Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №380/2458/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 рокусправа № 380/2458/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Брильовського Р.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС МЕТАЛ» ( 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 238 Б, ЄДРПОУ 39437763) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, б.3, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС МЕТАЛ» до Львівської митниці, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 5.12.2025 № UA209000/2025/100488/1, прийняте Львівською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митна вартість Товару та числові значення її складових були підтверджені документами, поданими до митного оформлення. З огляду на цю обставину твердження Відповідача про те, що митна вартість, заявлена Позивачем, не може бути визнана у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах та відсутністю документального підтвердження числових значень складових митної вартості, не відповідає дійсності. Не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 13.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу позивача від Nіка Rostеr Медіа SЕ встановлено, що одним із засновників фірми ТОВ "МКС МЕТАЛ", являється ОСОБА_1 , він також є представником фірми Nіка Rostеr Медіа SЕ, Чеська республіка, іменоване надалі «Продавець», в особі Шуптара Ігора. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Декларант не надав сертифікат якості заводу- виробника, виданого уповноваженим органом з сертифікації. Відповідно до п. 11.1 договору такий є дійсним до 31.12.2024. Жодних документів на пролонгацію договору не подано. У гр. 44 МД під номером 4103 зазначені документи з буквою т №16.10.2 та № 31.12.24, які не долучені до даної МД. В реквізитах контракту відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання контракту від імені компанії - Nіка Rostеr Медіа SЕ. Вказує, що перевірити здатність на укладення договору сторони продавця, із наданих документів, є неможливим. У фактурі №250157 від 09.10.2025 зазначено платіжний документ 250157 від 19.11.2025 року, який до митного оформлення не подано. У СМR від 27.11.2025 № СМR 01205, СМR 01206, СМR 01208 у гр. 5 зазначено інвойс №2СЕ202508190001, у МД зазначено інвойс №250157 що свідчить про існування іншого інвойсу. Згідно з наданими до митного контролю СМR у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є Ргіvаtе еnteгpricе Раstoral V.V. рахунок на транспорт від 27.11.2025 № 3277 видано ТзОВ «Лтек Транс», будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларант митному органу не надавав, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. Рахунки №19406 , 19408 , 3277 від 27.11.2025 не містять відомостей про особу перевізника, що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа. У гр. 44 МД під номером 4301зазначені документи з буквою m №10233 та №Х010923-145, № ГВ090125 які не долучені до даної МД. Посередницька фактура ZGL202508190001 маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною. В вказаній фактурі міститься посилання на контракт, який не подано. У коносаменті №MEDUJ062237 зазначено, ще один номер коносаменту 1771

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МКС МЕТАЛ» є суб`єктом господарювання, який провадить підприємницьку діяльність на товарному ринку України з 2014 року. Основним видом економічної діяльності нашого підприємства є неспеціалізована оптова торгівля.

10.02.2023 між ТзОВ «МКС Метал» (покупець) та нерезидентом NIKA ROSTER MEDIA SE (Республіка Чехія) (продавець) укладено контракт №10/02/23 на продаж товару (надалі - контракт).

Згідно з додатковою угодою № 31.12.2024 до контракту сторонами продовжено його термін дії до 31.12.2025.

Відповідно до п.п.2.1 і п.2.2 контракту валютою цього контракту є долар США. Ціна товару визначається в євро або в доларах США. Офіційний курс НБУ на дату виставлення рахунку є курсом перерахунку однієї валюти в іншу.

Згідно з п.4.1 контакту продавець поставляє товар відповідно до умов, вказаних в інвойсах, за адресою, яку покупець дає продавцю або в іншому місці, додатково узгодженому сторонами згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс-2010».

У жовтні 2025 року на підставі Договору від 10.02.2023 №10/02/23 і Рахунку- фактури (інвойса) від 09.10.2025 № 250157 Позивач придбав за кордоном (Чеська Республіка) товар прокат плоский з легованої сталі, завширшки більше ніж 600 міліметрів, гарячекатаний, не в рулонах, торговельна марка «SINO STEEL», у асортименті за ціною 39 378, 24 доларів США (надалі також іменується «Товар»). Продавцем Товару виступила компанія NIКА RОSТЕR МЕDІА SЕ (Республіка Чехія), а вантажовідправником компанія SINOSTEEL (ТІАNJIN) STEEL GROUР СО., LTD (Китайська Народна Республіка).

З метою митного оформлення Товару Позивач через уповноважену особу подав до Львівської митниці митну декларацію від 04.12.2025 № 25UА209230115993U0.

До вказаної митної декларації позивач долучив копії документів, що підтверджують його заявлену митну вартість (у тому числі 241 677, 84 грн витрат на транспортування і 88 604, 88 грн. витрат на навантаження), зокрема: 1) Договору від 10.02.2023 р. № 10/02/23; 2) Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2СҐ202508190001; 3)Платіжного документа від 20.08.2025 р. № 41955563; 4) Платіжного документа від 02.09.2025 р. № 42055817; 5) Рахунка-фактури (інвойса) від 19.08.2025 № 2СЕ202508190001; 6) Пакувального листа від 08.09.2025; 7) Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 8) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 9) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 10) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 11) Рахунка-фактури (інвойса) від 09.10.2025 № 250157; 12) Пакувального листа від 09.10.2025; 13) Пакувального листа від 09.10.2025; 14) Пакувального листа від 09.10.2025; 15) Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.01.2025 № ГВ090125; 16) Договору транспортної експедиції від 01.09.2025 № КД 0109-25; 17) Договору транспортної експедиції від 04.11.2025 № ВОХ-1393; 18) Договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 17.01.2023 № 01233; 19) Договору на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 21.11.2025 № 21225ПМ; 20) Довідки про транспортні витрати від 27.11.2025 №00000026395; 21) Довідки про транспортно- експедиційні витрати від 27.11.2025; 22) Довідки про транспортні витрати від 27.11.2025 № 00000026397; 23) Довідки про транспортні витрати від 28.11.2025 № 1031111119; 24) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 19408; 25) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 3277; 26) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 19406; 27) Рахунка на оплату від 28.11.2025 №5224; 28) Коносамента від 17.09.2025 № МЕDUJH062237; 29) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМВ від 27.11.2025 №01206; 30) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМВ від 27.11.2025 №01205; 31) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від27.11.2025 № 01208; 32) Митної декларації країни відправлення від 14.09.2025 № 021720250000260971; 33) Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NZBZЕК0; 34)Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NSZB1YК2; 35)Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080 NSZBVFК1; 36) Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NSZC7КК1; 37) Сертифіката про походження товару від 11.09.2025 р. № 25С620990180/13383; 38) Сертифіката інспекції від 05.09.2025 №202508250000365; 39)Листа Державного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 02.12.2025 №2236.

У Митній декларації від 04.12.2025 №25UА209230115993U0 Позивач визначив митну вартість Товару, обравши для цього основний метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 04.12.2025 року №25ПЛ209230115993П0 (далі - МД) Львівська митниця опрацювала інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановила невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Митний орган надав вимогу декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

На вимогу митного органу декларант надав висновок експерта.

Відповідач встановив, що у Висновку, наданому для підтвердження заявленої митної вартості, відсутні вихідні дані з додатками. Висновок підготовлений з порушенням положень Національного стандарту №1 не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних. експортна декларація країни відправлення - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі «Номер коносаменту» та номер договору) зазначено відомості про документи, які до митного оформлення не надано.

Митний орган вказує, що декларант не забезпечив переклад митної декларації країни відправлення (Китай); вказані умови поставки РОБ, але не зазначений географічний пункт поставки товару, тобто експортна митна декларація країни відправлення не містить всіх відомостей необхідних для ідентифікації числових значень складових митної вартості по товару позивача і на може бути використана митним органом як додаткова інформація.

Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-УІ розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товар слугувала МД № 25UА110130012280U0 від 20.06.2025, де вартість такого товару становить 1,717 дол. США за кг за прямим контрактом з виробником, між непов`язаними особами (Прокат плоский з легованої сталі, гарячекатаний, без подальшого оброблення, завширшки 600 мм). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

05.12.2025 Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2025/100488/1, яким скоригував митну вартість Товару, імпортованого Позивачем.

Позивач ввіз Товар на митну територію України на підставі Митної декларації від 05.12.2025 №25UА209230116523U3, сплативши митні платежі в більшому розмірі.

За змістом графи 47 Митної декларації від 05.12.2025 №25UА209230116523U3 надміру сплачена сума податку на додану вартість становить 393 982, 47 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларант одночасно із митною декларацією надав відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору: 1) Договору від 10.02.2023 р. № 10/02/23; 2) Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2СҐ202508190001; 3)Платіжного документа від 20.08.2025 р. № 41955563; 4) Платіжного документа від 02.09.2025 р. № 42055817; 5) Рахунка-фактури (інвойса) від 19.08.2025 № 2СЕ202508190001; 6) Пакувального листа від 08.09.2025; 7) Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 8) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 9) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 10) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 11) Рахунка-фактури (інвойса) від 09.10.2025 № 250157; 12) Пакувального листа від 09.10.2025; 13) Пакувального листа від 09.10.2025; 14) Пакувального листа від 09.10.2025; 15) Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.01.2025 № ГВ090125; 16) Договору транспортної експедиції від 01.09.2025 № КД 0109-25; 17) Договору транспортної експедиції від 04.11.2025 № ВОХ-1393; 18) Договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 17.01.2023 № 01233; 19) Договору на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 21.11.2025 № 21225ПМ; 20) Довідки про транспортні витрати від 27.11.2025 №00000026395; 21) Довідки про транспортно- експедиційні витрати від 27.11.2025; 22) Довідки про транспортні витрати від 27.11.2025 № 00000026397; 23) Довідки про транспортні витрати від 28.11.2025 № 1031111119; 24) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 19408; 25) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 3277; 26) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 19406; 27) Рахунка на оплату від 28.11.2025 №5224; 28) Коносамента від 17.09.2025 № МЕDUJH062237; 29) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМВ від 27.11.2025 №01206; 30) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМВ від 27.11.2025 №01205; 31) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від27.11.2025 р. № 01208; 32) Митної декларації країни відправлення від 14.09.2025 № 021720250000260971; 33) Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NZBZЕК0; 34)Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NSZB1YК2; 35)Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080 NSZBVFК1; 36) Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NSZC7КК1; 37) Сертифіката про походження товару від 11.09.2025 р. № 25С620990180/13383; 38) Сертифіката інспекції від 05.09.2025 №202508250000365; 39)Листа Державного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 02.12.2025 №2236.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи декларант надав до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена рахунку-фактурі (інвойсі).

Щодо рішення від 5.12.2025 № UA209000/2025/100488/1 .

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: 1) Договору від 10.02.2023 р. № 10/02/23; 2) Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2СҐ202508190001; 3)Платіжного документа від 20.08.2025 р. № 41955563; 4) Платіжного документа від 02.09.2025 р. № 42055817; 5) Рахунка-фактури (інвойса) від 19.08.2025 № 2СЕ202508190001; 6) Пакувального листа від 08.09.2025; 7) Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 8) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 9) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 10) Специфікації до Рахунка-проформи від 19.08.2025 № 2АЕ2025035; 11) Рахунка-фактури (інвойса) від 09.10.2025 № 250157; 12) Пакувального листа від 09.10.2025; 13) Пакувального листа від 09.10.2025; 14) Пакувального листа від 09.10.2025; 15) Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.01.2025 № ГВ090125; 16) Договору транспортної експедиції від 01.09.2025 № КД 0109-25; 17) Договору транспортної експедиції від 04.11.2025 № ВОХ-1393; 18) Договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 17.01.2023 № 01233; 19) Договору на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 21.11.2025 № 21225ПМ; 20) Довідки про транспортні витрати від 27.11.2025 №00000026395; 21) Довідки про транспортно- експедиційні витрати від 27.11.2025; 22) Довідки про транспортні витрати від 27.11.2025 № 00000026397; 23) Довідки про транспортні витрати від 28.11.2025 № 1031111119; 24) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 19408; 25) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 3277; 26) Рахунка на оплату від 27.11.2025 № 19406; 27) Рахунка на оплату від 28.11.2025 №5224; 28) Коносамента від 17.09.2025 № МЕDUJH062237; 29) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМВ від 27.11.2025 №01206; 30) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМВ від 27.11.2025 №01205; 31) Міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від27.11.2025 р. № 01208; 32) Митної декларації країни відправлення від 14.09.2025 № 021720250000260971; 33) Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NZBZЕК0; 34)Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NSZB1YК2; 35)Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080 NSZBVFК1; 36) Транзитної митної декларації від 24.11.2025 №25РL322080NSZC7КК1; 37) Сертифіката про походження товару від 11.09.2025 р. № 25С620990180/13383; 38) Сертифіката інспекції від 05.09.2025 №202508250000365; 39)Листа Державного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 02.12.2025 №2236.

Суд встановив, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що митна вартість товару не може бути визнана з тієї причини, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та навів відповідні аргументи, що спонукали його дійти такого висновку.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо твердження митного органу про те, що відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами, суд враховує наступне.

Пункт 4 частини 1 статті 58 МК України встановлює, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 12 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з ч. 13 цієї статті за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

За змістом ч. 14 ст. 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на контролюючому органі.

Відповідач обмежився формальним посиланням на те, що продажна вартість оцінюваних товарів є нижчою за ціну подібних (аналогічних) товарів, які імпортувалися на митну територію України непов`язаними особами.

Наведене обґрунтування без зазначення будь-яких конкретних даних щодо сторін господарської операції, імпортованого товару, часу та обсягів поставки тощо не можна вважати належним виконання митницею передбаченого ч.13 ст.58 МК України обов`язку.

Суд вважає, що позивач надав всю наявну у нього інформацію щодо формування митної вартості товару, при цьому, відповідач не надав жодних письмових обґрунтувань щодо впливу пов`язаності з постачальником товару на заниження позивачем митної вартості товару, через що в контексті положень ч.14 ст.58 МК України такі взаємовідносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Наведене кореспондуються з приписами ч.4 ст. 53 МК України, які надають право митному органу вимагати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, та відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, але не виключно, у постановах від 21.08.2018 у справі № 814/336/15 та від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а.

Також, у постанові від 25.08.2023 у справі № 826/3098/16 Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт пов`язаності продавця і покупця не може бути підставою для розгляду задекларованої вартості товару як неприйнятної, для висновку про вплив такої обставини на ціну товару; митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

При цьому варто зауважити, що ч. 15 ст. 58 МК України передбачає, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Водночас суд наголошує, що наведене положення закріплює за декларантом право, а не обов`язок.

В оскаржуваному рішенні відсутні обґрунтування вищенаведених тверджень митного органу про те, існуючий взаємозв`язок між продавцем та позивачем вплинув на заявлену митну вартість товару; не надано доказів й того, що позивачем було отримано від продавця товару будь-яку виняткову знижку чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни на момент поставки товару.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення митний орган діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі №810/2547/17, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до п.4.4 контракту від 10.02.2023 №10/02/23 одним з документів, яким супроводжується товар є оригінал сертифікату якості. Положенням п.5.1. Продавець гарантує, що якість товарів повністю відповідає стандартам країни походження, і цей факт підтверджується сертифікатом якості, виданим виробником, а також, що якість товарів відповідає вимогам і стандартам країни Продавця.5.2. Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем якщо він відповідає: кількості зазначеній в транспортних накладних; сертифікату якості заводу- виробника, виданого уповноваженим органом з сертифікації. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД.

Суд зазначає, що відповідно до статті 53 МК України вказані документи не належать до документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Стосовно твердження митного органу про те, що відповідно до п. 11.1 договору такий є дійсним до 31.12.2024. Жодних документів на пролонгацію договору не подано, суд зазначає, що позивач та його постачальник 09.10.2025 склали Рахунок-фактуру (інвойс) №250157, в якому погодили всі істотні умови договору купівлі-продажу Товару: 1) предмет, кількість і асортимент поставки; 2) строк і порядок поставки; 3) умови поставки; 4) ціну Товару (39 378, 24 доларів США); тощо.

Отже, пред`явивши Рахунок-фактуру (інвойс) №250157 від 09.10.2025 до митного оформлення, Позивач документально підтвердив «ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари».

Щодо твердження відповідача про те, що у гр. 44 МД під номером 4103 зазначені документи з буквою т №16.10.2 та № 31.12.24, які не долучені до даної МД, суд зазначає, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «т».

Стосовно твердження митного органу про те, що в реквізитах контракту відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання контракту від імені компанії - Nіка Rostеr Медіа SЕ, суд заначає, що відомості про особу, уповноважену експортером на укладення Договору від 10.02.2023 № 10/02/23, містяться у його вступній частині (І. Шуптар).

Щодо твердження митного органу про те, що відповідно до п. 6.1 контракту розрахунок за товар здійснюється на умовах передбачених у проформах-інвойсах або рахунках-фактурах за товар перерахунком на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата може бути внесена частинами. У фактурі №250157 від 09.10.2025 зазначено платіжний документ 250157 від 19.11.2025, який до митного оформлення не подано.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України декларант або уповноважена особа зобов`язані надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, однак ні вказана норма, ні будь які інші приписи МК України не деталізують поняття «банківські платіжні документи».

Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні визначаються приписами Закону України №1591-IX від 30.06.2021 «Про платіжні послуги».

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 09.10.2025 № 250157 оплата Товару мала бути здійснена до 17.11.2025.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 згідно з якою окремі обставини здійснення платежу справді можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Твердження відповідача про те, що у міжнародних товарно- транспортних накладних СМR від 27.11.2025 № СМR 01205, СМR 01206, СМR 01208 у гр. 5 зазначено інвойс №2СЕ202508190001, у МД зазначено інвойс №250157 що свідчить про існування іншого інвойсу, не відповідає дійсності, оскільки пред`явлення цього документа до митного оформлення підтверджується змістом графи 33 Рішення.

Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачають тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги, а сам факт отримання товарів (послуг) може бути підтверджений додатково-оформленими документами (як то акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг)).

Для зовнішньої торгівлі існує рекомендований формат рахунку-фактури (інвойсу), описаний в Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 6 від 1 вересня 1983 року "Типовий уніфікований рахунок-фактура для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148).

Крім того, Рахунок-фактура (інвойс) від 19.08.2025 № 2СЕ202508190001 є первинним фінансово-господарським документом, за яким експортер (компанія NIКА RОSТЕR МЕDІА SЕ) придбав Товар у свого постачальника і вантажовідправника (компанія SINOSTEEL (ТІАNJIN) STEEL GROUР СО., LTD (Китайська Народна Республіка).

Позивач зазначає, що він не є стороною вказаної господарської операції з купівлі-продажу Товару, тому він не був зобов`язаний і не міг надати митному органу відповідний зовнішньоекономічний договір (контракт), укладений між вищезазначеними компаніями.

Щодо зауважень митного органу про те, що згідно з наданими до митного контролю СМR у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є Ргіvаtе еnteгpricе Раstoral V.V. рахунок на транспорт від 27.11.2025 № 3277 видано ТзОВ «Лтек Транс», будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларант митному органу не надавав, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; подані в ході митного оформлення рахунки на оплату від 27.11.2025 р. № 19408, від 27.11.2025 р. № 3277 і від 27.11.2025 №19406 не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно зі статтею 9 Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д. Відносини експедиторів, вантажовідправників та вантажоодержувачів і порядок розрахунків між ними визначаються насамперед змістом договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, обов`язків та інших відносин, що не суперечить чинному законодавству. Експедитор може фактично виконати послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконання заходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань. У той же час, хоча договір транспортного експедирування залежно від його умов може містити окремі елементи договорів доручення, комісії, підряду, зберігання, перевезення тощо, його правова конструкція не є тотожною цим договорам, у зв`язку з цим законодавством передбачено окреме правове регулювання відносин за договором експедирування. Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Суд встановив, що між ТзОВ «ЛТЕК-ТРАНС» (експедитор) та ТзОВ «МКС Метал» (клієнт) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 10233М від 27.03.2023р., умовами п.1.1. якого передбачено надання експедитором транспортно-експедиційних послуг з організації, здійснення та забезпечення перевезень вантажів клієнта.

Пунктом 2.5.1. договору передбачено, що експедитор має право залучати третіх осіб (перевізників, агентів, експедиторів, інших осіб) для виконання зобов`язань за договором.

Аналіз вказаних документів (їх оформлення не залежало від самого позивача) вказує на те, що такі підтверджують заявлену в довідках вартість перевезення товару за визначеним маршрутом.

Суд встановив, що довідки про транспортні витрати від 27.11.2025: № 00000026395 та № 00000026397, які пред`являлися до митного оформлення, містять детальну інформацію щодо витрат, понесених Позивачем на перевезення Товару до митного кордону України, про маршрут слідування вантажу, місце його доставки, реєстраційні номери транспортних засобів перевізника.

Оскільки витрати на транспортування Товару були підтверджені документами, поданими до митного оформлення, то наявність чи відсутність певних відомостей у Рахунках на оплату: від 27.11.2025 № 19408, № 3277 та № 19406 ніяк не спростовують правильності розрахунку митної вартості, здійсненого Позивачем.

Суд зазначає, що безпідставним та необгрунтованим є твердження митного органу про те, що у коносаменті №MEDUJ062237 зазначено, ще один номер коносаменту 1771

Суд вважає, що позивач надав до митного оформлення належні документи які у своїй сукупності підтверджують факт оплати фактурної вартості товару.

Врешті, суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 згідно з якою окремі обставини здійснення платежу справді можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Отже, суд дійшов висновку, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України необхідною умовою для використання цього документу як такого, що підтверджує митну вартість товарів, є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробок або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Вищевказані документи, надані декларантом, не містять жодних розбіжностей щодо числових складових митної вартості товарів, надають можливість ідентифікувати найменування, вартість, порядок та факт поставки Товару, а дані, вказані у зазначених документах, кореспондуються між собою.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган не аргументував, як зазначені обставини впливають на числові значення митної вартості товарів, що було подано до митного оформлення.

Таким чином, зазначені відповідачем зауваження не знаходять свого підтвердження того, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25ПЛ110130012280П0 від 20.06.2025 року, де імпортованим товаром був, зокрема «Прокат плоский з легованої сталі, гарячекатаний, без подальшого оброблення, завширшки 600 мм...», вартість такого товару становить 1,717 дол. США за кг.

Відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цієї декларації, а не будь-яких інших. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків, а також причин не проведення коригування на обсяг партії на комерційні рівні (обсяги поставок різняться в десятки разів), різні країни експорту, різні умови поставки, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки, тощо, не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 5.12.2025 №UA209000/2025/100488/1 є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованими та правомірними. Наведене свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару від 5.12.2025 № UA209000/2025/100488/1, а відтак про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржуване рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за методом 2ґ, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування його є підставними та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення та картка відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 5.12.2025 № UA209000/2025/100488/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС МЕТАЛ» ( 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 238 Б, ЄДРПОУ 39437763) 3328,00 грн сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович