Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 05 березня 2026 р.
Справа: №932/16139/25
Суддя: Малінов О. С.
Справа № 932/16139/25
Провадження № 2/932/4962/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Малінова О.С., за участю секретаря судового засідання Ликової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сахончик Ольга Олександрівна до Дніпровської міської ради, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває вказана позовна заява. Позивачка просить суд, визначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Обґрунтувала свої вимоги тим, вона є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро, Дніпропетровської області. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все його майно. З метою переоформлення на себе спадщини вона звернулася 06 жовтня 2025 року до приватного нотаріуса, на що отримала постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку на подачу заяви про прийняття спадщини. Інших спадкоємців першої черги, після смерті батька, не має.
У зв`язку із воєнною агресією російської федерації проти України згідно із Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан в України. Таким чином, вважає, що існували об`єктивні, непереборні, істотні труднощі, які перешкоджали позивачу вчасно в установлений законодавством України строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача – Дніпровської міської ради у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.
З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
22 березня 2019 року позивачка ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.03.2019 року.
05 травня 2021 року зазначений шлюб було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .
12 лютого 2022 року позивачка ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 12 лютого 2022 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпро Дніпропетровської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 05 вересня 2025 року.
Як визначено статтею 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч.2).
За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все його майно.
Позивач ОСОБА_1 06 жовтня 2025 року звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батової Л.Г., на що отримала постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
За положеннями статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3).
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк, в який позивач мав звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022).
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батової Людмили від 08 жовтня 2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із пропуском встановленого строку та роз`яснено порядок оскарження цієї постанови.
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 13.02.2026 за № 84170110 в провадженні нотаріальної контори спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 немає.
За приписами ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку про прийняття спадщини, посилається на те, що він його пропустив з поважних причин, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, було запроваджено воєнний стан в Україні, який до теперішнього часу не закінчився.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №53/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 №26/2025).
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі уразі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Про відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
Навіть не приймаючи до уваги негативну психоемоційну складову впливу на кожного громадянина України, викликану агресивною війною, зазначені вище обставини суд визнає об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, а тому, вважає, є достатні підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За наведених обставин і відповідних ним підстав позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сахончик Ольга Олександрівна до Дніпровської міської ради, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), додатковий строк у 3 (три) місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений і підписаний головуючим суддею 06 березня 2026 року.
Суддя О.С.Малінов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua