Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №521/549/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/549/26

Номер провадження № 2/521/2852/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Поліщук І.О.

при секретарі - Коржеван В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася через свого представника адвоката Савченко В.Ю. через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначила, що позивачка є єдиною донькою у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ЇЇ батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . А тому кінцевий строк для подачі заяви про прийняття спадщини – 09 січня 2026 року, однак позивачка пропустила строк на тиждень. Після смерті батька залишилася спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , квартира за адресою: АДРЕСА_2 та квартира, в якій проживають та зареєстровані позивачка з відповідачкою (матір`ю) за адресою: АДРЕСА_3 . Позивачка звернулась до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пінігіної Т.М. із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку із надходженням заяви після спливу строку, про що видано постанову від 16.01.2026 року. Таким чином, Позивачка вимушена вирішувати дане правове питання у судовому порядку, тому звернулась до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 січня 2026 року у справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. А також витребувано в Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі інформацію щодо наявності чи відсутності заведення спадкових справ та надати копію спадкової справи (у разі наявності) після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.02.2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини закрито та призначено справу до судового розгляду на «11» березня 2026 року.

11.03.2026 року на адресу суду з Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі надійшла належним чином завірена копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Савченко В.Ю., в судове засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву, в якій просила суд справу слухати за їх відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином та своєчасно, в матеріалах справи наявні заява відповідачки про визнання позовних вимог, не заперечення проти їх задоволення та розгляд справи за її відсутності.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення суду є 11.03.2026 року.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих суду матеріалів судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що наявний актовий запис №4079 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 10.07.2025 року.

Відповідно до свідоцтва про народження у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 донька ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 430 та видано свідоцтво серії НОМЕР_2 .

Позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » через укладення шлюбу 16 вересня 2017 року з ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний актовий запис №2255 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.09.2017 року.

Після смерті батька залишилася спадщина, а саме три квартири: перша квартира за адресою: АДРЕСА_1 , друга квартира за адресою: АДРЕСА_2 та третя квартира, в якій проживають та зареєстровані позивачка з відповідачкою (матір`ю) за адресою: АДРЕСА_3 .

Постановою державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пінігіної Т.М. від 16.01.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку із надходженням заяви про прийняття спадщини після спливу строку.

Відповідно до матеріалів спадкової справи встановлено, що крім позивачки, із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_2 , іншій спадкоємців крім ОСОБА_1 , яка є єдиною донькою померлого немає.

Ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, регулюються нормами ст. 1268,1270, 1272 ЦК України.

При цьому приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачають, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 08.06.2018 року по справі № 592/9058/17-ц.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу, визначеного у ст. 13 ЦПК України, сторони справи на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами та обов`язками щодо предмета спору, а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти застосуванню таких прав та виконанню обов`язків, ураховуючи при цьому принципи справедливості та рівності учасників процесу перед законом та судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачці не було видано свідоцтво про право на спадщину .

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем згідно матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який, як встановлено судом, був батьком позивачки.

Таким чином, суд вважає, що позивачка пропустила передбачений строк у 6 місяців на 7 днів, що на думку суду з урахуванням вищенаведених обставин не є суттєвим для відмови у позові, з урахуванням підстав зазначених у позові.

При наведених обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню з тих підстав, що позивач довела поважність причини пропуску, встановленого в законі строку для подання заяви про прийняття спадщини . Право суду визначити спадкоємцю додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, передбачено ст. 1272 ч. 3 ЦК України.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов та визначає ОСОБА_1 додатковий строк у шість місяців.

Керуючись ст.ст. 10, 15-16, 319, 321, 328, 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 191, 210, 211, 223, 241, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_3 ) додатковий строк у шість місяців з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Додатковий строк для прийняття спадщини рахувати з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 11.03.2026 року.

Суддя І.О. Поліщук