Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №280/7222/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7222/25

Суддя І інстанції – Прасов О.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду в якому просив:

1) визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, які полягають у відмові в скасуванні висновку Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , який оформлено Довідкою ВЛК №1969 від 13.12.2024 та яким старшому сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 було встановлено ступінь придатності до військової служби – «Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони» та захворювання синдром слабкості синусового вузлу синоауринулярна блокада ІІ ступеня, такою що «Так, пов`язано з проходженням військової служби»;

2) зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 направлену засобами поштового зв`язку 14.02.2025, якою просить скасувати Постанову ВЛК в/ч НОМЕР_2 №1968 від 13.12.2024 та провести повторний його медичний огляд за результатами чого винести нову Постанову, якою визнати ОСОБА_1 непридатним для проходження військової служби у ЗСУ з виключенням із військові служби; визнати захворювання: синдром слабкості синусового вузла: синоаурикулярна блоката ІІ ступеня, таким що «Захворювання ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, оскражений висновок необ`єктивним, оскільки встановлений ШВРС лише заміщує роботу серця, а не виліковує захворювання. Дослідження ХолтерЕКГ від10.12.2024 р. підтвердило роботу ШВРС та наявність комплексів штучного водія ритму. Це, на думку Позивача, свідчить про наявність рецидивуючих порушень ритму, що згідно зі ст. 40-а Розкладу хвороб Положення №402 є підставою для визнання непридатним до військової служби. Крім того, під час винесення постанови ВЛК, голова комісії самовільно змінила встановлений спеціалістом діагноз, що є грубим порушенням процедури. А також, стан здоров`я Позивача не дозволяє йому виконувати передбачені статутами, посадовою інструкцією службові обов`язки. Військово-лікарська комісія при встановленні діагнозу: Синдром слабкості синусового вузла: синоаурикулярна блокада II ступеня (з паузами максимальною тривалістю 2124м.с.). із пресинкопальними станами; стан після імплантації ШВРС Vitatron G50A2 у режимі DDD, без рецидивуючих порушень ритму та провідності, помилково вважає що порушень ритму та провідності більше не відбуваються. Встановлений ШВРС, за своїм призначенням, не виліковує згадані вище порушення, він своєю роботою створює імпульси і посилає їх до серця, регулюючи ритм серцевих скорочень, тобто штучними імпульсами заміщує пропуски роботи серця. Так, за допомогою дослідження Холтер ЕКГ яке було проведено 10.12.2024 року у військовому госпіталі в/ч НОМЕР_1 встановлено факт роботи ШВРС та знайдено комплексів штучного водія ритму: 23568 (25.85 %), у тому числі Р-комплексів 23558 (25.584%). зливних комплексів 10 (0.01%) Виявлено випадки роботи алгоритму кардіостимулятора. (копія виписного епікризу із карти стаціонарного хворого №8289 додається). А тому мій стан здоров`я відповідає ст. 40 пункт «А»

«Стани після імплантації штучного водія ритму (у тому числі дефібрилятора-кардіовертера) або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція АV-з`єднання тощо) за наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності або СН вище за IIА стадію» відповідно до Наказу МО 14.08.2008 №402. Також, Віськово-лікарська комісія не прийняла до уваги, що блокада ПВЛНПГ була вперше діагностовано ЕКГ ще 20.08.2014 року (копія виписного епікризу від 18.04.2014р. додається) та є пов`язаним із захворюванням Гіпертонічна хвороба II стадії, яке було встановлено при проходженні віськово-лікарської комісії ще 07.10.2021 р. Що ці хвороби є пов`язаними підтверджено у Консультаційному висновку спеціаліста від 25.11.2024 р. (копія додається). Отже, це захворювання виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення. Перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції тому, захворювання Синдром слабкості синусового вузла: синоаурикулярна блокада II ступеня слід вважати таким, що «Захворювання ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини». Позивач намагався оскаржити постанову ВЛК № 1969 від 13.12.2024 року в адміністративному порядку до 20 РВЛК та ЦВЛК. Відповідно до отриманої Позивачем відповіді ЦВЛК на його скаргу, оформлену листом № 598/9/6243, за результатами розгляду скарги Позивача та наданих медичних документів скарга залишена без задоволення, Позивачу лише запропоновано звернутися до 20 Регіональної ВЛК із заявою, при тому що Позивач вже звертався з аналогічною скаргою до цього 20 РВЛК в грудні 2024 року та отримав відмову у задоволені скарги за відсутності підстав для її скасування. Також зазначено, що у разі незгоди з даним рішенням, відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та частини 1 статті 16 Закону України «Про звернення громадян», заявник має право на його оскарження безпосередньо у суді. Позивач вважає, що відмова Відповідача у скасуванні Довідки ВЛК № 1969 від 13.12.2024 та відмова провести повторне обстеження є необґрунтованою, відповідно і всі ці рішення є протиправними, оскільки при їх прийнятті не було враховано всіх вищезазначені обставин та медичних документів. Отже, постанова ВЛК №1969 від 13.12.2024 р. та рішення 20 РВЛК від 21.01.2025 № 1854/468 і та ЦВЛК від 12.03.2025 № 598/9/62.43 є протиправними, оскільки прийняті: 1. Не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлені законом. Порушення процедури, а саме одноосібна зміна діагнозу, є прямим порушенням вимог Положення № 402. 2. Не обґрунтовано. Висновки ВЛК суперечать наявним медичним документам, зокрема результатам Холтер ЕКГ, які свідчать про роботу ШВРС та наявність порушень, які відповідають ст. 40-а Розкладу хвороб. 3. Без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Не було належним чином встановлено причинний зв`язок захворювання з проходженням військової служби під час АТО, що підтверджується медичними висновками. … Отже під час проведення медичного огляду ВЛК не прийнято до уваги наявності у Позивача захворювань, які пов`язані між собою та не враховано наявну в нього медичну документацію, а отже не здійснено оцінки стану здоров`я Позивача з урахуванням всього вищезазначеного, а ЦВЛК надала оцінки правильність висновку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , вказаного у довідці № 1969 від 13.12.2024 та переклала свій обов`язок на Позивача рекомендувавши звернутись до 20 РВЛК, до якого Позивач з цього питання вже звертався раніше (копії відповідній 20 РВЛК та ЦВЛК додаються). Означене вказує, що медичний огляд військовослужбовця належним чином військово-лікарською комісією проведено не було та як наслідок у довідці № 1969 від 13.12.2024 та рішенні Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 12.03.2025 №598/9/6243 належної оцінки стану здоров`я Позивача не надано.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі . Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при вирішенні спору по суті неповністю було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, отже висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та є хибними, у зв`язку з чим судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, а також допущено порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції надано оцінку діям лікарів-експертів ВЛК ЦВЛК ЗС України, та обґрунтуванню прийнятого ВЛК ЦВЛК ЗС України рішення (висновку). Таким чином, наведене слід розцінювати як застосування судом першої інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме правового висновку наведеного у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, у якій Верховний Суд наголосив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Таким чином, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим 03.06.2015, підтверджено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

У Довідці військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2024 за №1969 зазначено, що старший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , 20.09.1975, ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 у Збройних Силах за мобілізацією з 28.03.2014 по 26.03.2015, за контрактом 21.03.2018 по 21.09.2018, з 17.10.2018 по 17.10.2021, з 23.02.2022 інструктор мобілізаційного відділення. Проведено медичний огляд BЛK 13 грудня 2024 року. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): І11 І25 Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СН І стадії. І11 Гіпертонічна хвороба II стадії: Церебральний атеросклероз (атеросклеротичні бляшки в ділянці біфуркації лівої та правої ЗСА зі стенозами до 30%, КІМ 1,0). Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (згідно свідоцтва про хворобу №1646 від 07.10.2021). Синдром слабкості синусового вузла: синоаурикулярна блокада II ступеня (з паузами максимальною тривалістю 2124 мс), із пресинкопальними станами. Стан після імплантації ШВРС Vitatron G50A2 в режимі DDD (від 11.10.2024) без рецидивуючих порушень ритму та провідності. G46 Дисциркуляторна енцефалопатія І стадії (гіпертензивного та атеросклеротичного генезу). Вестибуло-атактичний та цефалгічний синдроми з незначним порушенням функції ЦНС. М51 Вертеброгенна люмбоішалгія на фоні остеохондрозу ПВХ: спондильозу, спондилоартрозу, радікулопатія L5-S1 з м`язово-тонічним та дискогенним синдромами з незначним порушенням функції хребта. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Н52 Гіперметропія ст. 1,0 Д обох очей при гостроті зору з корекцією 1,0/1,0. Пресбіопія. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статей 40-б, 39-б, 23-в, 64-в, 41-в графи II Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, звязку, оперативного забезпечення, охорони.

У листі 20 регіональної військово-лікарської комісії від 21.01.2025 на адресу ОСОБА_1 зазначено, що у 20 регіональній військово-лікарській комісії (далі - 20 РВЛК), в межах повноважень, розглянута скарга позивача щодо рішення військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби, згідно довідки ВЛК від 13.12.2024 № 1969. За результатами розгляду та наданих копій медичних документів повідомляється наступне. Медичний огляд військовослужбовців проводиться згідно вимог глави 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення). Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян (військовослужбовців) на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. За встановленим диагнозами постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової слyжби згідно довідки ВЛК від 13.12.2024 № 1969 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення. Згідно вимог абзацу 7 пункту 1.10 глави, 1 розділу II Положення, медичний огляд ВЛК військовослужбовців обов`язково проводиться у разі, коли за результатами медичного обстеження діагностовано захворювання (наслідки травми, поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Згідно наданих копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.12.2024 № 1969 на теперішній час немає. У випадку погіршення стану здоров`я, пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини за місцем проходження військової служби, з метою направлення до медичного пункту частини, а за необхідності - на лікування у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, а у разі потреби, - на медичний огляд ВЛК. Відповідно до пункту 2.4.10 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, у разі незгоди з прийнятим за заявою рішенням, розяснено право звернутися відповідно до чинного законодавства до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16).

У листі Центральної ВЛК ЗСУ від 12.03.2025 за №598/9/6243 на адресу ОСОБА_1 зазначено, що у Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України (далі - ЦВЛК ЗС України), в межах повноважень, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», розглянуто скаргу щодо незгоди з постановами військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби та причинний зв`язок захворювання згідно довідки ВЛК від 13.12.2024 № 1969. За результатами розгляду скарги та наданих копій медичних документів повідомляється наступне. Медичний огляд військовослужбовців проводиться згідно вимог глави 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення). Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян (військовослужбовців) на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. За встановленим діагнозом, постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.12.2024 № 1969 та рішення 20 регіональної ВЛК від 21.01.2025 № 1854/468 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення. При встановлені діагнозу та прийнятті постанови ВЛК всі захворювання які діагностовано, на момент огляду зазначено вірно. Наявність захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтверджено медичною документацією. Згідно пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК. Згідно вимог абзацу 7 пункту 1.10 глави 1 розділу II Положення, медичний огляд ВЛК військовослужбовців обов`язково проводиться у разі, коли за результатами медичного обстеження діагностовано захворювання (наслідки травми, поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби. Згідно наданих копій медичних документів, наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби, не вбачається. Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 13.12.2024 № 1969 чи направлення начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає. У разі погіршення стану здоров`я, пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, у якій проходите військову службу, з метою направлення на обстеження та лікування, а у разі необхідності - на медичний огляд ВЛК, до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом. Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців визначено главою 21 розділу II Положення. Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 та підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК мають право ЦВЛК ЗС України та ВЛК регіонів. Згідно пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Ураховуючи зазначене, з метою оскарження постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 про причинний зв`язок захворювання пропонується звернутись особисто або письмово до 20 Регіональної ВЛК за адресою: АДРЕСА_1 , із заявою та засвідченими копіями документів, визначеними пунктом 21.25 глави 21 розділу II Положення. Розяснено право, відповідно до вимог частини другої статті 55 Конституції України та частини першої статті 16 Закону України «Про звернення громадян», на оскарження рішення у суді..

У Виписному епікризі із медичної карти стаціонарного хворого №8289 від 13.12.2024, оформленому Військовою частиною НОМЕР_1 , зазначено, зокрема: «… Холтер ЕКГ: 10.12.2024 - … Спостерігається робота ШВР (DDD). Знайдено комплексів штучного водія ритму: 23568 (25.85%), у тому числі, Р-комплексів: 23558 (25.84%), зливних комплексів: 10 (0.01%). Виявлено випадки роботи алгоритма кардіостимулятора. …».

У Свідоцтві про хворобу №1646, оформленому 07.10.2021 госпітальною військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_5 зазначено, зокрема: «… 1. Прізвище, імя, по батькові – ОСОБА_1 … 8. Короткий анамнез. … Вперше діагностовано та стаціонарно підтверджено діагноз «Гіпертонічна хвороба. СН0 ступеню» в серпні 2014 року в умовах стаціонару КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня №9». … 10. Дані об`єктивного дослідження. … Добове моніторування ЕКГ від 27.09.2021: синусовий ритм, ЧСС 100-38 ударів на хвилину, епізоди СА-блокади 2 ступеню, Мобітц-2 в денний та нічний час. ЕХОКГ №1309 від 24.09.2021: ІММЛШ-89,05 г/м2, ФВ 60,0%. … 12. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва. Гіпертонічна хвороба другої стадії. (Атеросклеротичне ураження МАГ). ІХС: дифузний кардіосклероз. СН0 ступеню. Початкові прояви недостатності мозкового кровообігу з нерізко вираженими вестибулопатичниим та церебрастенічним синдромами. Хронічний аутоімунний тероїдит, еутореоз. … Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. …».

У Консультативному висновку спеціаліста від 25.11.2024, виданому лікарем-консультантом Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, к. мед. н. Поліщук Д.В., зазначено: «… 2. П.І.Б. пацієнта ОСОБА_1 . … 7. Висновок спеціаліста (встановлений діагноз): І49.5 – Синдром слабкості синусового вузла, І11.0 – Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця з (застійною) серцевою недостатністю, Е78.2 – Змішана гіперліпідемія, Е55.9 – Недостатність вітаміну D, неуточнена, Z95.0 – Наявність штучного водія серцевого ритму* ф-я ЕКС Vitatron G 50 А2 у режимі DDD не порушена. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії. СН І зі збереженною ФВ ЛШ, гіпергомоцистеінемія. …».

Задовольняючи позовні вимоги, шляхом повторного розгляду скарги суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до суду медичні документи свідчать про непридатність позивача до військової служби відповідно до п. «а» ст.40 «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби», який є Додатком 1 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що свідчить про необхідність його визнання «непридатним для проходження військової служби у ЗСУ з виключенням із військової служби» та необхідність визнання захворювання: «синдром слабкості синусового вузла: синоаурикулярна блоката ІІ ступеня, таким що «Захворювання ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Колегія суддів погоджується такими висновками суд першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 2232-ХІІ).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402, в якій передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

36. Главою 3 розділу І Положення № 402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.

Так, пунктами 3.1 – 3.4 розділу І Положення № 402 передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян”, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).

При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).

Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

У ст.40 «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби», який є Додатком 1 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», зазначено: «Назва хвороби, ступінь порушення функції – Включено: ішемічна хвороба серця I20-I25 (усі форми стенокардії, гострий та повторний інфаркт міокарда, їх ускладнення); хронічна ішемічна хвороба серця (атеросклеротична хвороба серця, аневризма серця, коронарної артерії, наслідки хірургічних втручань на судинах серця, імплантації штучного водія ритму та інші, що супроводжуються серцевою недостатністю): а) із серцевою недостатністю IIБ-III стадії - Непридатні до військової служби; б) із серцевою недостатністю IIА стадії - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; в) із серцевою недостатністю I стадії - Придатні.»

У «Поясненнях щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», які є Додатком 1 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», зазначено: «… IX. Хвороби системи кровообігу (I00-I99), їх наслідки. 3. Стаття 40: наявність IXС повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами дослідження (обов`язкові: ЕКГ у спокої та з навантажувальними пробами, ЕХО-КГ, визначення ліпідного спектра; додаткові - холтерівське моніторування ЕКГ, навантажувальні тести з ЕХО-КГ контролем, коронароангіографія тощо). Визначення стадії СН та важкості, стійкості порушень серцевого ритму та провідності викладено в статті 38. 1) до пункту «а» належать захворювання серця і судин: стенокардія напруги III-IV функціональних класів; аневризма серця, великовогнищевий кардіосклероз після трансмурального або повторного інфаркту міокарда незалежно від стадії СН або порушень ритму та провідності; поєднання стенокардії напруги ФК II із СН IIА стадії та вище; стани після аортокоронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності стенокардії ІІ ФК та вище або СН IIА стадії та вище; стани після імплантації штучного водія ритму (у тому числі дефібрилятора-кардіовертера) або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з`єднання тощо) за наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності або СН вище за IIА стадію; раптова серцева смерть з відновленням серцевої діяльності; шлуночкові тахікардії (три чи більше послідовних шлуночкових комплексів з частотою більше ніж 100 за хв); стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла (постійна, стійка синусова брадикардія із ЧСС 3с в активний період доби внаслідок СА-блокади/зупинки синусового вузла, постійні або інтермітивні симптомні періоди вислизаючих ритмів, синдром брадитахікардії), які супроводжувались синкопальним станом; синоаурикулярна або AV-блокада III ступеня; стійка, резистентна до лікування синоаурикулярна або AV-блокада II ступеня, яка супроводжується паузами тривалістю понад 2,5-3 секунд, що вважається загрозливим щодо виникнення нападів Морганьї - Адамса - Стокса, СН ІІА та вище або синкопальними станами; трьохпучкова блокада серця; синдром Фредеріка; набутий синдром подовженого інтервалу Q-T із синкопальними станами; будь-які порушення ритму або провідності серця, які супроводжувались синдромом Морганьї - Адамса - Стокса; безбольова ішемія міокарда, яка виникає при навантаженні до 75 Вт. 2) до пункту «б» належать: стенокардія напруги II функціонального класу; вазоспастична стенокардія; надшлуночкові тахікардії; фібриляція або тріпотіння передсердь постійні, пароксизмальні або персистуючі; стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла, який не супроводжувався синкопальним станом (крім зупинки синусового вузла); набутий синдром подовженого інтервалу Q-T без синкопальних станів; стани після аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій; безбольова ішемія міокарда, яка виникає при навантаженні до 75-100 Вт; дифузний кардіосклероз після дрібновогнищевого інфаркту міокарда, що супроводжується порушеннями серцевого ритму та провідності, серцевою недостатністю або стенокардією; стійка шлуночкова екстрасистолія: часта (більше 40/год), алоритмія, поліморфна, парна або рання; парасистолія; двопучкові блокади серця, стійкі, за наявності QRS ? 0,12 секунд; безсимптомна AV-блокада II ступеня I типу; блокада ніжок пучка Гіса, в поєднанні з AV-блокадами і клінічною симптоматикою. фібриляція або тріпотіння передсердь постійні. 3) до пункту “в” належить: стенокардія напруги I функціонального класу; безбольова ішемія міокарда, яка виникає при навантаженні 125 Вт і більше; дифузний кардіосклероз після дрібновогнищевого інфаркту міокарда, що не супроводжується серцевою недостатністю I стадії або стенокардією I ФК; стани після аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій без серцевої недостатності; безсимптомна синоаурикулярна або AV-блокада I ступеня; повна блокада ніжок пучка Гіса без порушень AV-провідності або в поєднанні з AV-блокадою I ступеня за відсутності клінічної симптоматики; стійка міграція надшлуночкового водія ритму; двопучкові блокади серця неповні або минучі; вислизаючі комплекси та ритми; екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова (до 40 ектопічних комплексів за одну годину). Функціональні класи стабільної стенокардії визначаються вираженістю симптомів та підтверджуються за допомогою навантажувальних проб. Характеристика функціональних класів: I функціональний клас - звичайна діяльність не спричиняє стенокардії. Стенокардія виникає лише при посиленому, швидкому або тривалому навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 125 Вт та більше; II функціональний клас - незначне обмеження звичної діяльності. Стенокардія виникає під час ходьби або швидкого підйому сходами, під час ходьби вгору або навантаження після їжі, у прохолодну погоду, при емоційному перевантаженні або тільки протягом перших декількох годин після пробудження. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 75-100 Вт; III функціональний клас - значне обмеження звичайної фізичної активності. Стенокардія виникає при проходженні 1-2 кварталів (100-200 метрів) по рівній поверхні або при підйомі на один поверх сходами з нормальною швидкістю за нормальних умов. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 50-75 Вт; IV функціональний клас - неспроможність виконувати будь-яке фізичне навантаження без дискомфорту або стенокардія спокою. Не часті напади стенокардії у стані спокою не є обов`язковою підставою для віднесення хворого до IV функціонального класу. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 25 Вт та нижче. …

З аналізу наведених норм права висновується, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

При цьому до штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Водночас постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до Центральної ВЛК або до суду.

Разом з цим, відповідно до Положенням № 402 госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Крім того, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня – звернутися до Центральної ВЛК або до суду.

У справі, що розглядається, позивач оскаржив постанову ВЛК №1969 від 13.12.2024 р. до Регіональної ВЛК, а вже рішення 20 РВЛК від 21.01.2025 № 1854/468 до Центральної ВЛК з проханням змінити ступінь придатності до військової слжуби та причинний зв`язок захворювання.

Своєю чергою Центральна ВЛК листом від 12.03.2025 № 598/9/62.43 повідомила позивача про те, що всі захворювання які діагностовано зазначено вірно, наявність захворювань, які не зазначені у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтверджено медичною документацією. Запропоновано звернутися до 20 Регіонального ВЛК.

Пунктом 3.4 розділу 3 глави І Положення № 402 обумовлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Отже, Центральна ВЛК фактично відмовила позивачу у перегляді постанови ВЛК запропонувавши звернутися 20-ї регіональної ВЛК, та, як свідчать приписи пункту 3.4 розділу 3 Положення № 402, фактично визнавши скаргу позивача необґрунтованою.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суб`єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З листа Центральної ВЛК від від 12.03.2025 № 598/9/62.43 висновується, що Центральна ВЛК лише констатувала правильність діагнозу, вказаних у постанові ВЛК. При цьому, яким чином Центральна ВЛК дійшла саме такого висновку відповідач не обґрунтував.

Водночас Положенням № 402 передбачено, що перевірка рішення регіональної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій Центральної ВЛК.

При цьому колегія суддів вважає доречними доводи апеляційної скарги з приводу того що відповідач має дискреційні повноваження щодо перегляду рішень регіональних ВЛК.

Дійсно, у цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження – це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

У справі ж, що розглядається, Центральна ВЛК у листі фактично відмовила позивачу у перегляді рішення регіональної ВЛК, лише констатувавши правильність висновку, зазначеного у рішенні останньої, жодним чином не обґрунтувавши свою відмову у його перегляді, тобто діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлені законом. Порушення процедури, а саме одноосібна зміна діагнозу, є прямим порушенням вимог Положення № 402. Не обґрунтовано. Висновки ВЛК суперечать наявним медичним документам, зокрема результатам Холтер ЕКГ, які свідчать про роботу ШВРС та наявність порушень, які відповідають ст. 40-а Розкладу хвороб. Без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Не було належним чином встановлено причинний зв`язок захворювання з проходженням військової служби під час АТО, що підтверджується медичними висновками. Отже під час проведення медичного огляду ВЛК не прийнято до уваги наявності у Позивача захворювань, які пов`язані між собою та не враховано наявну в нього медичну документацію, а отже не здійснено оцінки стану здоров`я Позивача з урахуванням всього вищезазначеного, а ЦВЛК надала оцінки правильність висновку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , вказаного у довідці № 1969 від 13.12.2024 та переклала свій обов`язок на Позивача рекомендувавши звернутись до 20 РВЛК, до якого Позивач з цього питання вже звертався раніше. Отже медичний огляд військовослужбовця належним чином військово-лікарською комісією проведено не було та як наслідок у довідці № 1969 від 13.12.2024 та рішенні Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 12.03.2025 №598/9/6243 належної оцінки стану здоров`я Позивача не надано.

За таких обставин та правового врегулювання з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог шляхом повторного розгляду його скарги.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 10 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.А. Шальєва

суддя С.В. Сафронова