Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 березня 2026 р.
Справа: №398/6082/25
Суддя: Кравченко Т. М.
Справа № 398/6082/25
провадження № 2/694/530/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
в с т а н о в и в:
22.09.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колект центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 5067966 від 16.06.2021 року в розмірі 159250,00 грн. Також просить стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.06.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 5067966, згідно з умовами якого відповідачу надано позику в сумі 20000 грн. на строк 29 днів, термін (дата) повернення кредиту 15.07.2021 року. Комісія за надання кредиту: 2000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово. Відповідно до п.1.5.2. Проценти за користування кредитом: 7250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору. На виконання умов договору товариство свої зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 позику, проте останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, порушивши умови договору позики, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 159250,00 грн.
16.12.2021 року було укладено договір №16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5067966.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5067966.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №5067966.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором №5067966 від 16.06.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 159250 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 137250 грн., 2000 грн. – заборгованість за комісіями.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року матеріали справи прийнято до свого провадження, відкрито провадженнята призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, які він не отримав в зв`язку з відсутністю адресата за зареєстрованим місцем проживання, а тому вважається належно повідомленим відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався. Зустрічного позову не пред`явив, заяв та клопотань від його імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, місце і дату розгляду справи в суді, відзиву на позов, а також заяви про розгляд справи у його відсутності, не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, про що постановляє відповідну ухвалу.
У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 16.06.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 5067966, згідно з умовами якого відповідачу надано позику в сумі 20000 грн. на строк 29 днів, термін (дата) повернення кредиту 15.07.2021 року. Комісія за надання кредиту: 2000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово. Відповідно до п.1.5.2. Проценти за користування кредитом: 7250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього Договору (а.с.25-26).
У заяві-анкеті на отримання кредиту від 16.06.2021 року ОСОБА_1 просив надати йому кредит в сумі 20000 грн. на термін 29 днів на його картковий рахунок для використання його у споживчих цілях (а.с.29).
Згідно квитанції LIQPAY ID платежу 1678594673 кредитні кошти в сумі 20000 грн. були перераховані відповідачу ОСОБА_1 16.06.2021 року, деталі операції: «переказ коштів згідно договору № 5067966» (а.с.35).
ОСОБА_1 своїх зобов`язань належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яка згідно розрахунків позивача становить 159250 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 137250 грн., 2000 грн. – заборгованість за комісіями.
16.12.2021 року було укладено договір №16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5067966 (а.с.53-55).
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 року заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 20000 грн., заборгованість за процентами становить 67250 грн., заборгованість по комісії становить 2000 грн. а всього 89250 грн. (а.с.64).
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5067966 (а.с.40-42).
Згідно реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить за тілом
кредиту у розмірі 20000 грн., заборгованість за процентами у розмірі 137250 грн., заборгованість по комісії 2000 грн., що разом становить 159250 грн. (а.с.52).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ст. ст. 526,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього Кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є
використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений в електронній формі. Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що в даному випадку відбулась заміна кредитора, а саме до позивача ТОВ «Коллект Центр» перейшли права ТОВ «Мілоан», а тому позивач має право вимагати від ОСОБА_1 стягнення заборгованості.
Позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, інформацію про отримання коштів позичальником ОСОБА_1 , наявність заборгованості та перехід права вимоги про стягнення такої від первісного кредитора до правонаступника.
Відповідач не заперечував та не спростовував факт укладення кредитного договору та отримання коштів, які в ньому зазначені.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 року у справі №761/1543/20, від 23.02.2022, у постанові від 19.01.2022 року у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 року у справі №554/8549/15-ц.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оцінивши надані позивачем докази, суд вважає доведеним, що 16.06.2021 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан», правонаступником якого на підставі договорів
факторингу є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5067966, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 20000 грн. строком на 29 днів зі сплатою за користування кредитними коштами 1,25 % в день.
Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконав, то у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором ТОВ «Мілоан», яка в подальшому за договорами факторингу перейшла до позивача ТОВ «Коллект Центр».
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір заборгованості за кредитним договором суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20000 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 2000 грн., а також 7250 грн. процентів за користування кредитом (20000 грн. * 1,25 % /100 *29 днів =7250 грн.), а всього 29250 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 137250 грн., однак не надав суду жодних доказів щодо підстав та способу нарахування заборгованості за відсотками у пред`явленому розмірі.
Суд звертає увагу позивача на те, що припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове поверненння кредиту згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах, тобто у випадку подальшого прострочення виконання зобов`язання, права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28.03.2018 року у справі №14-10цс18, та у постанові від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 27250 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією №0555130169 від 15.09.2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. (а.с.1), який він просить стягнути з відповідача.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (18 %) в розмірі 436 грн.
Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 25000 грн., то слід зазначити наступне.
Судом досліджені договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги № 1466 від 01.08.2025 року, витяг з акту про надання юридичної допомоги від 31.08.2025року, за яким вартість допомоги складає 25000 грн.
Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов`язаних із наданням позивачу правничої допомоги, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 4500 грн., пропорційно до розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором –задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики у розмірі 29250
(двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн., що складається із 20000 (двадцять тисяч) грн. заборгованості за тілом кредиту, 7250 (сім тисяч двісті п`ятдесят) грн. заборгованість за відсотками та 2000 (дві тисячі) грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 436 (чотириста тридцять шість) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.М. Кравченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua