Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №280/7921/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/7921/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025р. (суддя Сацький Р.В) про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №280/7921/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р., яке набрало законної сили 22 вересня 2025 р., із урахуванням також ухвали про виправлення описки від 09 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №280/7921/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 262440016491 від 02 травня 2024 р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 25 липня 1986 р. по 05 червня 1987 р. - перемотниця четвертого розряду обробно-мотального цеху капронового виробництва, а з 05 червня 1987 р. по 13 травня 1997 р. - контролер тієї ж дільниці того ж цеху на ВАТ «Київхімволокно»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 січня 2023 р. про призначення пільгової пенсії за віком за Списком № 1 та прийняти відповідне рішення із урахуванням висновків суду зазначених у рішенні.

ОСОБА_1 03 листопада 2025 р. до Запорізького окружного адміністративного суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України було подано заяву про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати суду звіт про виконання рішення від 08 листопада 2024 р. у справі №280/7921/24.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що відповідач направив їй лист №20360-20324/О-02/8-0800/25 від 30 жовтня 2025 р., в якому вказано, що рішення суду опрацьовується, однак не повідомлено ані причини затримки у виконанні рішення, ані вжитих заходів, ані тих заходів, які планується вжити.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а подану нею заяву задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що їй надійшов лист від відповідача №0800-0202-8/143831 від 06 листопада 2025 р. про повне виконання рішення суду. Водночас, в її особистому кабінеті Пенсійного фонду знаходиться розпорядження, сформоване 21 травня 2024 р., із відміткою про припинення виплати пенсії. Нове рішення від відповідача у жодній формі вона не отримувала. Також, зважаючи на формулювання резолютивної частини рішення суду, державний виконавець не буде здатен провести належний контроль за його виконанням.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до апеляційного суду не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження". Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач створюватиме перешкоди для його виконання.

Здійснюючи перевірку оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Процесуальні питання, пов`язані із виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентовані Розділом ІУ Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 370 цього Кодексу передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" № 4094-ІХ від 21 листопада 2024 р., який набрав чинності 19 грудня 2024 р., Кодекс адміністративного судочинства України був доповнений статтями 381-1, 382-1-382-3, а стаття 382 була викладена в новій редакції.

Відповідно статті 381-1 цього Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1,2,4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності). Відсутність виконавчого провадження із примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Аналіз вказаних норм свідчить, що в категоріях справ щодо пенсійних виплат у суду наявне не право, а обов`язок зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про його виконання, а відсутність виконавчого провадження із примусового виконання судового рішення, не є перешкодою для розгляду судом вказаної заяви.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії листа №0800-0202-8/143831 від 06 листопада 2025 р. відповідачем вказано про опрацювання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 р., яке набрало законної сили 22 вересня 2025р., із урахуванням також ухвали про виправлення описки від 09 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №280/7921/24. Водночас, відсутні докази, які б підтверджували фактичне виконання відповідачем даного рішення в частині, що стосується зарахування до пільгового стажу позивачки за Списком № 1 періодів її роботи та повторного розгляду її заяви від 05 січня 2023 р. про призначення пільгової пенсії.

Отже, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

За приписами частини першої статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції таким правом при перегляді справи в апеляційному порядку процесуальним законом не наділений.

Таким чином, судовий контроль у справі має здійснювати Запорізький окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 р. в адміністративній справі №280/7921/24 - скасувати.

Адміністративну справу №280/7921/24 направити для продовження розгляду (здійснення судового контролю) до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 лютого 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий