його відмови від підпису акт уважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення. Вказаного Акту — претензії не складалося.

Державні санітарні норми та правила утримання територій населених пунктів, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 №145 передбачають, що вигрібна яма (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів Відповідно до п. 2.21. вказаного Наказу Рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється. Звертаємо увагу суду, що згідно рішення Одеської міської ради від 08.11.2017 №2597 VII “Про визначення на конкурсних засадах юридичної особи, для здійснення на території м. Одеси збирання та перевезення рідких побутових відходів” та протоколів засідання конкурсної комісії від 20.02.2018 №1 та №2, Наказу Департаменту міського господарства від 23.02.2018 №22, Філія “Інфоксводоканал” ТОВ “Інфокс” визнана виконавцем послуг з вивезення рідких побутових відходів на території міста Одеси і саме філія займається прийманням та очисткою рідких побутових відходів, що утворюються внаслідок надання сторонніми організаціями послуг з вивезення рідких побутових відходів. Відповідач на підтвердження офіційного вирішення питання з вивезення рідких побутових відходів інформації не надає. Таким чином, при заповнені вигрібної ями відповідач в будь-який час може звернутися за отриманням послуги з вивезення рідких побутових відходів.

Відповідач у судовому засіданні 10.03.2026 року заперечувала проти задоволення позовних вимоги на підставі викладених у відзиві, запереченні на відповідь на відзив та додатковому запереченні на відповідь на відзив на позов аргументів, та наголосила, що в зв`язку з врахуванням відсутності необхідності надання послуг з вивезення рідких побутових відходів, нею було направлено та зареєстроване звернення від 19.10.2019 року, в якому вказала, що вона відмовляється від продовження терміну договору в зв`язку з тим, що за 2019 -2020 роки виконавцем не було здійснено жодного вивезення рідких побутових відходів та нарахування оплати за ненадання послуг та вважає його незаконним.

Таким чином відповідач вважає договір №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 року таким, що непродовжений в зв`язку наявністю зареєстрованого звернення про відмову про надання послуг.

Щодо заяви про розірвання договору від 19.10.2020 р., то листом від 28.10.2020 р. №4133/13прив ОСОБА_1 надана відповідь стосовно викладеного питання. Вказаних у відповіді дій, відповідачем виконано не було.

Як вбачається з вищевикладеного філія «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» умов Договору №6003333/20200723/Ч7 не порушувала, Позивач в свою чергу користуючись послугою водопостачання та отримуючи воду не надає заявок до філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» щодо вивезення рідких побутових відходів, чим порушує вимоги чинного законодавства.

30.01.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло заперечення на відповідь на відзив у якому ОСОБА_1 не погоджується з запереченнями позивача, обґрунтовуючи наступним. У відповіді на відзив ТОВ “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” приводить загальні обсяги водокористування за рік, без розмежування води, яка використовується для поливу і води, яка використовується для побутових потреб, яка безпосередньо потрапляє у вигрібну яму. Тому, відповідач вважає що без врахування поливної води, яка не потрапляє в вигрібну яму, ТОВ “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” значно завищив обсяги води, яку позивач рахує як воду що підлягає викачуванню. Крім того, відповідач зазначає що вигрібна яма, яка наявна у її домоволодінні, не є накопичувальною вигрібною ямою, а є фільтруючою/дренажною спорудою і вимога регулярного викачування технічно та нормативно не обґрунтована. З огляду на зазначене у запереченні на відповідь на відзив відповідач дішла висновку що договір №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 року таким, що непродовжений.

17.02.2026 року відповідач подала через канцелярію суду додаткове заперечення на відповідь на відзив у якому зазначила що влаштування локальної очисної споруди в її домоволодінні відповідають нормам в галузі будівництва

Станом на дату розгляду справи 10.03.2026 року спірні правовідносини врегульовані не були.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 вказаного Закону, споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

У висновку Верховного суду України викладеним у постанові від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13 зазначається, про те що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», - споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (до п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з нормами ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуг. Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Аналогічна позиція міститься у висновках Постанови КЦС ВС від 20.11.2024 № 463/6799/18 (61-4628св24).

Таким чином, законодавством покладено обов`язок своєчасно вносити квартирну плату саме на наймачів (власників).

До повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема визначення та встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальним договором або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Плата за абонентське обслуговування не є складовою тарифу, така нараховуються на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Згідно приписів ст. 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України, встановлює, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи подані до суду докази, як вже судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння, розташованого за адресою: за адресою АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.06.2017 р. на якого у відповідності до положень 322 ЦК України покладено обов`язок на утримання належного майна.

Також судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» 03.09.2009 року укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення №14438/20250415/-С від 14.04.2025 року, договір №1888019/ВРПВ від 23.11.2019 року з надання відповідних послуг за адресою: АДРЕСА_1 та на ім`я якої відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Вказаний договір наданий безпосередньо відповідачем на підтвердження наявності договірних відносин між ним та позивачем з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення до належного відповідачеві майна, доказів які б підтверджували його розірвання відсутні.

Судом також зазначається, що позивачем на підтвердження надання послуг з водопостачання та водовідведення до належного відповідачеві нерухомого майна було додаткового надано договір №188178/ЧВ-СДВ-АС від 23.11.2019 року з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через мережі, які не перебувають на балансі виконавця за особовим рахунком № НОМЕР_2 від 23.11.2019 року. Оглядаючи даний договір судом встановлено, що останній містить підпис ОСОБА_1 .

Однак, відповідач під час розгляду справи підтвердив, про наявність відкритого на його ім`я особового рахунку та що він є споживачем послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються позивачем за вищевказаною адресою.

У зв`язку з чим суд вважає належним доказом на підтвердження наявності відповідних договірних стосунків, за яким відповідач взяв на себе договірні зобов`язання, зокрема здійснювати оплату вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс».

З наданого представником позивача обґрунтованого розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідачу за період з 01.01.2022 року по 31.08.2025 року було здійснено нарахування за надані послуги з вивезення рідких побутових відходів грошові кошти в загальному розмірі 9177,23 грн.

Приймаючи вказаний розрахунок заборгованості та складові наданих послуг з боку ТОВ «Інфокс», судом встановлено, що в межах вищевказаних встановлених судом наявних договірних відносин між сторонами з надання послуги з водопостачання та водовідведення, відповідачеві здійснюється нарахування за послугою з вивезення рідких побутових відходів.

Оскільки доказів того, що відповідач не користувався послугами з вивезення рідких побутових відходів, які надавав позивач за вказаним договором, то суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 покладено обов`язок зі сплати коштів за такі послуги.

Відповідачем не оспорювалось надання з боку позивача послуг з постачання питної води, як і їх споживання, тарифікація нарахувань, за наслідком чого суд вважає здійснені позивачем нарахування за цією послугою належними та обґрунтованими, за наслідком чого у відповідача виник обов`язок зі сплати коштів за послуги з вивезення рідких побутових відходів.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодної письмової відмови від отримання послуг з природного газу у встановленому законом порядку відповідачем суду не надано, також відповідачем не надано доказів на спростування отримання послуг з газопостачання на спростування позиції позивача.

За таких обставин та відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Щодо здійснених позивачем нарахувань відповідачеві за спірний період за послугою вивезення рідких побутових відходів в сумі 9177,23 грн., відповідачем не визнавались, з посиланням на те, що як вважала відповідач що договір №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів від 23.11.2019 р. вважається таким, що не продовжений.

Так, позивачем на підтвердження наявності договірних відносин з відповідачем було надано до суду договір №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів за особовим рахунком № НОМЕР_2 від 23.11.2019 року, яким передбачено надання послуг з вивезення рідких побутових відходів згідно з відповідним графіком за вказаною адресою, який укладений був з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 35-1 Закону України «Про відходи», в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про відходи», власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Частинами 1, 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Сум досліджено договір №188019/ВРПВ про надання послуг з вивезення рідких побутових відходів за особовим рахунком № НОМЕР_2 від 23.11.2019 року, яким передбачено надання послуг з вивезення рідких побутових відходів згідно з відповідним графіком за вказаною адресою, який укладений був з ОСОБА_1 та підписаний нею 23.11.2019 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За наслідком вищевикладеного в цілому, суд вважає обґрунтованими та доведеними здійснені позивачем нарахування на ім`я відповідача, як абонента за адресою: АДРЕСА_1 , за наданими послугами з вивезення рідких побутових відходів за період з 01.01.2022 року по 31.08.2025 року, які становлять в загальній сумі 9177,23 грн.

Як вже було встановлено, відповідачем за вказаний період було здійснено оплату за водопостачання, а за послуги з вивезення рідких побутових відходів сплачено не було, з огляду на той факт, що ОСОБА_1 відмовляється від продовження договору з мотивів, що ТОВ “ІНФОК” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” за період з 2019 року по 2020 рік не надавались послуги. За наслідком чого суд вважає доведеним, що у відповідача в наслідок неналежної сплати коштів за надані послуги з вивезення рідких побутових відходів за період з 01.01.2022 року по 31.08.2025 року виникла заборгованість в сумі 9177,23 грн., за наслідком чого позов позивача в є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Разом з тим, у відповідності до положень ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення, судом враховується, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в порушення вищезазначених приписів закону, відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувались надані позивачем послуги, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за період з 01.01.2022 року по 31.08.2025 року в розмірі 9177,23 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (код ЄДРПОУ 26472133, адреса: м. Одеса, вул. Басейна, 5) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (код ЄДРПОУ 26472133, адреса: м. Одеса, вул. Басейна, 5) заборгованість у сумі 9177,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (код ЄДРПОУ 26472133, адреса: м. Одеса, вул. Басейна, 5) судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 11 березня 2026 року.

СУДДЯ Сергій ГАНОШЕНКО