Постанова від 02 лютого 2025 р. у справі №378/884/24 — Київський апеляційний суд

Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

3 лютого 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

потерпілих ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Славського М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Електронний суд" справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову судді Ставищенського районного суду Київської області від 9 грудня 2024 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Ставищенського районного суду Київської області від 09.12.2024 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, у відповідності з яким 10 жовтня 2024 року о 15 годині 40 хвилин він, керуючи автомобілем "MAN TGX 18/440" д/н НОМЕР_1 з напівпричепом "Schmitz SKO 24" д/н НОМЕР_2 на 133 км автодороги М-05 Київ-Одеса, всупереч вимогам п.п.2.3 "б", 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), не був уважним, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримав безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль "Honda Accord" д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який від удару зіткнувся з автомобілем "ВАЗ-2108" д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.

Суддя місцевого суду встановив, що в момент зіткнення автомобіля "MAN" з автомобілем "Honda" останній стояв частково на проїзній частині (задньою частиною) і частково на узбіччі, а також дав оцінку діям ОСОБА_1 на предмет дотримання вказаних у протоколі пунктів ПДР. В постанові зазначено, що відповідальність за порушення п.12.1 ПДР може бути у випадку втрати водієм контролю над транспортним засобом, внаслідок чого настала дорожньо-транспортна пригода, однак у справі відсутні дані про те, що ОСОБА_1 втратив контроль над автомобілем, яким керував, зокрема, які б свідчили про втрату автомобілем курсової стійкості. У справі відсутні докази перевищення ОСОБА_1 швидкості руху чи вибору ним небезпечної швидкості в даній дорожній ситуації, і порушення вимог п.12.6 "ґ" ПДР йому у провину не ставилось. Також, за висновком суду, в діях ОСОБА_1 не може бути порушення вимог п.13.1 ПДР, оскільки недотримання безпечної дистанції можливо лише між автомобілями, що рухаються, а автомобіль "Honda" в момент зіткнення рух не здійснював, оскільки незадовго до цього зупинився частково на проїзній частині правої смуги руху. Що ж стосується порушень вимог п.2.3 "б" ПДР, то цим пунктом регламентуються загальні обов`язки водія по забезпеченню безпеки дорожнього руху, і саме по собі недотримання вимог цього пункту не може за будь-яких обставин перебувати у прямому причинному зв`язку з наслідками у виді зіткнення транспортних засобів, адже цим наслідкам повинно передувати порушення будь-яких інших вимог ПДР. З огляду на викладене суддя дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення і закрив провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить постанову судді місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП або визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.

Потерпілий не погоджується з висновками в постанові про те, що в діях ОСОБА_1 не може бути порушень вимог п.п.2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР, і стверджує, що саме такі порушення знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Так, з наявних у справі доказів вбачається, що 10 жовтня 2024 року дорожнє покриття було сухим, опадів не було, місце ДТП є ділянкою дороги з підйомом, з достатньою для безпечного руху видимістю у напрямку руху до м. Києва - більше 500 м. Він рухався автодорогою М-05 Київ-Одеса з м. Жашкова до м. Біла Церква із швидкістю 100 км/год., здійснив випередження автомобіля "MAN", після чого перестроївся з лівої смуги в праву і продовжив рух, а через 3-5 хвилин поступово з`їхав з проїзної частини на узбіччя біля осіб, які здійснювали стихійну торгівлю, і зупинився з увімкненою аварійною сигналізацією. Після зупинки і до моменту наїзду встиг лише перевести селектор коробки передач у режим "паркинг" і не встиг відпустити педаль гальм, тобто з моменту початку маневру з`їзду на узбіччя і до зупинки автомобіля пройшло 15-20 секунд і за цей час автомобіль подолав орієнтовно 200-250 м. У той же час, водій вантажного автомобіля "MAN" ОСОБА_1 з невідомих причин не помітив маневр з`їзду на узбіччя та зупинку, не звернув уваги на попереджувальні сигнали і внаслідок неуважності пошкодив його автомобіль. Факт наїзду автомобіля "MAN" на автомобіль "Honda", на переконання потерпілого, є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_1 не був уважним, не обрав безпечну швидкість та не дотримав безпечного інтервалу. На користь того, що ОСОБА_1 до зіткнення не бачив автомобіль "Honda", свідчить також відсутність гальмівного шляху та велика відстань від місця ДТП до місця, де зупинився автомобіль "MAN".

При цьому ОСОБА_2 звертає увагу на кінцеве розташування автомобіля "Honda", характер та локалізацію механічних ушкоджень на цьому автомобілі, які, як він вважає, доводять його версію про обставини та механізм ДТП і спростовують версію ОСОБА_1 . Що стосується висновків суду, що схема місця ДТП складена з порушеннями вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному вижимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, і не є належним та допустимим доказом, то звертає увагу, що за приписами цієї інструкції учасники ДТП не мають можливості вносити корективи, зауваження чи зміни до схеми, а можуть лише ознайомитись зі схемою, про що ставлять свій підпис.

Також ставить під сумнів пояснення ОСОБА_1 в тій частині, що з моменту, коли останній помітив автомобіль "Honda", і до моменту зіткнення пройшло кілька секунд, оскільки місце зіткнення знаходиться одразу за підйомом дороги і має обмежену оглядовість. ОСОБА_2 використовує долучені ОСОБА_1 світлини, наводить власні розрахунки і підсумовує, що мінімальна відстань, що проглядається з висоти, нижчої місця розташування водія автомобіля "MAN", становить 104 м. Крім того, перед місцем ДТП, а саме, з початку підйому відсутній дорожній знак 1.6 "Крутий підйом", який встановлюється з урахуванням певних величин похилу та довжини схилу, що доводить, що на ділянці дороги, де сталася пригода, відсутня обмежена оглядовість.

Постановою серії ЕНА № 3238066 його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, передбачене п.15.9 "д" ПДР, і він не заперечує ту обставину, що здійснив зупинку під час руху по автодорозі. Разом з тим, не погоджується з цією постановою з огляду на те, що на момент фіксації працівниками поліції розташування автомобіля "Honda", таке розташування було вже поза його волею. Під час зупинки вимог ПДР він не порушував, оскільки відстань як між розділювальною смугою, так і між протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, була більше ніж 3 м.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 просить постанову судді місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, висловлює незгоду з висновками в постанові судді місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень вимог ПДР, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення. Наполягає на тому, що зупинив автомобіль "ВАЗ-2108" з дотриманням вимог ПДР і не знаходився в ньому в момент ДТП, і автомобіль "Honda" також зупинився з дотриманням вимог ПДР. Проте водій вантажного автомобіля "MAN" здійснив наїзд на автомобіль "Honda", який від сили удару розвернувся і від цього врізався в його автомобіль. Схема місця ДТП дійсно не відповідає розташуванню автомобілів після пригоди, проте суд не вжив заходів для повернення матеріалів справи органу Національної поліції України з метою виправлення виявлених недоліків. У той же час, процес оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення фіксувався на портативні відеореєстратори поліцейських, а тому суд міг з`ясувати всі обставини ДТП. Наполягає, до пригода сталася саме внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР. Також не погоджується з тим, що він порушив вимоги ПДР щодо зупинки автомобіля, оскільки до розділювальної смуги було більше ніж 3 м.

Вислухавши пояснення потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_2 - Славського М.Г., які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, вважаю, що їх належить задовольнити, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності.

При цьому суд при розгляді справи, оцінивши докази, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи дотримано не було.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що за викладених у протоколі обставин керував автомобілем "MAN", рухаючись по автодорозі М-05 Київ-Одеса у правій смузі зі швидкістю, яка не перевищувала 90 км/год. Він помітив автомобіль "Honda", який стояв частково в правій смузі і частково - на узбіччі (ліве заднє колесо знаходилось на відстані 60-70 см від суцільної лінії розмітки). Він почав гальмувати та намагався уникнути зіткнення шляхом здійснення об`їзного маневру по лівій смузі, але вона була зайнята іншими автомобілями. Після цього відбулось зіткнення з автомобілем "Honda". З моменту, як помітив цей автомобіль, і до зіткнення пройшло кілька секунд. Місце зіткнення має обмежену оглядовість через те, що знаходиться одразу за підйомом дороги, і він не мав можливості побачити автомобіль "Honda" раніше. Водій автомобіля "Honda" навіть не встиг вийти з автомобіля, бо тільки зупинився. Більш різке гальмування або більш різкий об`їзний маневр могли призвести до перевертання вантажного автомобіля, яким він керував. У той же час, водій ОСОБА_2 здійснив зупинку автомобіля з порушенням вимог п.15.9 ПДР частково на узбіччі, частково - на проїзній частині, чим створив перешкоду для руху, у той час як він мав право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху будуть виконувати вимоги ПДР.

Відповідно до пояснень потерпілого ОСОБА_3 він на автомобілі "ВАЗ" зупинився на узбіччі автодороги М-05 Київ-Одеса в напрямку до м. Києва приблизно за 50 см від асфальтового покриття узбіччя, ширина якого приблизно 2,5 м. Позаду нього на узбіччя заїхав автомобіль "Honda", який зупинився на відстані приблизно 3 м за його автомобілем. Передня частина автомобіля "Honda" після зупинки була на узбіччі, розташування задньої частини він не бачив. За декілька секунд після зупинки він почув звук удару, побачив, як проїхала фура, яка пошкодила автомобіль "Honda", який від удару розвернуло та відкинуло на його автомобіль, з яким також відбулося зіткнення. Фура проїхала від місця зіткнення приблизно 100 м і зупинилась.

Відповідно до пояснень потерпілого ОСОБА_2 він, керуючи автомобілем "Honda", рухався по автодорозі М-05 Київ-Одеса в напрямку до м. Києва та здійснив зупинку на узбіччі, щоб купити гриби, попередньо увімкнувши покажчик правого повороту та аварійну сигналізацію. Передня частина його автомобіля була на узбіччі, задня ліва частина, можливо, на суцільній смузі, що розділяла проїзну частину від узбіччя. Після зупинки його автомобіля відбулося зіткнення з автомобілем "MAN" під керуванням ОСОБА_1 . Цей автомобіль правою передньою частиною вдарив ліву задню частину автомобіля "Honda", який від удару відкинуло в бік і сталося зіткнення з автомобілем "ВАЗ", який стояв на узбіччі.

Суд правильно встановив обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди і навів у постанові ґрунтовні мотиви, з яких не взяв до уваги дані у схемі місця ДТП, в якій координати розміщення транспортних засобів відносно елементів проїзної частини та сталих орієнтирів не відповідали їх розташуванню після ДТП, що підтвердили працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які оформляли матеріали справи про адміністративне правопорушення. Також у схемі була невірно вказана відстань від середини зеленої зони до лівих коліс кожного з автомобілів, без урахування ширини зеленої зони та кожної смуги руху, і поліцейський цю відстань не вимірював. Не зафіксовано місце розташування автомобіля "MAN" на відстані близько 200 м від місця зіткнення, не відображено сліди та предмети, що стосуються пригоди, а саме, уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, тощо. Крім того, у схемі вказано про пошкодження лівої передньої частини кузова автомобіля "MAN", в якому була пошкоджена передня права частина кузова.

Можна погодитися з висновками суду і про те, що, виходячи із значення терміну "безпечна дистанція" в п.1.10 ПДР, якою є відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру, в даній дорожній ситуації не може йти мова про недотримання ОСОБА_1 безпечної дистанції.

Разом з тим, складаючи щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, поліцейський вказав у ньому про порушення вимог п.13.1 ПДР, яке виразилось і у недотриманні безпечного інтервалу, яким, виходячи із значення терміну в п.1.10 ПДР, є відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.

Також згідно з п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Всупереч висновкам суду у цьому пункті не йдеться виключно про втрату водієм контролю над транспортним засобом, зокрема, курсової стійкості, а йдеться про забезпечення безпеки. При цьому швидкість має обиратись в установлених межах, у зв`язку з чим посилання в постанові на те, що матеріали справи не містять доказів перевищення ОСОБА_1 встановленої швидкості, недоречні.

У той же час, вже сама подія ДТП за участю керованого ОСОБА_1 автомобіля і двох автомобілів, які перебували у статичному стані, свідчить про те, що він не був достатньо уважним, не обрав безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, в тому числі особливостей ландшафту на дорозі, що було для нього очевидним, та не дотримав безпечного інтервалу до автомобіля "Honda".

Оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи.

Обставини порушення ОСОБА_1 вказаних у протоколі вимог ПДР повністю підтверджуються поясненнями потерпілих та самого ОСОБА_7 , які викладені раніше, даними у світлинах та записах портативного відеореєстратора поліцейського, на яких зафіксовано ділянку дороги, де сталася ДТП, розташування транспортних засобів після зіткнення, характер та локалізацію отриманих внаслідок ДТП механічних пошкоджень. При цьому суд апеляційної інстанції не приймає до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_2 , що задня ліва частина його автомобіля, можливо, була на суцільній смузі, що розділяла проїзну частину від узбіччя, і враховує пояснення ОСОБА_1 про те, що автомобіль "Honda" стояв частково в правій смузі і частково - на узбіччі. Пояснення ОСОБА_1 в цій частині підтверджуються даними у світлинах та відеозаписі, якими зафіксовано слід від заднього лівого колеса автомобіля "Honda" та уламки пластику на проїзній частині правої смуги руху.

Таким чином апеляційним судом встановлено, що 10 жовтня 2024 року о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "MAN TGX 18/440" д/н НОМЕР_1 з напівпричепом "Schmitz SKO 24" д/н НОМЕР_2 на 133 км автодороги М-05 Київ-Одеса, всупереч вимогам п.п.2.3 "б", 12.1, 13.1 ПДР, не був уважним, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль "Honda Accord" д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився частково на узбіччі і частково - в смузі руху керованого ОСОБА_1 автомобіля, який від удару зіткнувся з автомобілем "ВАЗ-2108" д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.

Отже, ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на що обґрунтовано вказується в апеляційних скаргах потерпілих.

Згідно зі ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Правопорушення ОСОБА_1 вчинено 10 жовтня 2024 року, і на момент розгляду справи в апеляційному суді строк накладення стягнення закінчився.

А тому у зв`язку з неправильним застосуванням суддею місцевого суду норм матеріального права постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст.38 цього Кодексу.

З огляду на апеляційні вимоги потерпілих і те, що ст.284 КУпАП не передбачає такого виду постанови, як про визнання винуватим, висновки про винуватість особи, які підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до вимог ст.280 КУпАП, містяться у мотивувальній частині цієї постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Ставищенського районного суду Київської області від 9 грудня 2024 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду Т.М. Тютюн