Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №758/12816/23 — Київський апеляційний суд

справа № 758/12816/23

головуючий у суді І інстанції Будзан Л.Д.

провадження № 22-ц/824/184/2026

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення різниці невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, -

в с т а н о в и в :

До Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, працівник) з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі по тексту - відповідач, ДП «АМПУ», роботодавець), в якому просить стягнути з відповідача різницю невиплаченої вихідної допомоги при звільненні у сумі 133 114 грн 77 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що з 18 червня 2013 року працював у ДП «АМПУ», з 10 вересня 2020 року обіймав посаду заступника директора з майнової та договірної роботи юридичного департаменту управління ДП «АМПУ» на підставі наказу ДП «АМПУ» від 09 вересня 2020 року № 606-к.

Указом Президента України від 24 квітня 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні», погодженого з Первинною профспілковою організацією правників ДП «АМПУ», встановлено початок простою в апараті управління ДП «АМПУ» з 08 години 30 хвилин 01 березня 2022 року - до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

На підставі пункту 1 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 219-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 », позивачу припинено з 30 серпня 2022 року простій, встановлений наказом ДП «АМПУ» від 28 лютого 2022 року № 84-к «Про організаційні заходи, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні» (зі змінами).

Згідно з пунктом 2 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 219-к призупинено дію трудового договору, укладеного між позивачем та ДП «АМПУ», до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

29 грудня 2022 року позивача було звільнено з посади на підставі п. 1 частини 1 статті 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників) згідно з наказу ДП «АМПУ» від 29 грудня 2022 року № 490-к «Про звільнення».

Підпунктом 2.2 пункту 2 наказу № 490-к «Про звільнення» від 29 грудня 2022 року визначено виплатити вихідну допомогу позивачу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до статті 44 К3пП України.

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 24 жовтня 2023 року про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, вихідна допомога ОСОБА_1 нарахована у розмірі 64 828 грн 95 коп.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року у справі № 758/11111/22 задоволено позов ОСОБА_1 до ДП «АМПУ» про визнання наказу незаконним, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку в повному обсязі:

визнано незаконним та скасовано пункт 2 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 219-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 »;

стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2022 року по 29 грудня 2022 року (день звільнення) у розмірі 883 113 грн (без врахування податків та інших обов`язкових платежів).

Посилаючись на неправильність розміру та періоду обрахованого відповідачем розміру середнього заробітку, зокрема у розмірі посадового окладу, а не відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, визначеними Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (надалі по тексту - Порядок №100), позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом та просить стягнути з відповідача суму невиплаченої вихідної допомоги при звільненні.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не надав належної оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам, не врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені у постановах Верховного Суду, не застосував Конвенцію та практику ЄСПЛ, що спричинило ухвалення незаконного рішення, яке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправомірно застосовано висновки Верховного Суду, які стосуються інших правовідносин та не пов`язані зі правовідносинами, що виникли у цій справі.

Апелянт вказує, що поновлення працівника на посаді на підставі рішення суду не звільняє роботодавця від обов`язку сплатити повну суму державної гаранті, передбаченої статтею 44 КЗпП України, яка мала бути сплачена 29 грудня 2022 року.

Висновок суду першої інстанції, що розрахунковим періодом є жовтень та листопад 2022 року (місяці в яких дія трудового договору з позивачем була призупинена), що передували звільненню, при цьому розрахунок слід проводити з установленої у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу позивача, - є протиправним та таким, що суперечить абз. 7 п. 2 Порядку №100.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано преюдиційні обставини, що встановлені у справі №758/11111/22.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року зупинено провадження у справі № 758/12816/23 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі № 758/2190/23 за позовом ОСОБА_1 до ДП «АМПУ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Первинна профспілкова організація працівників ДП «АМПУ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року поновлено провадження у цивільній справі № 758/12816/23 за позовом ОСОБА_1 до ДП «АМПУ» про стягнення різниці невиплаченої вихідної допомоги при звільненні.

Позивачем надіслано до апеляційного суду додаткові пояснення до апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ДП «АМПУ» від 09 вересня 2020 року № 606-к ОСОБА_1 , начальника відділу земельної та майнової роботи управління організації правової роботи юридичного департаменту апарату управління переведено на посаду заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату правління на постійно з 10 вересня 2020 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.

Відповідно до Колективного договору трудового колективу апарату управління ДП «АМПУ» на 2016-2018 роки та Змін та доповнень до нього, які вступають в дію з 15 грудня 2021 року (а.с. 30-54 т. 6), посадовий оклад заступника департаменту становить мінімальний - 64 829 грн, максимальний - 97 280 грн.

Відповідно до Змін №102 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ», що введені в дію з 08 серпня 2022 року, посадовий оклад (тарифна ставка) заступника директора департаменту становить 64 829 грн.

Відповідно до Змін №108 до штатного розпису апарату управління ДП «АМПУ», що введені в дію з 16 вересня 2022 року, посадовий оклад (тарифна ставка) заступника директора департаменту становить 64 829 грн.

29 грудня 2022 року наказом ДП «АМПУ» № 490-к «Про звільнення» ОСОБА_1 звільнено з 29 грудня 2022 року за п.1 частини 1 статті 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників). Підстава: попередження про наступне вивільнення від 28 жовтня 2022 року, наказ ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року № 378-к «Про скорочення штату і чисельності працівників апарату управління ДП «АМПУ», протокол № 1/2022 загальних зборів членів Первинної профспілкової організації працівників ДП «АМПУ» від 28 жовтня 2022 року.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до ДП «АМПУ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ ДП «АМПУ» від 29 грудня 2022 року № 490-к про звільнення ОСОБА_1 із посади заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ» з 30 грудня 2022 року.

Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 грудня 2022 року по 25 жовтня 2023 року у розмірі 645 274 грн 20 коп.

Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь держави судовий збір у розмірі 2 147 грн 20 коп.

Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Апеляційну скаргу ДП «АМПУ» задоволено частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року у частині дати поновлення позивача на посаді та у частині суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу змінено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту з майнової та договірної роботи юридичного департаменту апарату управління ДП «АМПУ» з 29 грудня 2022 року.

Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2022 року по 25 жовтня 2023 року у розмірі 648 289 грн 50 коп. (без урахування податків та інших обов`язкових платежів). В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 758/2190/23 рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Адміністрація морських портів України».

Відповідно до частини 1 статті 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (надалі по тексту - Порядок №100). Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.

Відповідно до абзаців пункту 8 вищевказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, під час проведення розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки розрахунку при звільненні з використанням даних про середній заробіток позивача.

У позовній заяві подією з якою позивач пов`язує необхідність у стягненні середнього заробітку є 29 грудня 2022 року, тобто день звільнення позивача.

При визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції виходив з того, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з посадового окладу за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, у цьому випадку, беручи до уваги, що позивача було звільнено з посади 29 грудня 2022 року, останні два місяця - це жовтень та листопад 2022 року.

Відповідно до довідки ДП «АМПУ» від 23 серпня 2023 року № 10-04-01.01-26/83 обрано місяці для обрахунку середнього заробітку жовтень та листопада 2022 року, заробітна плата складає по 64 829 грн за кожен місяць, кількість робочих днів 21 день (жовтень 2022 року) та 22 дні (листопад 2022 року). Тобто, заробітна плата позивача у жовтні-листопада 2022 року становила загалом 129 658 грн, а відтак вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку становить 64 829 грн.

Як встановлено вище, відповідно до п. 2.2 наказу ДП «АМПУ» від 29 грудня 2022 року № 490-к «Про звільнення» департаменту бухгалтерського обліку апарату управління доручено виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку згідно з статтею 44 К3пП України.

29 грудня 2022 року ДП «АМПУ» було проведено повний розрахунок з позивачем, зокрема було виплачено вихідну допомогу у розмірі 64 828 грн 95 коп., що підтверджується копією повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, копією платіжної інструкції № 5374 від 29 грудня 2022 року, а також копією зарплатної/платіжної відомості № 110 від 29 грудня 2022 року.

Підсумовуючи вищевикладене, підстави для стягнення вихідної допомоги при звільненні у більшому розмірі, - відсутні.

Щодо преюдиційності обставин, встановлених у справі №758/11111/22, то апеляційний суд враховує таке.

Улистопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «АМПУ» (відповідач), третя особа: Первинна профспілкова організація працівників ДП «АМПУ», в якому просив:

1) визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 219-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 »;

2) поновити дію трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та ДП «АМПУ»;

3) стягнути з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 серпня 2022 року по день фактичного допуску до роботи.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 рокуу справі №758/11111/22, що набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ДП «АМПУ» задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано пункт 2 наказу ДП «АМПУ» від 30 серпня 2022 року № 219-к «Про припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ».

Стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 серпня 2022 року по 29 грудня 2022 року (день звільнення) у розмірі 883 113 грн (без врахування податків та інших обов`язкових платежів).

Як вбачається з рішення суду у справі №758/11111/22 середня заробітна плата обчислювалася виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, а саме: 30 серпня 2022 року, тобто день припинення простою та призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 .

У справі № 758/12816/23, яка переглядається в апеляційному порядку, середня заробітна плата обчислювалася виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, а саме: 29 грудня 2022 року, тобто день звільнення ОСОБА_1 .

Таким чином, розрахунок середньої заробітної плати у справі №758/11111/22 не є преюдиційним для справи № 758/12816/23, яка переглядається в апеляційному порядку, оскільки події, з якою пов`язана відповідна виплата, різні.

Таким чином, доводиапеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська