Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №552/10695/25 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №552/10695/25

Суддя: Самсонова О. А.

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/10695/25

Провадження 2-а/552/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.03.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – Міняйло Ярослав Володимирович,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

представник відповідача – Шутько Андрій Володимирович,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовна заява обґрунтована тим, що 21 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесена постанова № 3187 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.

Зазначав, що правопорушення ним не вчинялося, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП він притягнутий безпідставно, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням установленого порядку, оскаржувана постанова ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджено вчинення ним адміністративного правопорушення.

Тому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати зазначену постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити. Судові витрати просив відшкодувати йому за рахунок відповідача.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 05 січня 2026 року відкрито провадження в даній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості другого відповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16).

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 відзив на позов не надав.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив.

У відзиві зазначив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що ведуть персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які хоч не мають статусу юридичної особи, але є суб`єктами владних повноважень, яким законом надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і відповідно їх рішення, дії чи бездіяльність у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до місцевих загальних судів як адміністративних судів.

У такому випадку саме ці районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повинні виступати як відповідачі в цих справах.

Позивач оскаржує постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності, який розглядав справу і накладав адміністративне стягнення, і тому правомірно звертається з позовом саме до цього органу військового управління.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 не приймав будь-яких управлінських рішень у адміністративній справі, він безпідставно залучений до участі в цій судовій справі як відповідач.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд.

Відповідно п. 3.2. Наказу №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.

Згідно п. 69 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Чоловіки, які проходили ВЛК в мирний час, тобто до 2022 року мають строк дії довідки ВЛК 5 років. У разі, якщо цей термін закінчився районні ТЦК та СП мають повне право надати направлення для повторного проходження медичного огляду.

Чоловіки, які проходили ВЛК в період дії воєнного стану зобов`язані здійснювати перегляд щорічно, адже строк дії постанови ВЛК у воєнний час 1 рік. Проте, особи які мають висновок про обмежену придатність, незалежно від наявності підстав для відстрочки зобов`язані пройти медичний переогляд. Це пов`язано зі скасуванням даного висновку та обов`язком обмежено придатних пройти повторно ВЛК для встановлення кінцевого висновку про придатність до військової служби.

В порушення вимог п.3.2. Наказу №402 ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд ВЛК протягом останніх 5 років та на нього була складена постанова № 3187 від 21.12.2025р., яку особисто підписав позивач 23.12.2025 та отримав другий примірник постанови, зауважень до змісту постанови не мав, доказів, заяв та клопотань не надав.

Враховуючи викладене відповідачем дотримано процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.

З урахуванням викладеного, постанова № 3187 від 21.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята за наслідками повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинення позивачем. адміністративного правопорушення, прийнята уповноваженою на те особою в межах компетенції та відповідно до закону, з дотриманням встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв`язку чим відсутні підстави для її скасування.

Тому відповідач просив суд залишити постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №3187 від 21.12.2025 без змін, а позовну заяву без задоволення.

Представник позивача у відповіді на відзив вказував на те, що позивач був визнаний обмежено придатним у 2017 році. Нова постанова ВЛК, прийнята 08.11.2022 року, під час воєнного стану, є релевантною, себто такою що ухвалена після визнання позивача обмежено придатним. ОСОБА_1 станом на момент винесення постанови не був обмежено придатним до військової служби, так як 08.11.2022 року він визнаний непридатним. Доказів скасування даної постанови відповідачем не надано.

Оскільки 08.11.2022 року позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, і, згідно ст. 1 та п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» він не є особою на яку поширюється військовий обов`язок, залишається незрозумілим на підставі чого він зобов`язаний здійснювати проходження ВЛК з періодичністю в один рік вже після виключення з військового обліку. Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку відсутністю належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення норм ст. 210-1 КУпАП.

Інші заяви по суті справи сторони суду не подавали.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 від 21 грудня 2025 року за № 3187 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17000 грн (а.с. 7-8).

Відповідно до вказаної постанови військовозобов`язаний ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21 березня 2024 року № 3621-IX (далі - Закон). ОСОБА_1 не виконав вимоги пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону та не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що підтверджується військово-обліковим документом та відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Обставини, що пом`якшують відповідальність гр. ОСОБА_1 відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність відсутні. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння гр. ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 7-8).

Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Наразі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані серед іншого:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів /надалі - Порядок №1487 відповідно з пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Згідно п. 3.4. Наказу №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.

Згідно п. 69 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Чоловіки, які проходили ВЛК в мирний час, тобто до 2022 року мають строк дії довідки ВЛК 5 років. У разі, якщо цей термін закінчився районні ТЦК та СП мають повне право надати направлення для повторного проходження медичного огляду.

Чоловіки, які проходили ВЛК в період дії воєнного стану зобов`язані здійснювати перегляд щорічно, адже строк дії постанови ВЛК у воєнний час 1 рік. Особи які мають висновок про обмежену придатність, незалежно від наявності підстав для відстрочки зобов`язані пройти медичний переогляд.

Позивач вказує на те, що відповідно до його військово-облікового документу, сформованого із застосунку "Резерв+", він визнаний непридатним з виключенням з військового обліку згідно постанови ВЛК від 08.11.2022 року.

Ця обставина відповідачами не спростована.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачами не доведено беззаперечними доказами ту обставину, що позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби, внаслідок чого він не виконав вимоги пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону та не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким була винесена скасована цим рішеннями постанова.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 від 21 грудня 2025 року № 3187, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 605 грн 60 коп. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 11.03.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua