Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №552/10666/25 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №552/10666/25

Суддя: Самсонова О. А.

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/10666/25

Провадження №2/552/1190/26

РІШЕННЯ

іменем україни

03.03.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначила, що з 26 серпня 2022 року перебуває з відповідачем в шлюбі. Від шлюбу вони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протягом останнього року стосунки з відповідачем погіршились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та власними інтересами.

Фактично сім`я припинила своє існування.

На даний час сторони сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують.

Спільним побутом також не об`єднані.

Позивач вказує на те, що примирення та збереження шлюбу неможливе. Крім того, перебування у шлюбі суперечить її інтересам.

Також позивач зазначила, що на даний час дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Тому просила шлюб між нею та відповідачем, укладений 26 серпня 2022 року, розірвати та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 06 січня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 12).

Заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні сторони суду не надали.

Відзиву на позов відповідач не надав.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності. У заяві також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 серпня 2022 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26 серпня 2022 року (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 06 липня 2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 5).

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позивач просить шлюб розірвати, не бажає надалі перебувати у шлюбі з відповідачем.

При цьому примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таким чином судом встановлено відсутність вільної згоди позивача перебувати в шлюбі з відповідачем.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на відносини, що виникли між сторонами, відсутність згоди позивача на примирення з відповідачем, збереження шлюбу суперечитиме її інтересам.

Тому суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити, шлюб - розірвати.

Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач, яка у шлюбі змінила прізвище, вимог про відновлення їй дошлюбного прізвища не заявляла.

Тому вказане питання судом не розглядалось.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що між батьками виник спір щодо участі батька в утриманні дитини.

Оскільки дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини.

За вимогами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При ухваленні даного рішення судом враховано обставини, передбачені ст. 182 СК України.

Крім того, при вирішенні питання про розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги, що прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на час розгляду справи становить 2817 грн, а для дітей від 6 до 18 років 3512 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини, малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу).

Саме такий розмір аліментів має забезпечити право малолітньої ОСОБА_3 на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів на утримання дитини необхідно розпочати з 29 грудня 2025 року – дня звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Тому дане рішення необхідно допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених відносно них вимог.

Судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовною вимогою про розірвання шлюбу.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог про розірвання шлюбу з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 211 грн. 20 коп. на відшкодування понесених нею судових витрат.

Крім того, у зв`язку з задоволенням позовних вимог про стягнення аліментів, за якими позивач від сплати судового збору звільнена, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 259, 263, 264 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 26 серпня 2022 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 1208, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвати.

Прізвища сторін після розірвання шлюбу:

його – ОСОБА_6 ,

її – ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 29 грудня 2025 року.

В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) на відшкодування понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

відповідач – ОСОБА_2 , проживаючий: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 03.03.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua