Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №380/24554/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 рокусправа № 380/24554/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № 1159/12/14127 від 18.08.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № 1159/12/14127 ОСОБА_1 від 18.08.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання попереднього рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 380/1497/25 відповідач виготовив та видав довідку № 1159/12/14127 від 18.08.2025 про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року. У цій довідці базові показники (а саме: посадовий оклад та оклад за військовим званням) розраховані відповідачем із застосуванням належної розрахункової величини — прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік (2684,00 грн).

Проте, як наголошує позивач, при розрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію) та премії, які за своєю правовою природою є похідними величинами та обчислюються у відсотках від базових показників, відповідач застосував непередбачений законодавством та математично неправильний підхід. Формально зазначивши у довідці правильні відсоткові ставки (зокрема, 78% для надбавки за особливості проходження служби, 7% для надбавки за кваліфікацію та 243% для премії), ІНФОРМАЦІЯ_3 штучно, без будь-якого правового обґрунтування, зменшив їх абсолютний грошовий вираз.

Позивач стверджує, що механізм нарахування цих виплат передбачає виключно формульний підхід (множення встановленого відсотка на відповідну базу розрахунку). Відтак, якщо розмір посадового окладу зріс на виконання рішення суду, то й додаткові види забезпечення повинні бути пропорційно збільшені. Внесення до офіційного документа (довідки) сум, які не відповідають правилам математики, позивач розцінює як протиправні дії, що нівелюють суть відновленого судом права та призводять до виплати пенсії у заниженому розмірі.

Ухвалою від 18 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Судом визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами, а також встановлено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Свою правову позицію відповідач мотивує тим, що для діючих військовослужбовців Збройних Сил України у 2023 році посадові оклади обчислювалися виходячи з прожиткового мінімуму 2018 року (1762,00 грн). Відповідач зазначає, що високі відсотки надбавок та премій, встановлені відповідними телеграмами Міністра оборони України, розраховані виключно під вказану (меншу) базу, виходячи з наявних бюджетних асигнувань.

На переконання відповідача, якщо за рішенням суду для пенсіонера базові оклади обчислені з нового, значно вищого прожиткового мінімуму (2684,00 грн), то додаткові види грошового забезпечення не можуть автоматично обчислюватися із застосуванням тих самих високих відсотків, які застосовуються для діючих військовослужбовців. Відповідач стверджує, що загальний розмір грошового забезпечення пенсіонера, визначений за рішенням суду, не повинен перевищувати реальний розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця на відповідній (аналогічній) посаді. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 посилається на те, що Постанова КМУ № 704 встановлює лише граничні (мінімальні та максимальні) розміри надбавок та премій, а телеграми Міністра оборони носять тимчасовий характер і не є нормативно-правовими актами, що зумовлюють обов`язковий перерахунок пенсій. Тому дії щодо зазначення у довідці менших абсолютних сум відповідач вважає цілком правомірними.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та перебуває на відповідному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

З 18 грудня 1995 року позивач отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена та обчислюється відповідно до умов і норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Право позивача на перерахунок базових складових його грошового забезпечення вже було предметом судового розгляду. Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 380/1497/25, яке набрало законної сили, було зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.

Зазначеним рішенням суд імперативно зобов`язав відповідача визначити розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (а саме — 2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На виконання вказаного судового рішення, яке в силу приписів статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України є обов`язковим до виконання, відповідач склав та видав нову довідку від 18.08.2025 за вих. № 1159/12/14127 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.

Дослідивши зміст вказаної довідки, суд встановив, що відповідач правомірно та у точній відповідності до резолютивної частини рішення суду у справі № 380/1497/25 зазначив нові (збільшені) розміри основних базових складових грошового забезпечення позивача, а саме:

посадовий оклад — 4430,00 грн;

оклад за військовим званням — 1560,00 грн

надбавка за вислугу років (яка становить 45% від суми посадового окладу та окладу за військовим званням) — 2695,50 грн.

Разом з тим, як з очевидністю вбачається з тексту довідки та наявних розрахунків, при визначенні розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок та премій) суб`єкт владних повноважень допустив явну невідповідність.

Зазначаючи у довідці правильні відсоткові показники цих додаткових видів грошового забезпечення, відповідач вказав їх грошовий (абсолютний) еквівалент у розмірах, які абсолютно не відповідають правилам математичного обчислення (множення) цих відсотків на нові, збільшені розміри базових окладів.

Зокрема, позивач цілком обґрунтовано вказує на те, що відповідно до чинного законодавства додаткові види забезпечення є похідними величинами, а тому їх розмір у довідці мав би становити:

надбавка за особливості проходження служби (встановлена на рівні 78% від суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) математично має становити 6774,69 грн ((4430,00 + 1560,00 + 2695,50) х 78%);

надбавка за кваліфікацію (встановлена на рівні 7% від посадового окладу) математично має становити 310,10 грн (4430,00 х 7%);

премія (встановлена на рівні 243% від посадового окладу) математично має становити 10764,90 грн (4430,00 х 243%).

Однак відповідач, ігноруючи формульний підхід, вписав у довідку суттєво менші суми в абсолютному грошовому виразі, фактично залишивши їх на рівні, обчисленому зі старого (меншого) прожиткового мінімуму.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, розцінюючи їх як необґрунтоване зменшення реального розміру додаткових виплат, що призводить до спотворення загального розміру грошового забезпечення та, як наслідок, до нарахування пенсії у заниженому розмірі, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом за захистом своїх порушених соціальних прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, перевіряючи правомірність та обґрунтованість дій відповідача як суб`єкта владних повноважень крізь призму критеріїв, закріплених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Суд наголошує, що частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-XII встановлено імперативний обов`язок: у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців...» (далі – Постанова № 704). Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за званням та щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) додаткових видів забезпечення.

Згідно з пунктом 5 Постанови № 704 та пунктом 1 розділу VI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі — Порядок № 260), надбавка за особливості проходження служби виплачується щомісячно в розмірах до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.

Аналогічно, відповідно до пункту 2 розділу XVI Порядку № 260, розмір щомісячної премії встановлюється у відсотковому відношенні до посадового окладу.

Суд зауважує, що за системним аналізом вказаних норм, щомісячні додаткові види грошового забезпечення за своєю правовою природою є похідними та розрахунковими величинами. Юридична природа «відсотка» передбачає його нерозривний математичний та правовий зв`язок із базою нарахування (окладами), від якої він обчислюється.

Отже, будь-яка зміна розміру посадового окладу та окладу за військовим званням автоматично та імперативно тягне за собою зміну абсолютного грошового виразу всіх похідних від них додаткових виплат.

Відокремлення грошового еквівалента надбавок та премій від актуальної бази їх нарахування (окладів) не лише суперечить методології розрахунку грошового забезпечення, визначеній Урядом, а й фактично призводить до викривлення структури грошового забезпечення, де реальний відсотковий розмір надбавок стає значно нижчим за той, що формально задекларований у довідці.

Якщо на виконання рішення суду у справі № 380/1497/25 база розрахунку (посадовий оклад та оклад за військовим званням) була змінена (збільшена), то автоматичній зміні в бік збільшення підлягає і абсолютний грошовий вираз похідних від неї надбавок та премій. В іншому випадку, судове рішення про перерахунок окладів втрачає свій правовий сенс, оскільки загальний розмір грошового забезпечення (база для пенсії) залишається штучно заниженим.

З огляду на статтю 129-1 Конституції України та статтю 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Вибіркове виконання рішення, що виразилось у застосуванні нових окладів без належного арифметичного перерахунку похідних від них сум додаткового забезпечення, нівелює суть судового захисту та порушує право особи на належне пенсійне забезпечення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд, згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд наголошує, що правова визначеність як елемент верховенства права вимагає від суб`єкта владних повноважень послідовності у застосуванні нормативних актів, особливо тих, що стосуються соціального захисту осіб, які перебували на службі у Збройних Силах України.

Заниження відповідачем грошового еквівалента надбавок при формальному збереженні їх відсоткового значення суперечить методології розрахунку, визначеній Урядом у Постанові № 704.

Оскільки умови, порядок та розміри перерахунку пенсій за частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ встановлюються виключно Кабінетом Міністрів України, відомчі розпорядчі акти Міністерства оборони України (телеграми, доручення) не можуть змінювати або звужувати встановлену Урядом методику обчислення виплат.

Також суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Кечко проти України» (пункт 26), де зазначено, що в межах свободи розсуду держав щодо запровадження, призупинення чи скасування соціальних виплат, якщо держава в особі своїх органів встановлює певні виплати чи премії, то вони стають законними сподіваннями особи на отримання власності. Відмова у виплаті таких сум у належному розмірі, зокрема через математичні маніпуляції з базою нарахування при наявності встановленого відсоткового показника, є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд зазначає, що позивач мав обґрунтовані та законні сподівання на те, що після збільшення окладів за рішенням суду, похідні від них надбавки будуть обчислені у відповідному пропорційному розмірі.

Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Вибіркове або неповне виконання рішення суду у справі № 380/1497/25, що виразилось у формальному застосуванні нових окладів без реального перерахунку похідних від них сум додаткового забезпечення, фактично нівелює суть судового захисту. Це призводить до порушення статті 46 Конституції України, яка гарантує право громадян на соціальний захист. Математична невідповідність між відсотками та сумами у грошовому виразі в оскаржуваній довідці прямо свідчить про необґрунтованість та невідповідність дій суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України.

Оцінюючи обґрунтованість доводів сторін та аналізуючи наведені норми права у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.

Системний аналіз Постанови КМУ № 704 та Порядку № 260 свідчить, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія мають виключно похідний характер, оскільки їх розмір встановлено у відсотковому відношенні до посадового окладу. Юридична природа відсотка як розрахункової одиниці передбачає його нерозривний математичний зв`язок із базою нарахування. Відтак, зміна (збільшення) базового окладу на виконання судового рішення у справі № 380/1497/25 автоматично та імперативно вимагає пропорційного перерахунку грошового еквівалента цих надбавок.

Дії відповідача щодо фіксування сум додаткового забезпечення на рівні, обчисленому зі старих окладів при одночасному відображенні в довідці нових окладів, є формою вибіркового та неналежного виконання судового рішення. Такий підхід призводить до викривлення показників грошового забезпечення, що прямо суперечить принципам правової визначеності та обов`язковості судового рішення, закріпленим у статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України.

Суд відхиляє аргументи відповідача щодо правомірності застосування відомчих розпоряджень (телеграм) Міністерства оборони України для обмеження розміру виплат пенсіонерам. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, умови та розміри перерахунку пенсій встановлюються виключно Кабінетом Міністрів України. Внутрішні розпорядчі акти Міноборони мають тимчасовий характер і не можуть змінювати встановлену Урядом методику обчислення виплат, яка є базою для пенсії.

Враховуючи, що відповідач у довідці № 1159/12/14127 допустив математичну невідповідність між задекларованими відсотками та їх реальним грошовим виразом, чим фактично занизив розмір грошового забезпечення позивача, такі дії є протиправними. Для повного відновлення прав позивача відповідача слід зобов`язати видати нову довідку, де всі додаткові види забезпечення та премія будуть обчислені шляхом прямого математичного множення встановлених відсотків на нову базу нарахування.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Судом встановлено, що позивачем за подання даної позовної заяви через систему «Електронний суд» було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн (що становить 80% від загальної ставки 1211,20 грн, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, сума сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн підлягає стягненню з відповідача — ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд —

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № 1159/12/14127 від 18.08.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № 1159/12/ НОМЕР_3 ОСОБА_1 від 18.08.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 березня 2026 року.

Суддя Коморний О.І.