Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №580/913/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року справа № 580/913/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Янківської В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

30 січня 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.12.2025 № 971010306181 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу” № 3723-XII від 16.12.1993;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 05.12.2025 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” № 3723-XII від 16.12.1993 у розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03.12.2025 № 102-Ф, від 03.12.2025 № 103-Ф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області всупереч вимог ст. 37 Закону України Про державну службу та п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889VIII протиправно відмовило у призначенні та здійсненні нарахування їй пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ від 16.12.1993 у розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03.12.2025 № 102-Ф, від 03.12.2025 № 103-Ф.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своєї позиції зазначило, що за наслідками розгляду заяви та наданих документів 11.12.2025 Головним управлінням винесено рішення № 971010306181 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону на пенсію по інвалідності згідно із Законом №889 VIII, оскільки відсутні правові підстави для переведення. Також представник відповідача зазначив, що законодавством, що діяло раніше, а саме Законом №3723-XII, передбачалась можливість призначення державним службовцям пенсії по інвалідності. Разом з тим, з набранням чинності Закону №889-VIII змінено підходи до пенсійного забезпечення державних службовців. Зазначений Закон не містить положень щодо призначення пенсії по інвалідності державним службовцям та передбачає для цієї категорії осіб виключно право на пенсію за віком. Отже, станом на момент звернення позивача із заявою відсутні правові підстави для переведення його на пенсію по інвалідності відповідно до законодавства про державну службу, оскільки Законом №889-VIII пенсії по інвалідності не передбачено. Крім того, вимога позивача щодо здійснення нарахування та виплату пенсії з 05.12.2025 у розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03.12.2025 № 102-Ф, від 03.12.2025 № 103-Ф, є передчасною , оскільки відомості, наведені у довідках, не досліджувалися Пенсійним фондом у зв`язку з відсутністю права на перехід на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності 2-ї групи, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач:

- з 01.03.2001 по 12.03.2020 перебувала на посадах в Черкаському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України (спеціаліст II, I категорії правового відділу, головний спеціаліст – головний бухгалтер, завідувач сектору бухгалтерського обліку та адміністративно – господарської діяльності головний бухгалтер, завідувач сектору бухгалтерського обліку та управління персоналом – головний бухгалтер, завідувач сектору бухгалтерського обліку та фінансового планування – головний бухгалтер, завідувач сектору фінансового планування, бухгалтерського обліку та звітності – головний бухгалтер);

- з 01. 04 2022 по 04.12.2025 перебувала на посадах в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області (головний спеціаліст відділу з ретроконверсії, головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку фінансово економічного управління).

Cтаж державної служби на момент звільнення з державної служби – 22 роки 8 місяців.

Станом на 01 травня 2016 року позивач займала посаду завідувача сектору бухгалтерського обліку та управління персоналом – головного бухгалтера в Черкаському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України.

Позивач 05.12.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-XII.

В порядку екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.12.2025 № 971010306181 відмовлено позивачу в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу” № 3723-XII від 16.12.1993.

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України від 09 липня 2003 року "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із підпунктом 1 пункту 2 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України від 16 грудня 1993 року "Про державну службу" (далі - № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Водночас за приписами частини 9 статті 37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частини 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Відтак для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 3723-XII не вимагається досягнення особою пенсійного віку, а така пенсія призначається лише за умови наявного в особи страхового стажу, передбаченого частиною 9 статті 37 Закону № 3723-XII.

Як встановлено судом, довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА № 30.01.2017 позивачу з 30.01.2017 встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново.

При цьому стаж позивача на державній службі складає понад 20 років (хоча у випадку позивача вимагається не менше 10 років), що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Вирішуючи вказаний спір, суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18 зазначила, що закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду як суб`єкт владних повноважень трактує норми закону на свій розсуд і віддає перевагу найменш сприятливому для пенсіонера тлумаченню законодавства України.

Таким чином, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має передбачений законодавством стаж для призначення пенсії по інвалідності, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, тому суд дійшов висновку, що позивач має право на переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення позивача на пенсію державного службовця по інвалідності.

Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.12.2025 № 971010306181 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу” № 3723-XII від 16.12.1993 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язальної частини позовних вимог, суд зазначає таке.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

В той же час, спірним в межах цієї справи є й питання можливості при переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 3723-XII обчислити таку пенсію в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03.12.2025 № 102-Ф, від 03.12.2025 № 103-Ф.

Варто зауважити, що пенсійний орган при прийнятті оскаржуваного рішення не досліджував ані розмір пенсії по інвалідності позивача у випадку його переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", ані відомості, наведені у згадуваних вище довідках, а тому така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2023 року у справі № 600/947/23-а.

За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, повторно розглянути заяву позивачки про переведення на інший вид пенсії, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.12.2025 № 971010306181 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу” № 3723-XII від 16.12.1993.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 05.12.2025 перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА