Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №635/1901/20 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1901/20

Провадження № 1-кп/635/678/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_2 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

секретар судових засідань – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220430000686 від 28.04.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, вдівця, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 09.09.2009 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч.2, ст. 70 ч.4 , ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, звільнений 29.04.2013 року умовно достроково, невідбутий строк: 6 місяців 29 днів;

- 15.01.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 міс, звільнений від покарання 17.08.2015 за закінченням іспитового строку;

-16.10.2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 190 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, звільнений від покарання 17.01.2018 року, за закінченням іспитового строку;

- 12.02.2020 Люботинським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавленням волі, відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06.04.2023 звільнений умовно – достроково, невідбутий строк 6 місяців 13 днів,

- 27.02.2026 року Слобідським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.286 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суд вважає доведеним, що наприкінці 2017 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, біля 17.00 годині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у лісі поблизу залізничної дороги в смт. Безлюдівка, Харківського району, Харківської області, знайшов пакет, в якому знаходила граната, після чого маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та носіння знайденої ним гранати, без передбаченого законом дозволу, взяв вищезазначений пакет із гранатою та перевіз до місця свого мешкання по АДРЕСА_1 , де став незаконно її зберігати.

18.04.2018 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 , маючи намір на незаконне носіння бойових припасів, рухався у якості пасажира на автомобілі марки ВА3-21011, державний номер НОМЕР_1 , який на посту «Високий» Харківського району, Харківської області, був зупинений працівниками поліції, які в ході обшуку виявили та вилучили у ОСОБА_3 пакет з гранатою, яка згідно з висновком вибухотехнічної експертизи №11080 від 22.05.2018 року є гранатою «РГН», яка належить до категорії бойових припасів.

Таким чином, умисні протиправні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, зберігання та носіння вибухових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні повністю визнав в обсязі обвинувачення, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство. Докази його вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, в своїх діях щиро розкаявся, засуджує свої дії.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинення злочину, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при вищевикладених обставинах, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів на нього та з процесуальних питань, які є в матеріалах кримінального провадження,

При цьому суд роз`яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, доведена повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідней достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, вдівець, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має ряд тяжких захворювань.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, які пом`якшують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини справи.

За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у виді позбавлення волі.

На час постановлення даного вироку ОСОБА_3 засуджений вироком Слобідського районного суду м.Харкова від 27.02.2026 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню засуджується за скоєння кримінального правопорушення, яке він вчинив до ухвалення вказаного вище вироку, суд приходить до висновку, що остаточне покарання повинно бути йому призначене за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Разом з тим, суд враховуючи вищевказані обставини, погоджується із думкою прокурора, і вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, із встановленням іспитового строку, при здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченого у відповідності до ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Згідно з положеннями ст.124 КПК України на користь держави з обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення вибухотехнічної експертизи №11080 від 22.05.2018 у розмірі 2860,00 грн .

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за вироком Слобідського районного суду м.Харкова від 27.02.2026 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення вибухотехнічної експертизи №11080 від 22.05.2018 у розмірі 2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1