Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №520/33186/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року № 520/33186/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (вул. Дніпровська, буд.135,м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ26509623) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльності Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за запитом ОСОБА_1 від 11 грудня 2025 року, а саме: у наданні копій запитуваних документів, тобто у формі копії супровідних листів та реєстраційних карток вхідного та вихідного документу про надсилання та повернення від Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України матеріалів без виконання і самого ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ НАДАННЯ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА ПО СПРАВІ 175/3862/22 за період від 30 липня по 09 грудня 2025 року та зодо не надання інформації у формі копії супровідних листів та реєстраційних карток вхідного та вихідного документу про надсилання та повернення від Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України доказів, витребуваних Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєвої У.М. від 01 вересня 2025 року у справі № 175/3862/22.

- зобов`язати Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області надати відповідь ОСОБА_1 на запит від 11 грудня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що вважає протиправною бездіяльність Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, яка полягає у ненаданні копій запитуваних документів, тобто у формі копії супровідних листів та реєстраційних карток вхідного та вихідного документу про надсилання та повернення від Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України матеріалів без виконання і самого ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ НАДАННЯ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА ПО СПРАВІ 175/3862/22 за період від 30 липня по 09 грудня 2025 року та зодо не надання інформації у формі копії супровідних листів та реєстраційних карток вхідного та вихідного документу про надсилання та повернення від Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України доказів, витребуваних Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєвої У.М. від 01 вересня 2025 року у справі № 175/3862/22.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

В провадження Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа №175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за довогором позики.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у цивільній справі №175/3862/22 призначено у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса" Міністерства юстиції України. Постановлено направити до експертної установи матеріали цивільної справи №175/3862/22 та оригінали заяв про призначення та перерахунок пенсії, які надійшли від ГУ ПФУ в Харківській області.

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєвої У.М., від 23 липня 2025 року вдруге направлено для виконання ухвалу про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи від 18 квітня 2025 року до Національного наукового центру «Інститут судо-вих експертиз ім.засл.проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177 місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8-А, ЄДРПОУ 02883133).

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєвої У.М. від 01 вересня 2025 року у справі № 175/3862/22 задоволено частково заяву мою про забезпечення доказів шляхом їх витребування. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оригінали документів судових проваджень, стороною яких є ОСОБА_2 , з вільними зразками його підпису, а саме:

- позовну заяву від 01 серпня 2020 року про визнання протиправним та скасування рішення №963020110748 від 28 липня 2020 року та зобов`язання вчинити дії, апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 520/3992/ 19 та позовну заяву у зазначеній справі,-заяву від 14 вересня 2018 року у справі № 820/3317/18,

- запит від 18 березня 2019 року у справі № 520/9088/18,

- запит від 24 липня 2020 року у справі № 820/2648/18.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

11.12.2025 року на адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов запит від ОСОБА_1 про отримання інформації по цивільній справі № 175/3862/22.

Цивільна справа № 175/3862/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення богу за договором позики від 07 травня 2019 року у розмірі 61580 грн. знаходиться в провадженні судді Болдирєвої У.М.

Питання, які були порушені у запиті від 11.12.2025 року, не стосуються управлінської діяльності Павлоградського міськрайонного міськрайонного суду Дніпропетровської області як суб`єкта владних повноважень - розпорядника публічної інформації поза межами процедур відправлення правосуддя, а стосуються саме відправлення правосуддя конкретним суддею суду першої інстанції у межах конкретної цивільної справи.

Оскільки запити на отримання інформації по справі не підлягали вирішенню у відповідності до приписів Закону «України «Про доступ до публічної інформації», тому вказані запити було передано судді Болдирєвій У.М. для надання відповідей.

12.12.2025 року за вих.№ 175/3 862/22/25324/2025 ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит від 11 грудня 2025 року, в якому він просив надати інформацію по справі №175/3862/22.

Відповідно до пункту 2 Розділу XIV Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20 серпня 2019 року, вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються фельд`єгерською службами.

ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит шляхом надіслання сканкопії відповіді електронною поштою на адресу, зазначену в запиті. Докази направлення позивачеві відповіді електронною поштою 12 грудня 2025 року о 13:28 містяться в матеріалах справи.

Вважаючи бездіяльність відповідача, що виражається у не наданні інформації на запит позивача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно зі ст. 34 Конституції України визначено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За змістом статті 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про інформацію", за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації", у силу статті 3 якого право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно з п. 2 ч. 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з частиною першою статті 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною першою та другою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону №2657-XII будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, за Законом України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Крім того, обов`язок повідомлення громадянина про наслідки розгляду його звернення має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) такої відповіді на адресу заявника (заявнику).

В правовідносинах, що склались позивач оскаржує бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи встановлено, що скориставшись наданим Законом № 2939-VI правом, 11.12.2025 року на адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов запит від ОСОБА_1 про отримання інформації по цивільній справі № 175/3862/22.

12.12.2025 року за вих.№ 175/3 862/22/25324/2025 ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит від 11 грудня 2025 року, в якому він просив надати інформацію по справі №175/3862/22.

ОСОБА_1 було надано відповідь на його запит шляхом надіслання сканкопії відповіді електронною поштою на адресу, зазначену в запиті. Докази направлення позивачеві відповіді електронною поштою 12 грудня 2025 року о 13:28 містяться в матеріалах справи.

Тобто, запит від 11.12.2025 року розглянутий відповідачем у строк, визначений ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI.

Відповідно до пункту 2 розділу ХIV Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України" (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20 серпня 2019 року, вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами.

У постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 802/211/16-а, від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а, від 25 червня 2020 року у справі № 802/1442/15-а, від 26 лютого 2021 року у справі № 520/421/20 викладено правову позицію, відповідно до якої належними і допустимими доказами відправлення відповіді є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил № 270), опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.

За наведеного, належними і допустимими доказами відправлення відповіді є, зокрема, докази направлення електронною поштою.

Натомість, позивачем не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів на спростування вказаних обставин та на підтвердження своїх позовних вимог.

Згідно із ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшла висновку про те, що на поданий позивачем запит від 11.12.2025 року відповідачем надано відповідь у встановлений Законом України "Про доступ до публічної інформації "строк, що свідчить про недопущення протиправної бездіяльності, відтак позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява є необґрунтованою, отже не підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”); надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; у достатньому поза розумним сумнівом обсязі виклав власні мотиви тлумачення змісту належних норм права, оцінки обставин справи та аргументів сторін.

Розподіл судових витрат має бути проведений відповідно до ст.ст.132-139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (вул. Дніпровська, буд.135,м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ26509623) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.