Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №748/174/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2-а/748/5/26

Єдиний унікальний № 748/174/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді Майбороди С.М.

при секретарі Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, командира взводу 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Тарасевича Тараса Григоровича про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії командира взводу 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Тарасевича Т.Г. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, скасувати постанову серії ЕНА №6497904 від 11.01.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 510 грн на підставі ч. 5 ст. 121 КУпАП. Також, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати. Позов обгрунтований тим, щo 11.01.2026 о 21.20 по дорозі М01 98 км в с. Кіпті Чернігівського району керував автомобілем марки CITROEN C4 PICASSO BC1290КХ та на блокпосту був зупинений відповідачем, в наслідок чого відносно нього складено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП, відповідно до якої позивач керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР. Позивач не згоден з даною постановою, оскільки до зупинки на блокпосту був пристебнутий ременем безпеки, його транспортний засіб облаштований датчиками, які при русі транспортного засобу починають видавати гучні звуки, що унеможливлює подальший рух у спокійному стані, ремінь безпеки він відстебнув після зупинки та вчинення активних дій, щоб довести свою невинуватість.

Ухвалою від 28 січня 2026 року провадження у справі відкрито, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.02.2026 представник відповідача надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що зупинка позивача була зумовлена проїздом через ДСПП стаціонарний пост патрульної поліції, де службу несуть різні державні органи, в тому числі управління патрульної поліції. Як вбачається з відеозапису із відеореєстратора, на запитання поліцейського позивач повідомив, що є військовослужбовцем та принципово не користується пасками безпеки, чим спростовує викладені в позові доводи, що позивач відстебнувся тільки після зупинки транспортного засобу.

23.02.2026 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких вказано, що з наданого відповідачем відеозапису неможливо встановити факт керування транспортним засобом без пристебнутого ременю безпеки саме під час руху автомобіля. На відео видно лише голову позивача і не видно плечей, а відповідно не видно і «не пристебнутого» ременя безпеки.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку.

Зі змісту постанови ЕНА № 6497904 від 11.01.2026 року вбачається, що 11.01.2026 о 21.20 год в с. Кіпті на а/д М01 98 км ОСОБА_1 керував транспортним засобам марки CITROEN C4 PICASSO BC1290КХ, обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР – порушення правил користування ременями безпеки (а.с.12).

Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП є, зокрема, порушення правил користування ременями безпеки.

Предметом розгляду даної справи є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Підставою для прийняття спірної постанови було порушення позивачем вимог п.2.3 в) ПДР, відповідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Тобто, для правомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем повинно бути надано докази в підтвердження факту того, що позивач був не пристебнутий ременем безпеки.

З переглянутого відеозапису, долученого до справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля, повідомляє, що він є військовослужбовцем та принципово не бажає користуватись ременем безпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За приписами пункту 8 частини 1 статті 23 Закону № 580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Нормами статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно частини 5 статті 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху закріплено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно пункту 2.3 «в» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

У позовній заяві ОСОБА_1 наголошує, що він рухався в автомобілі із застебнутим ременем безпеки, однак під час зупинки відстібнув його, щоб мати можливість дістати документи та спілкуватись з поліцейським.

Суд наголошує, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст. 121 КУпАП порушення водієм правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушень, передбачених коментованою статтею, є безпека дорожнього руху та встановлений порядок використання транспортних засобів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 коментованої статті є порушення правил користування ременем безпеки.

В свою чергу, пп. в п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху на водія покладено обов`язок, зокрема: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею - умисел або необережність.

Суб`єктом правопорушення може бути лише водій транспортного засобу.

Наявність події адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ураховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

Як вбачається з наданого відповідачем до суду відеозапису, дослідженого судом, на блок-посту 11.01.2026 інспектором було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який повідомив, що принципово не користується ременем безпеки. Після чого, інспектором запропоновано водію з`їхати зі смуги руху, де і винесення оскаржуваної постанови.

При цьому, інспектор підійшов до автомобіля, назвав свою посаду та повідомив позивача, що його зупинено, на підставі статті 35 Закону України «Про національну поліцію», за порушення правил дорожнього руху, а саме, пункту 2.3 «в» ПДР, у зв`язку з тим, що він не був пристебнутий ременем безпеки.

Отже, враховуючи вищезазначене, у даній справі відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність дій працівників поліції та прийняття рішення у виді постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Доводи позивача про те, що він перед блокпостом відстебнувся для того, щоб дістати документи, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України №1456 від 29.12.2021 затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану(Порядок №1456).

Відповідно до п.5 Порядку №1456 право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Відповідно до приписів п.10 цього Порядку уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби, зокрема в разі: порушення водієм Правил дорожнього руху; проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Відповідно до Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1455 (Порядок №1455), блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

З цього приводу суд зазначає, що порядок проїзду блокпостів не регламентовано, а ні Законами № 580-VIII та № 389-VIII, а ні Порядками №1455 та 1456 і є лише рекомендаціями ЗСУ та місцевих військових адміністрацій.

Згідно вимог Правил дорожнього руху Дорожній знак 2.2 - це дорожній знак пріоритету, який наказує водіям здійснити обов`язкову короткочасну зупинку перед ним.

Проїжджаючи знак 2.2, водій зобов`язаний зупинитися перед розміткою 1.12 (стоп-лінія) або (у разі її відсутності) перед знаком, незалежно від наявності інших учасників дорожнього руху.

Крім того, за загальними рекомендаціями Міністерства оборони щодо проїзду блок-постів, відповідно до яких, під`їжджаючи до блокпоста водіям необхідно зменшити швидкість і підготувати документи до перевірки, відео-реєстратор має бути вимкнений і знятий з лобового скла, так само як і телефон. Помітивши знак «СТОП» - потрібно зупинитися, а потім вимкнути фари й ввімкнути аварійні вогні, очікуючи команди від уповноваженої особи.

Тобто, проміжок часу між зупинкою транспортного засобу перед знаком «Стоп» та подальшим рухом є в кожному випадку різним, залежно від кількості транспортних засобів та завантаженості під час перевірки уповноважених на те осіб. Ці фактичні обставини мають значення для встановлення об`єктивної сторони правопорушення та наявності вини правопорушника.

Наразі, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що позивач повідомив, що категорично відмовляється від користування ременем безпеки, оскільки є військовослужбовцем, ніяких активних дій, при яких йому заважав би ремінь безпеки, за кермом не вчиняв.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП. У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, правові підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 72, ст. 77, 243-246, 250, 255, 286, 293, 297 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, командира взводу 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Тарасевича Тараса Григоровича про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя С.М. Майборода