Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №766/16860/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16860/25

н/п 2/766/6029/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Скрипніка Л.А., секретаря судового засідання Бажанової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Присяжний Віталій Анатолійович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець Виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Присяжний Віталій Анатолійович 11.11.2025 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 30.06.2021 року, зареєстрований у реєстрі за №256150.

В обґрунтування позову вказав, що йому стало відомо про відкриття відносно нього виконавчого провадження №68510954 приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. 30.06.2021 року, зареєстрований у реєстрі за №256150 про стягнення з нього на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованості в розмірі 26550,00 грн. Вказує, що оскаржуваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки жодних договорів ним не укладалось, листів про відступлення права вимоги не отримував, заборгованість не є безспірною, тощо.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивач в судове засідання не прибув, через Електронний Суд подано заяву про розгляд справи у відсутність представника та позивача, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини не явки суд не повідомляли.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

05.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №104113573, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 6000,00 грн. Вказаний договір нотаріально не посвідчений.

30 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №256150, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", якому Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги №70-МЛ від 07.06.2021 року за кредитним договором №104113573 від 05.02.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 . Запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" стягнути з ОСОБА_1 за період з 06.06.2021 року по 29.06.2021 року включно, суму у розмірі 6000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 19620,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. від 07.02.2022 року в межах виконання виконавчого провадження 68510954 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №256150 від 30.06.2021 р., звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зст. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

За п. 19 ч. 1ст. 34 Закону України «Про нотаріат`нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси є виконавчий напис.

Відповідно до ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно п.п. 3.1-3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5із змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно дост. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Так, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат`у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 916/3006/17, постанові Верховного Суду від 21.12.2020 р. у справі № 591/3779/19 та у постанові Верховного Суду від 05.04.2021 р. у справі № 235/2961/19.

Також, з правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц від 16.05.2018 р., видно, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Для з`ясування суми заборгованості, яка стягується з позивача по виконавчому провадженню №68510954 на підставі виконавчого напису № 256150, вчиненого 30.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та оспорюється позивачем.

В той же час варто зауважити, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14-ц визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Тобто, на день вчинення виконавчого напису, редакція переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу кредитний договір не посвідчений нотаріально, отже не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 30.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.

За ч.ч. 2, 3ст. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннямист. 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням неподання суду документів, які подавалися для вчинення виконавчого напису, суд позбавлений можливості перевірити безспірність заборгованості та взагалі наявності укладеного будь-якого кредитного договору.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

За пп. 3.2, 3.5 п. З Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат`та Порядку вчинення нотаріальних дій.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне. У позовній заяві позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 гривень. 06 червня 2024 року між ОСОБА_2 та адвокатом Присяжним Віталієм Анатолійовичем було укладено договір про надання правової допомоги №09-06/24. Відповідно до розрахунку витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги, наданим адвокатом Присяжним Віталієм Анатолійовичем, необхідних для надання правової допомоги за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець Виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, адвокатом були надані наступні послуги: - консультація клієнта, аналіз наявних у ньомудокументів, роз`яснення передбачених шляхів захисту порушених прав - 800,00 гривень (кількість витраченого часу 2 години); - Підготовка та надсилання адвокатського запиту від № 21-08/2025 від 07.08.2025 року (з урахуванням часу на поштове відправлення у відлілені Укрпошти) - 1600,00 гривень (кількість витраченого часу 2 години); - Пошук та підбір нормативної бази, аналіз судової практики, складення позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підготовка інших позовних матеріалів, надсилання їх учасникам справи та до суду - 9600,00 гривень (кількість витраченого часу 12 година). У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11). Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне. Щодо правового аналізу спірних обставин та надання правових рекомендацій (консультації), то на думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, позивач участі у судових засіданнях не брав, власну позицію щодо справи не висловлювали, а позовна заява складалася безпосередньо адвокатом, будь-яких заяв або клопотань самостійно не подавав. Будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою позивачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу відсутні. Щодо складання позовної заяви та формування додатків до позову, то на думку суду зазначені дії є складовою однієї дії складання та подання позовної заяви. Суд звертає увагу на те, що сама позовна заява не значна за обсягом та складається з 8 аркушів, а складання такої заяви не вимагає значного проміжку часу, оскільки, за своєю формою та змістом така позовна заява є типовою. Додатки до позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б були отримані представником позивача самостійно, а тому, це дає підстави вважати, що адвокат не вчиняв будь-яких дій задля їх отримання (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів). Суд звертає увагу на те, що правовідносини які виникли між сторонами ґрунтуються на кредитних правовідносинах. Зазначена категорія справ характеризується низьким рівнем складності. Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини характеризуються чітким правовим регулювання це Цивільний кодекс України, Закон України «Про споживче кредитування», а тому, від представника позивача не вимагалося здійснення пошуку додаткового законодавства, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері. При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій. На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно відносини між кредитором та боржником. Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що вартість послуги із складання та подання позовної заяви, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості становить 3 000,00 гривень. На підставі викладеного, ст.6-13,81,200,206,258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Присяжний Віталій Анатолійович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець Виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" в розмірі 26550,00 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяЛ. А. Скрипнік