Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №520/27541/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 березня 2026 року № 520/27541/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати затверджений Головним управлінням Національної поліції в Харківській області 26.09.2025 Висновок про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена статтями 97, 99 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 № 646 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області скласти і затвердити висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена статтями 97, 99 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 № 646 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що починаючи з 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а починаючи з 07.11.2015 - в органах Національної поліції України.

21.08.2025 Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» прийняла Рішення № 37/25/1341/Р, яким з 21.08.2025 встановила третю (III) групу інвалідності із зазначенням причини інвалідності - «захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції». Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.08.2025 № 491о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за п.2 (за станом здоров`я, через хворобу) ч.1. ст.77 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію».

09.09.2025 в передбаченому нормами постанови КМУ від 04.06.2024 № 646 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області з відповідно заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Листом від 01.10.2025 № 238417-2025 Відповідач відмовим позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у відповідному розмірі з вказівкою про те, що «інвалідність повинна наступити не пізніше шести місяців після звільнення особи в поліції» і оскільки інвалідність мені було встановлено 21.08.2025 за 10 днів до мого звільнення зі служби (01.09.2025). Листом від 13.10.2025 № 256735-2025 відповідач направив на адресу позивача копію затвердженого ним 26.09.2025 Висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, із зазначенням причини - «група інвалідності встановлена до дати звільнення».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 20.10.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуваний висновок прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством. Зазначив, що оскільки інвалідність позивачу встановлена до дати звільнення зі служби, підстави для призначення одноразової грошової допомоги відсутні.

У відповіді на відзив позивач заперечував проти доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 07.11.2015 по 29.08.2025 проходив службу в ГУНП в Харківській області.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2025 Медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» склало Свідоцтво про хворобу №490, та в пункті 13 постановила, що на підставі ст. 14а, 41в, 71б, 39в, 56в, 11в, 46в в графі ІІ Переліку захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, пункту-Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей «Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії» затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, визнано ОСОБА_1 непридатним до служби в поліції.

Рішенням від 21.08.2025р. №37/25/1341/Р експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності з 21.08.2025, причина інвалідності – «захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції».

Наказом ГУНП в Харківській області від 29.08.2025 № 491 о/с позивача звільнено зі служби в поліції 01.09.2025 за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за станом здоров`я (через хворобу).

09.09.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності від захворювання пов`язаного з проходженням служби в поліції інспектора сектора реагування патрульної поліції відділення поліції №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.

Листом від 01.10.2025 № 238417-2025 відповідач відмовим позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у відповідному розмірі з вказівкою на те, що ОСОБА_1 отримав групу інвалідності за 10 днів до дати звільнення, що суперечить вимогам п. 4 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Листом від 13.10.2025 № 256735-2025 відповідач направив на адресу позивача копію Висновку від 26.09.2025р. про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, із зазначенням причини - «група інвалідності встановлена до дати звільнення».

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (далі по тексту - Закон №580-VIII).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

За приписами частини восьмої статті 100 Закону №580-VIII особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено вичерпний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 101 Закону № 580-VIIІ одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, набрав чинності з 11 червня 2024 року (далі - Порядок № 646).

Згідно із пунктом 2 Порядку№ 646 одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується у випадках, визначених частиною першою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірах, встановлених статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 10 Порядку №646 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 646 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).

Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (пункт 27 Порядку № 646).

Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 по справі №580/1291/23 зазначив, що аналіз норм права щодо порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського свідчить про те, що воно (право на отримання одноразової грошової допомоги) виникає виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Отже, лише за наявності цих трьох обставин, тобто тільки дотримавшись усіх зазначених умов, особа, звільнена з поліції, набуває право на отримання одноразової грошової допомоги й може претендувати на її призначення та виплату згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 97 Закону.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Рішення від 21.08.2025р. № 37/25/1341/Р експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності з 21.08.2025, причина інвалідності – «захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції».

В подальшому, Наказом ГУНП в Харківській області від 29.08.2025 № 491 о/с позивача звільнено зі служби в поліції 01.09.2025 за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за станом здоров`я (через хворобу).

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачу було встановлено інвалідність раніше, ніж звільнено з поліції, оскільки п. 40 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ № 1338 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності є дата направлення на оцінювання або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.

Відтак, встановлення позивачу рішенням від 21.08.2025р. № 37/25/1341/Р - ІІІ групи інвалідності з 21.08.2025р року, узгоджується з приписами Порядку № 1338.

Отже, з вищевикладеного слідує, що позивачу ІІІ групу інвалідності встановлено в межах шестимісячного строку після звільнення з поліції.

Суд зазначає, що пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено граничний 6-ти місячний термін для встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Цей термін спливає за закінченням 6 місяців після звільнення поліцейського з поліції.

Таким чином, суд зазначає, що законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

Крім того, визначення Порядком КМУ №646 днем виникнення права на отримання допомоги дати, з якої встановлена інвалідність, не змінює визначених Законом, як актом вищої юридичної сили, обов`язкових умов призначення одноразової грошової допомоги і не може бути безумовною підставою для її виплати без дотримання таких умов.

Суд також бере до уваги, що норми Закону України "Про Національну поліцію" не містять заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» оскільки група інвалідності встановлена до дати звільнення.

Тобто підставою відмови став факт встановлення інвалідності до моменту звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

Інших причин не нарахування такої допомоги відповідачем не зазначено.

Водночас, суд зазначає, що Закон № 580-VII містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, однак встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції до таких випадків не відноситься.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII має право на отримання одноразової грошової допомоги.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII не врахував всіх обставин, що мають значення для прийняття спірного рішення, отже висновок відповідача є необґрунтованим, що є підставою для його скасування.

Суд зазначає, що відповідно до положень Кодекс адміністративного судочинства України суд, вирішуючи адміністративний спір, перевіряє правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, однак не підміняє собою відповідний орган та не втручається у його дискреційні повноваження.

Складання та затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги є процедурною дією, що належить до компетенції Національна поліція України та її територіального органу, а тому суд не наділений повноваженнями зобов`язувати відповідача скласти та затвердити конкретний висновок певного змісту.

Водночас, з огляду на положення статей 2, 9 та 245 Кодекс адміністративного судочинства України, ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Отже, вимога позивача про зобов`язання відповідача скласти і затвердити висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягає, оскільки суд не може підміняти дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, для належного захисту порушених прав позивача, необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена статтями 97, 99 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 № 646 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати затверджений Головним управлінням Національної поліції в Харківській області 26.09.2025 Висновок про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена статтями 97, 99 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 № 646 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення одноразової грошової допомоги, виплата якої передбачена статтями 97, 99 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 № 646 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої часини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11 березня 2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.