Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №160/6263/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 09 березня 2026 р.

Справа: №160/6263/25

Суддя: Юрко І.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6263/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в адміністративній справі №160/6263/25 (головуючий суддя першої інстанції - Букіна Л.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.02.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ НП щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористанні чергові оплачувані відпустки (за 2022 рік - 15 діб, за 2023 рік - 45 діб, за 2024 рік - 42 доби) з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168;

- визнати протиправними дії ГУ НП щодо невиплати йому передбаченої Порядком №260 доплати за службу у нічний час за всі періоди служби в підрозділах ГУНП з 07.11.2015 по 30.11.2024;

- визнати протиправними дії ГУ НП щодо відмови у нарахуванні і виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017;

- зобов`язати ГУНП нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, грошову компенсацію за невикористанні щорічні чергові оплачувані відпустки (за 2022 рік - 15 діб, за 2023 рік - 45 діб, за 2024 рік-– 42 доби) з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168 та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати ГУ НП нарахувати та виплатити доплату за службу у нічний час за всі періоди служби в підрозділах ГУНП з 07.11.2015 по 30.11.2024;

- зобов`язати ГУ НП нарахувати та виплатити Сіндексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають, обставинам справи, а оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. Вказує, що індексацію грошового забезпечення та додаткову винагороду передбачену Постановою №168 не включено до складу основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених Постановою №988 та Порядком №260, тому індексація та додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 не є щомісячним видом грошового забезпечення (не є надбавкою, доплатою, підвищенням), а є компенсаційною виплатою. Відповідач наголошує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова компенсація за дні невикористаних відпусток та одноразова грошова допомога при звільненні. Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, грошової компенсації за невикористанні щорічні чергові оплачувані відпустки, з урахуванням індексації грошового забезпечення, а також, окремо, індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017. Також зазначено, що облік фактичного часу служби поліцейського у нічний час оформлюється саме довідкою обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №260, які позивачем надано не було, як і належних та допустимих доказів несення служби, а тому підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за фактично виконані службові обов`язки в нічний час за період з 07.11.2015 по 30.11.2024 року відсутні. Посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з даними позовними вимогами.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 25.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 28.08.2005 по 06.11.2015, а також в Національній поліції України з 07.11.2015 по 30.11.2024.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 28.11.2024 року №1364 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 30.11.2024. Відповідно до вищезазначеного наказу невикористана частина щорічної відпустки за 2022 рік складає: основної - 2 доби, додаткової - 13 діб; невикористана частина щорічної відпустки за 2023 рік складає: основної - 30 діб, додаткової - 15 діб; невикористана частина щорічної відпустки за 2024 рік за фактично відпрацьований час складає: основної - 28 діб, додаткової - 14 діб.

Судом встановлено, що за вказану вище частину невикористаних відпусток (102 доби) 06 грудня 2024 року позивачу нараховано та виплачено компенсацію у повному обсязі, що підтверджується довідкою УФЗБО ГУНП від 24.03.2025 № 99.

Також позивачу нараховано та виплачено 23 грудня 2024 року одноразову грошову допомогу при звільненні у повному обсязі, що підтверджується довідкою УФЗБО ГУНП від 24.03.2025 № 99.

Позивач вважає, що до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач протиправно не включив суми додаткової винагороди, а також індексацію грошового забезпечення. Також відповідач не виплатив індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 01.11.2017 року та доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 30.11.2024, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача наявне право на отримання доплати за службу в нічний час за спірні періоди, а невиплата такої доплати свідчить про протиправні дії відповідача в цій частині. Також суд зазначив, що індексація грошового забезпечення поліцейських прямо передбачена Законом №580-VIII, а також Законом №1282-XII, а тому позивач має право на вказану виплату. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, грошова компенсація за невикористані чергові оплачувані відпустки додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, та індексацію грошового забезпечення.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Стосовно доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 30.11.2024.

Відповідно до статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон №580-VІІІ) особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту - Постанова №988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови №988 поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як у відзиві на позовну заяву так і в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних та достатніх доказів несення служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №260 із зазначенням кількості фактично відпрацьованих годин у нічний час.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, спеціальним законодавством не покладено такого обов`язку безпосередньо на працівника поліції, а тому не складання довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час не може впливати на право позивача на отримання доплати за несення служби в нічний час, яке гарантоване Законом № 580-VІІІ, постановою № 988 та Порядком № 260.

Виплата позивачеві вказаної доплати за інші періоди його служби відповідачем не заперечується та підтверджує право позивача на отримання такої доплати.

Щодо індексації грошового забезпечення за спірний період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, в редакції, чинній у спірному періоді, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу за період служби з 07.11.2015 до 01.11.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських прямо передбачена Законом №580-VIII, а також Законом №1282-XII, в якому чітко зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці у вигляді грошового забезпечення, то відсутність в Порядку №1078, який є підзаконним нормативно-правовим актом, конкретизації кола осіб, яким виплачується грошове забезпечення, яке підлягає індексації, не може бути підставою для відмови у нарахуванні та виплаті поліцейському індексації доходу (грошового забезпечення).

Доводи апеляційної скарги наведених вище висновків не спростовують.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та грошової компенсації за невикористанні щорічні чергові оплачувані відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови № 168 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з п.2 розділу VI Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення (п.6 розділу VI Порядку №260).

Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Порядком №260 визначено, що обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби здійснюється, виходячи з відсоткового розміру місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Так само виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, індексація є складовою грошового забезпечення поліцейських, яке у свою чергу враховується при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відтак, суми індексації грошового забезпечення поліцейського, проведені за час несення служби, є складовими грошового забезпечення, а тому мають бути включені до обрахунку виплат грошової компенсації за невикористані дні відпусток, а також одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

Стосовно додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, колегія суддів зазначає, що аналіз норм Постанови №168 з урахуванням фактичних обставин цієї справи, а саме виплати позивачу додаткової винагороди щомісячно, з моменту її встановлення до моменту звільнення зі служби свідчить про те, що передбачена Постановою №168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та мала постійний характер.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2024 року по справі №240/21650/23 виснував, що за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в адміністративній справі №160/6263/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в адміністративній справі №160/6263/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua