Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №583/5358/25 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5358/25

3-зв/583/2/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

за участю секретаря Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кравцова Вадима Віталійовича про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникової Наталії Борисівни,

в с т а н о в и в :

02.03.2026 під час судового засідання по справі № 583/5358/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КупАП представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Кравцов В.В. заявив усну заяву про відвід судді Плотникової Н.Б., мотивуючи її тим, що суд вийшов за межі своїх повноважень та почав збирати докази. Крім того, зазначив, що додатково надасть письмові пояснення.

04.03.2026 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 583/5358/25 головуючим суддею для розгляду заяви про відвід визначено Савєльєву А.І.

11.03.2026 до суду від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кравцова В.В. надійшли додаткові пояснення до заяви про відвід, у яких зазначив, що в судовому засіданні 17.02.2026 суддя Плотникова Н.Б. за власною ініціативою направила запит до патрульної поліції щодо витребування інформації про отримання співробітником поліції портативного відеореєстратора. Наголошує, що сторона захисту не надавала відповідних клопотань та не просила суд вчинити відповідні дії. У зв`язку з наведеним вважає, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник адвокат Кравцов В.В. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про відвід та додаткові пояснення до неї, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

З протоколів судових засідань від 17.02.2026 та від 02.03.2026, а також відеозаписів до них вбачається, що суддя Плотникова Н.Б. в судовому засіданні 17.02.2026 ухвалила витребувати інформацію про отримання поліцейським відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області старшим сержантом поліції Євсюковим Олександром Олександровичем, яким складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505331 від 06.11.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, портативної бодікамери з зазначенням її номеру та надання підтверджуючих документів (копії журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті). У судовому засіданні 02.03.2026 представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Кравцов В.В. заявив усну заяву про відвід судді Плотникової Н.Б. у зв`язку з тим, що суд вийшов за межі своїх повноважень та почав збирати докази.

З письмових додаткових пояснень у справі, наданих адвокатом Кравцовим В.В. 11.03.2026 вбачається, що запит до патрульної поліції щодо витребування інформації про отримання співробітником поліції портативного відео реєстратора суддя ОСОБА_2 направила за власною ініціативою, клопотань сторони захисту щодо цього не було. У зв`язку з наведеним адвокат Кравцов В.В. вважає, що суддя Плотникова Н.Б. взяла на себе функцію сторони обвинувачення та самостійно відшукувала докази винуватості особи, що викликало в нього сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Разом з тим, пункті 4 рішення Ради суддів від 08.06.2017 року № 34 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до рішення Ради суддів України № 62 від 26.10.2018 року у випадку відсутності відповідної норми КУпАП, яка регулює процедуру вирішення тих чи інших процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи (зокрема, щодо процедури відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суд (суддя), враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми кримінального процесуального законодавства за аналогією.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року в справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає відповідні статті, а тому при розгляді заяви про відвід у справі про адміністративне правопорушення слід застосувати аналогію права.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Порядок вирішення питання про відвід врегульований ст. 81 КПК України, зі змісту якої вбачається, що відвід може бути заявлено слідчому судді або судді (суддям), які здійснюють судове провадження, та його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Зазначена мета корелюється з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, у якій визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

В рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 990/53/23 зазначено, що за усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з «об`єктивним критерієм», який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для встановлення підстав для відводу слід констатувати наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості. Зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі.

Слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов переконання, що наведені представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокатом Кравцовим В.В. підстави для відводу судді Плотникової Н.Б. не є обставинами, що відповідно до ст. 75 КПК України виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Аналізуючи зміст викладеного та співставивши його зі встановленими обставинами, посиланнями та твердженнями адвоката Кравцова В.В., викладеними в усній заяві про відвід та додаткових поясненнях, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід, оскільки не доведена наявність упередженості судді Плотникової Н.Б.. У даному випадку заява про відвід вмотивована незгодою сторони захисту із процесуальним рішенням судді щодо витребування доказів.

Разом з тим, відповідно до роз`яснь Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, не може бути підставою для відводу судді незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які, на його думку, суддя повинен вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в передбачені законом порядок та строки.

Суд бере до уваги сумніви щодо неупередженості та безсторонності судді Плотникової Н.Б., які виникли в адвоката Кравцова В.В. з позиції його процесуального інтересу як захисника по справі. Однак, уважно вивчивши обставини справи, суд вважає, що зазначені сумніви не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про обґрунтованість сумніву в неупередженості та безсторонності судді Плотникової Н.Б..

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі № 800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі № 9901/673/18.

У зв`язку з наведеним суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді, так як обставини, на які посилається заявник, не передбачені ст. 75 КПК України в якості підстав для відводу судді та зводяться до його незгоди з процесуальним рішенням суду, прийнятим у ході розгляду справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не встановлено.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, ст.ст. 75, 80-81, 371, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кравцова Вадима Віталійовича про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникової Наталії Борисівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І.Савєльєва