Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №635/5578/25 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5578/25

Провадження № 1-кп/635/512/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року с-ще Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025221320000187 від 08.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, не заміжньої, з середньою освітою, що працює за договором з ТОВ «Експерт клінінг сервіс», зареєстрована за адресою: м. Харків, вул. Набойченка Петра, 89А та яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 1) 18.01.2010 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік; 18.04.2011 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць; 18.02.2020 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України,

УСТАНОВИВ:

суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи матір`ю малолітньої доньки, згідно з вимогами Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 21.02.1990 та набула чинності для України 27.09.1991, ст.51 Конституції України, ст. ст. 11,12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 180 Сімейного Кодексу України, зобов`язана виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, поважати гідність, готувати її до самостійного життя та праці, утримувати дитину до досягнення повноліття, нести відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Однак, ігноруючи вказані вимоги, розуміючи суспільно небезпечність таких дій, ОСОБА_4 злісно не виконувала обов`язки щодо догляду за своєю малолітньою дитиною, не створила належні та безпечні умови для її проживання, що призвело до настання тяжких наслідків за наступних обставин.

ОСОБА_4 проживала разом з малолітньою донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та співмешканцем ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

07.04.2025 близько 19:40 год. у будинку, де знаходилась малолітня дитина ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , виникла пожежа, технічною причиною якої є займання твердих горючих матеріалів у просторовій зоні, яка знаходилась на поверхні стільниці столу в північно-західному куті приміщення дальньої кімнати будинку, під впливом небезпечного теплового імпульсу малокалорійного джерела запалювання (найймовірніше розжареного вугілля, яке застосовувалось у засобі для куріння типу «Кальян»), з подальшим тепловим впливом на конструктивні елементи та оточуючу речову обстановку.

Під час виникнення пожежі, ОСОБА_4 не знаходилась з її малолітньою дитиною, оскільки залишила її зі своїм співмешканцем, не дивлячись на підстави вважати, що останній не в змозі належним чином доглянути за малолітньою дитиною та достовірно знаючи, що ОСОБА_6 в той день вживав алкоголь та перебував у нетверезому стані.

За наслідками пожежі загинули ОСОБА_6 та малолітня ОСОБА_5 , причиною смерті якої стало гостре отруєння оксидом вуглецю.

Внаслідок злісного невиконання ОСОБА_4 своїх батьківських обов`язків по догляду за малолітньою дитиною, в тому числі залишення її без належного нагляду, не створенні безпечних умов проживання, легковажності, настали тяжкі наслідки у вигляді смерті її малолітньої дитини, яка знаходилась у приміщенні житлового будинку, в якому виникла пожежа без нагляду матері чи інших свідомих дорослих осіб, та в силу свого віку під час виникнення небезпеки для життя не змогла самостійно вжити заходів до збереження власного життя.

Суд визнає винною ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, кримінальна відповідальність за який передбачена ст. 166 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою вину, щиро покаялась та пояснила, що після розлучення самостійно виховувала дитину. На час події злочину недовго проживала зі своїм співмешканцем у його будинку в с-щі Пісочин і вимушена була працювати. Влаштувати дитину до дошкільного закладу не мала можливості, тому залишила дитину вдома на догляд співмешканця, а сама перебувала на роботі. Залишаючи дитину вважала, що співмешканець не буди вживати алкоголь та догляне за дитиною, але об`єктивно належним чином не проконтролювала належні умови для безпеки дитини. Обвинувачена не оспорювала докази в даному кримінальному провадженні та обставини вчинення злочину, повністю розуміє зміст всіх обставин кримінального правопорушення, добровільно висловила позицію про недоцільність дослідження доказів в даному кримінальному провадженні в повному обсязі, а також обізнана, що в разі не дослідження доказів в судовому засіданні буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведені обставини, відсутність заперечень інших учасників судового розгляду, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів в судовому засіданні, та обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів щодо особи обвинуваченої, речових доказів.

Дії обвинуваченої суд кваліфікує за ст. 166 КК України як злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачена вчинила нетяжкий злочин, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, обставиною, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття. Суд враховує і особу обвинуваченої, яка має непогашену судимість, однак працевлаштована, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно. Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Незважаючи на наявність непогашеної судимості суд вважає, що обвинувачена в цілому прагне вести законослухняний спосіб життя, має постійне місце роботи. Враховуючи характер вчиненого правопорушення та його наслідки, ту обставину, що злісне невиконання своїх батьківських обов`язків не мало системного характеру та виразилось лише в одному епізоді протиправної поведінки, ставлення обвинуваченої до вчиненого, глибоке і щире розуміння своєї провини, суд вважає, що для виправлення обвинуваченої не має потреби у реальному відбуванні покарання, оскільки обвинувачена усвідомлює тяжкість та незворотність наслідків вчиненого і свою вину, засуджує свою поведінку, що є достатнім фактором для її виправлення та невчинення у майбутньому нових кримінальних правопорушень. Тому при призначенні покарання в межах санкції ст. 166 КК України суд вважає можливим звільнити обвинувачену від відбування покарання з встановленням іспитового строку на підстав ст. 75 КК України.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази, а саме пожежне сміття, що зберігається у відділені поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за квитанцією № 675 суд вважає необхідним знищити.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 369-371, 373-376 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання за цим вироком суду з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: пожежне сміття, що зберігається у відділені поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області за квитанцією № 675 – знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Роз?яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування. Роз?яснити обвинуваченому, потерпілому, прокурору право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий суддя: ОСОБА_1