Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №753/18963/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/18963/24 Головуючий у 1 інстанції: Кулик С.В.

Провадження № 22-ц/824/3429/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

секретар Тіткова І.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року, ухвалене у м. Києві в складі судді Кулик С.В., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, прибудовами і земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, прибудовами і земельною ділянкою. Зазначив, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №756/2195/19 про поділ спільного майна подружжя між ним і ОСОБА_2 . Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є приміщення з прибудовами і земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 постійно чинить йому перешкоди у користуванні вказаними приміщеннями та земельною ділянкою шляхом заміни замків на воротах та вхідних дверях, укладає договори охорони, не зазначаючи його право на користування зазначеними об`єктами. Він неодноразово звертався на адресу ОСОБА_2 та її представника щодо усунення перешкод в користуванні майном, надання йому ключів та коду від сигналізації, однак позитивних результатів щодо цих звернень не отримав. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва задоволено клопотання на проведення оціночно-земельної експертизи, зобов`язано його та відповідачку у разі необхідності забезпечити експерту можливість огляду садового будинку АДРЕСА_2 . Однак поведінка відповідачки унеможливлює проведення оцінки земельної ділянки.

ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням, прибудовами і земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання ключів від зазначених приміщень та вхідних воріт, а також внесення відповідних даних до договору охорони приміщень щодо його права користування.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим ним доказам на підтвердження факту чинення відповідачкою перешкод у користуванні майном - направленим відповідачці листам з вимогою надати ключі та відновити доступ, поштовим квитанціям про направлення вказаних листів. Суд не витребував укладений відповідачкою договір охорони об`єкта нерухомого майна. Фактично судом проігнорована природа позову та зміст права, яке підлягає захисту. Його позов є негаторний, спрямований на усунення фактичних перешкод у користуванні майном і не містив жодних вимог щодо поділу майна або визначення часток. Суд першої інстанції фактично розглянув справу як похідний спір про право власності або про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Представник ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 та її представник не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №756/2195/19 щодо поділу спільного сумісного майна ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . До складу спільного майна входить садовий будинок АДРЕСА_3 у СТ «Зелений луг» разом із будівлями, спорудами та земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 порушив питання про зобов`язання ОСОБА_2 усунути йому перешкоди в користуванні житловим приміщенням, прибудовами і земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання йому ключів від зазначених приміщень та вхідних воріт, а також внесення відповідних даних до договору охорони приміщень щодо його права користування. Посилається на те, що ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у користуванні вказаними приміщеннями та земельною ділянкою шляхом заміни замків на воротах та вхідних дверях, укладає договори охорони, не зазначаючи його право на користування зазначеними об`єктами, а також не реагує на його звернення щодо усунення вказаних перешкод.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . З рішенням суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до положень ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Тобто, власник або співвласник квартири або іншого нерухомого майна має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а відповідно, вимагати у інших осіб усунення перешкод у здійсненні права власності, в тому числі і шляхом надання вільного доступу до його майна, у разі наявності у нього певних перешкод, що також пов`язане і з наявним у нього обов`язком щодо утримання свого майна та забезпечення його належного стану.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи свої вимоги про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, прибудовами і земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_2 не надає йому ключів від замків на воротах і вхідних дверях, уклала договори охорони вказаного об`єкта без зазначення про наявність у нього права користування, що обмежує його доступ до вказаних об`єктів та проведення оціночно-земельної експертизи, призначеної в рамках розгляду справи про поділ спільного сумісного майна.

На підтвердження наведених у позові обставин ОСОБА_1 надав копію адресованих ОСОБА_2 листів про надання ключів та включення його даних в договір охорони від 20 січня 2023 року та від 19 вересня 2023 року, копії чеків АТ «Укрпошта» від 20 січня 2023 року та від 19 вересня 2023 року, роздруківку електронного листування з адвокатом Віданової О.В., копію адресованого адвокату Відановій О.В. листа від 09 вересня 2024 року (а.с. 3-8).

Разом з тим, надані позивачем листи адресовані ОСОБА_2 за адресою ОСОБА_2: АДРЕСА_4 . Як встановлено судом з 2016 року ОСОБА_2 постійно проживає в Литві, про що позивач обізнаний.

З долучених до позовної заяви ОСОБА_1 копій чеків АТ «Укрпошта» від 20 січня 2023 року та від 19 вересня 2023 року неможливо встановити що саме надсилалося. Позивач не надав опису вкладення поштового відправлення.

Адвокат Віданова О.В. не є особою, яка уповноважена вирішувати питання щодо користування вказаним майном від імені ОСОБА_2 .

Надані ОСОБА_1 документи не доводять чинення йому з боку відповідачки перешкод у користуванні житловим приміщенням, прибудовами і земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , відсутності у нього доступу до вказаного об`єкта нерухомого майна внаслідок заміни ОСОБА_2 замків та встановлення нею охорони об`єкта. ОСОБА_1 не надано суду доказів звернення до правоохоронних органів, встановлення ними факту його обмеження у доступі до майна, наявність обставин, що зумовили такі обмеження, укладення відповідачкою договору охорони та обмеження йому доступу до вказаного майна службою охорони.

Колегія суддів бере також до уваги, що 22 січня 2026 року Дарницьким районним судом міста Києва було закінчено розгляд справи №756/2195/19 про поділ ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спільного майна подружжя, в рамках якою призначалася оціночна експертиза.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю.

Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на неналежну оцінку судом наданих ним доказів та неправильне визначення предмету і підстав позову. Суд першої інстанції не вирішував спір щодо поділу майна в рамках даного спору. Є безпідставними доводи апелянта про неповноту дослідження судом обставин справи, оскільки у відповідачки не був витребуваний договіру охорони об`єкта нерухомого майна. Відповідне клопотання не заявлялося позивачем як в суді першої, так і апеляційної інстанції.

Колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції було надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 березня 2026 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.