Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №320/26183/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей

Дата: 09 березня 2026 р.

Справа: №320/26183/25

Суддя: Парненко В.С.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року м. Київ справа №320/26183/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення - додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 13.05.2022 по 02.06.2022, з 03.06.2022 по 23.06.2022, з 27.06.2022 по 11.07.2022 у розмірі по 100 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 13.05.2022 по 02.06.2022, з 03.06.2022 по 23.06.2022, з 27.06.2022 по 11.07.2022 у розмірі по 100 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2009 року позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, є особою з інвалідністю внаслідок війни. Під час проходження військової служби позивач приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. За період з 06.03.2022 по 08.04.2022 року позивачу була виплачена додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень, як особі, яка у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини перебувала на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Проте додаткову винагороду, установлену Постановою №168 в розмірі 100000 грн за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 13.05.2022 по 02.06.2022; з 03.06.2022 по 23.06.2022; з 27.06.2022 по 11.07.2022 у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини не було виплачено. Звернувшись до військової частини НОМЕР_1 позивач отримав відповідь листом від 26.12.2024 року №1/27/17-8166-0-735, яким було відмовлено у виплаті додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Командування військової частини, надаючи відповідь, в абзаці 1 листа від 26.12.2024 року №1/27/17-8166-0-735 зазначає про необхідність «безперервного перебування на стаціонарному лікуванні»; абзацом 2 зазначено про те, що умова безперервного перебування на стаціонарному лікуванні з 11.03.2022 не була дотримана (хоча за період з 06.03.2022 по 11.03.2022 та з 11.03.2022 по 08.04.2022 додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень позивач отримав). Позивач зазначає, що Постанова КМУ №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/ або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода. Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають на лікуванні або у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування повинен отримувати винагороду 100000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/26183/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що позивач дійсно проходив військову службу у військовій частини НОМЕР_1 НГ України, приймав участь у бойових діях, був поранений, у зв`язку з пораненням проходив стаціонарне лікування. Проте з наданих позивачем доказів (виписок на підтвердження перебування на лікуванні) вбачається, що підстави для задоволення позову відсутні. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Постанови № 168 Командувачем Національної гвардії України було видано наказ від 29.03.2022 № 89 "Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України", яким було затверджено Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - Інструкція № 89). Пунктом сьомим Інструкції №89 встановлено, що додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень також виплачується військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або заходах, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій та отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) - за увесь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, але не більше періодів дії воєнного стану. Оскільки позивач переривав стаціонарне лікування, а саме з 08.04.2022 по 13.05.2022 підстави для задоволення позовних вимог не вбачаються.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач у період з 25.02.2022 по 06.03.2022 рік під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Згідно Акту про нещасний випадок (у тому числі поранення) майора ОСОБА_1 №18/22, затвердженого командиром в/ч НОМЕР_1 від 11.05.2022 року, ворожі сили рф 05.03.2022 завдали мінометного та артилерійського удару по позиціям військової частини, а саме блок посту Горенка . Приблизно о 09 годині 00 хвилин в наслідок вибуху міни був травмований майор ОСОБА_1 . Діагноз за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу: «Мінно-вибухова травма (05.03.2022) 3ЧМТ. Струс головного мозку. Акубаротравма. Постравматичний переваскулярний астрогліоз (за даними МРТ - головного мозку) в лобних долях з помірно вираженими лікворо-динамічними порушеннями. Цереброастенічний синдром з депресивними проявами.», виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 714 від 08.04.2022 року видана ДУ «ТМО МВС України по м. Києву. У графі висновок зазначено, що нещасний випадок з майором ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Згідно Свідоцтва про хворобу №83 від 24.10.2022 року виданого позивачу «Захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини», «Травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини».

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у періоди:

- з 11.03.2022 по 08.04.2022 в ДУ «ТМО МВС України по м. Києву»;

- з 13.05.2022 по 02.06.2022 в ДУ «ТМО МВС України по м. Києву»;

- з 03.06.2022 по 23.06.2022 в МРЦ МВС України «Хутір Вільний»;

- з 27.06.2022 по 11.07.2022 в ДУ «ТМО МВС України по Київській області».

Наказом № 72 командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 02.03.2023 року контракт про проходження військової служби з позивачем припинено (розірвано), виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, за станом здоров`я (гр. ІІ ст. 39а, 266, 366, 416, 40в, 64в. Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. Захворювання. ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Травма, ТАК, пов`язана з захистом Батьківщини. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку).

На звернення позивача щодо нарахування і виплати додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 13.05.2022 по 02.06.2022, з 03.06.2022 по 23.06.2022, з 27.06.2022 по 11.07.2022 у розмірі по 100 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини відповідач направив листа №1/27/17-8166-0-735 від 26.12.2024 року.

Згідно листа №1/27/17-8166-0-735 від 26.12.2024 року повідомлено, що відповідно до пункту 7 наказу Командувача Національної гвардії України №89 від 29.03.2022 року, який діяв до 01.02.2023 року, додаткова грошова винагорода у розмірі 100 000 гривень виплачується військовослужбовцям які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) - за увесь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, але не більше періодів дії військового стану. Оскільки позивач отримав поранення 05.03.2022 року, а перша госпіталізація була 11.03.2022 року, то умова безперервного перебування на стаціонарному лікування не була дотримана.

Вважаючи позицію позивача щодо обов`язкової наявності умови безперервного перебування на стаціонарному лікування такою, що суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 та у зв`язку з цим протиправним не проведення нарахування та виплати додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 13.05.2022 по 02.06.2022; з 03.06.2022 по 23.06.2022; з 27.06.2022 по 11.07.2022 у розмірі по 100 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У силу частини 4 статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 (далі - Постанова №168).

Відповідно пункту 1 Постанови №168 (у редакції від 02.04.2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

З аналізу наведеної правової норми висновується, що додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Національної гвардії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) за умови факту перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення та того, що таке поранення пов`язане із захистом Батьківщини, а також військовослужбовцям Національної гвардії, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому у період, який охоплює час перебування військовослужбовця у відпустці для лікування, приписи Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24.09.2025 року у справі № 620/3407/24.

У постанові Верховного Суду від 30.05.2025 року у справі № 380/27432/23 Суд дійшов висновку, що додаткова винагорода у розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об`єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.

Судом встановлено, що отримане позивачем поранення пов`язане із захистом Батьківщини під час виконання бойових завдань, що підтверджується Наказом № 72 командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 02.03.2023 року, Актом про нещасний випадок (у тому числі поранення) майора ОСОБА_1 №18/22, затвердженого командиром в/ч НОМЕР_1 від 11.05.2022 року та відповідним актом розслідування по факту нещасного випадку, а також Свідоцтвом про хворобу №83 від 24.10.2022 року.

Конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року № 793 доповнено постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту:

«Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.

29.03.2022 року командувач Національної гвардії України наказом № 89 затвердив Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - Інструкція № 89) та Порядок підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі - Порядок № 89).

Відповідач, вирішуючи питання про виплату у спірний період позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови № 168, спирався на приписи Наказу командувача Національної гвардії України від 29 березня 2022 року № 89.

Пунктом 7 Інструкції № 89 визначено, що додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень також виплачується військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або заходах, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій та отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) - за увесь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, але не більше періодів дії воєнного стану.

Позивач в обґрунтування позовних вимог спирається, зокрема, на Наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», Наказ Міністерства внутрішніх справ від 15.03.2018 №200 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.08.2022 року №504, яким затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України.

Суд зазначає, що Наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» не підлягає застосуванню до спірний відносин, оскільки як слідує з пунктом 1 Порядку грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_2 .

Таким чином, застосування вказаного порядку не поширюється на військовослужбовців Національної гвардії України.

На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України на період дії воєнного стану Міністерство внутрішніх справ України видало наказ від 18.08.2022 року № 504 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» (Наказ/Порядок № 504).

Відповідно до пункту 3 зазначеного наказу, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

На основі інформації щодо публікації Наказу № 504, яка є на вебсайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/), стало відомо, що цей Наказ, відповідно і затверджений ним Порядок, опубліковані 21 жовтня 2022 року в Офіційному віснику України від 21 жовтня 2022 року (№ 82, стор. 482, стаття 5087, код акта 113634/2022). Водночас за допомогою того самого ресурсу суд з`ясував, що 21 жовтня 2022 року набрав чинності також наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2022 року № 602 «Про скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 серпня 2022 року № 504» (також був опублікований в Офіційному віснику України від 21 жовтня 2022 року (№ 82, стор. 485, стаття 5088, код акта 114188/2022).

Підсумовуючи наведене, Порядок № 504 фактично не набрав чинності, тому не має підстав для того, щоб застосовувати цей нормативний акт до спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що чинними у спірний період поряд з Інструкцією № 89 була Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам» затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 (далі -Інструкція №200).

Ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).

Згідно пункту 2 Інструкції №200 (у редакції від 18.02.2022 року) грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно пункту 1 розділу XXVI Інструкції №200 (у редакції від 18.02.2022 року) військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні у зв`язку з пораненням, контузією чи каліцтвом, отриманими під час виконання службових обов`язків, грошове забезпечення виплачується за весь час перебування на лікуванні до дня вступу до виконання обов`язків за посадою або звільнення з військової служби.

При чому встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

З аналізу вищевикладених норм суд вказує, що приписи Постанови № 168 не висувають до особи такої вимоги, як «безперервне перебування на стаціонарному лікуванні» так і положення Інструкції №200 (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року) не містять такої вимоги.

Враховуючи, що умова «безперервне перебування на стаціонарному лікуванні» визначена лише Інструкцію, що затверджена командувачем Національної гвардії України наказом № 89 від 29.03.2022 року та те, що вона погіршує становище позивача, остання підлягає застосуванню в частині, що не суперечить Постанові № 168, як акту вищої юридичної сили та Інструкції №200, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи предмет даного позову, а також те, що індексація є складовою частиною грошового забезпечення, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення - додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 13.05.2022 по 02.06.2022, з 03.06.2022 по 23.06.2022, з 27.06.2022 по 11.07.2022 у розмірі по 100 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 13.05.2022 по 02.06.2022, з 03.06.2022 по 23.06.2022, з 27.06.2022 по 11.07.2022 у розмірі по 100 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини з урахуванням раніше виплачених сум.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua